Колокольцев А. В., Павлова А.С.

Донецький національний університет економіки й торгівлі

Імені Михайла Туган-Барановського

Передумови формування системи управлінського обліку в Україні

Актуальність проблеми поглиблення інформативності бухгалтерського обліку, посилення його оперативності є не перехідною. Вона виникла давно, проте не вирішена й досі, хоча заради справедливості слід зазначити, що ця проблема постійно була основною як в науці, так і на практиці. Інтенсивно проводилися наукові дослідження, спрямовані на пошук раціональної системи бухгалтерського обліку, яка б відповідала, крім критеріїв точності, повноти та об’єктивності, запитам користувачів інформації щодо її оперативності. Однак, як це не прикро визнавати, такої системи вітчизняною наукою розроблено не було. Причин тут декілька. Це насамперед ізоляція від міжнародних досліджень у галузі бухгалтерського обліку, який нині є історичним нонсенсом, оскільки не можливо розважливо сприймати радянські «теоретичні здобутки» щодо відмінностей соціалістичного і капіталістичного обліку. Іншою причиною є те, що незважаючи на декларативність проблеми в оперативній інформації, об’єктивно формувалася стихійна протидія цьому, оскільки в умовах централізованого керівництва економікою, до того ж за знеособленої власності, у виконавців на місцях відсутній стимул об’єктивно висвітлювати результати діяльності.

Не сприяло підвищенню оперативності обліку і його недостатнє матеріально-технічне забезпечення, яке до того ж тривалий час здійснювалося хибним шляхом: замість оснащення обчислювальною технікою підприємств її безпосередньо зосереджували на колективних центрах користування – районних інформаційно-обчислювальних центрах. За відсутності належних комунікацій це аж ніяк не забезпечувало підвищення оперативності обліку.

Подолання ідеологічних бар’єрів усунуло зазначені перешкоди, а перехід на ринкові взаємовідносини підприємств України ще більше загострив проблему підвищення оперативності бухгалтерського обліку. Відкритий доступ до наукових праць західних учених дає змогу використовувати прогресивні розробки у вітчизняній практиці. Однією з таких розробок є поділ бухгалтерського обліку на фінансвовий та управлінський. Уже майже півстоліття практика такого поділу обліку у країнах ринкової економіки засвідчує його незаперечні переваги. Свого часу було опубліковано монографію А.Ш.Маргуліса (1996р.) та М.Г.Чумаченка (1971р.), де висвітлювався такий поділ обліку у США. Подальшого розвитку ці дослідження тоді не набули. Лише у 90-х роках з’явилася у перекладах англомовна література, де ширше викладено загальні особливості фінансового й управлінського обліку.

Зокрема в них зазначається, що у зв’язку з потребою ефективного управління бухгалтерія західних фірм бере на себе обов’язки, які традиційно зосереджені в нас у плановому відділі чи аналітичних службах. Тому управлінський облік не можна розглядати лише з позиції відокремлення об’єктів, які були складовою частиною системи бухгалтерського обліку. Такий підхід може бути вмотивований щодо визначення змісту фінансового обліку.

Управлінський же облік – це не тільки частина традиційного бухгалтерського обліку, а й, по суті, самодостатня, заново сконструйована система накопичення й використання в управлінській діяльності інформації, яка включає і ту, що сформована у фінансовому обліку. Він охоплює не лише облікові методи й процедури, а й такі, які удосконалюють планування, контроль та прийняття рішень, і є ефективним тоді, коли система управління включає зворотній зв’язок. Методологія і методика функціонування системи управлінського обліку в Україні потребує комплексного дослідження цієї проблеми фахівцями різного профілю, передусім управлінцями, оскільки для них призначена ця інформація. Водночас обліковий аспект такої системи також дуже важливий, оскільки ефективність управлінських рішень врешті-решт вимірюється і фіксується саме завдяки відображенню фактографічних даних на відповідних носіях інформації.