Лучик Г.М., Сатур В.С.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Статистичний аналіз кондитерської промисловості в Україні у 2000-2009 роках

Одним з головних завдань сучасної України є досягнення стабільного економічного росту в усіх галузях економіки. На даний час найстійкішими є галузі орієнтовані на задоволення базових потреб громадян. Однією з таких галузей є харчова промисловість. Харчова промисловість є для України саме тим двигуном, який може забезпечити суттєве зростання ВВП і допомогти посісти одну з провідних позицій на ринку продуктів харчування на світовій арені.

Важливе місце у структурі харчової промисловості посідає галузь кондитерських виробів, з огляду на те, що це одна з небагатьох галузей промисловості України, яка є самодостатньою, розвиненою, успішно діючою та цілком сформованою.

Дослідженням особливостей та тенденцій розвитку кондитерського ринку займались такі автори, як С. Романьок, А. Сливочник, О. Ткаченко та інші.

Отже, мета даної роботи полягає в аналізі динаміки обсягів виробництва кондитерської галузі, а також у знаходженні шляхів виходу з ситуації, що склалася на ринку кондитерської промисловості.

Незважаючи на те, що останнім часом збільшення обсягів виробництва кондитерської продукції відбувалося швидкими темпами, існує ряд актуальних проблем:

1. Не значна кількість ефективних урядових програм з підтримки галузі.

2. Недоліки у фінансово-кредитній, ціновій, податковій, митній, політиці щодо розвитку галузі.

3. Невідповідність матеріально-технічної бази сучасним вимогам та стандартам.

4. Зменшення попиту на кондитерські вироби в наслідок зниження купівельної спроможності.

5. Необхідність виходу вітчизняних виробників на світовий ринок та освоєння нових ринків збуту.

6. Відсутність системи захисту навколишнього середовища

7. Проблеми, пов'язані з внутрішньою політикою держави: зростання цін на цукор, тощо [2, С.20-21].

Таким чином, в умовах фінансово-економічної кризи, навіть ця галузь починає втрачати прибутки та ті сегменти ринку, до яких виробники солодощів йшли довгі роки, коли обсяг виробництва та продажів почали безупинно зростати, досягнувши свого максимального рівня у 2008 р (табл. 1) [1].

Таблиця 1

Виробництво кондитерської продукції в Україні, тис. т

Роки	Обсяг виробництва
2000	667,0
2001	732,0
2002	765,0
2003	900,0
2004	968,0
2005	1032,0
2006	1005,9
2007	1074,8
2008	1082,9
2009	947,2

З даної таблиці слідує, що в період з 2000 - 2008 роки спостерігалось стабільне зростання об’ємів виробництва, обсяги виробництва становили, тис. т: у 2000 р. – 667,0 , у 2008 р. – 1082,9 . Порівнюючи значення показника дістаємо темпи зростання виробництва: 1082,9 : 667,0 = 1.623 . Розвиток кондитерської промисловості забезпечувався завдяки впровадженню нових технологій, нового технологічного обладнання, автоматизації виробництва, прогресивних методів управління.

У 2008 році виробництво кондитерської продукції в Україні здійснювали 28 спеціалізованих підприємств, питома вага яких складає приблизно 60%, і біля 800 малих і середніх підприємств місцевої харчової промисловості (38,3 %). Лідерами у виробництві є: ДП „Кондитерська корпорація „Рошен” (21,7%),  ЗАТ „АВК” (11,0 %), ЗАТ „ВО КОНТІ” (13,9 %), корпорація „Бісквіт-шоколад” (5,5 %), ЗАТ “Житомирські ласощі” (5,0%), ВАТ „Полтавакондитер” (4,6 %) (рис. 1) [1].

Рис. 1. Частка ринку найбільших виробників в Україні, %.

У 2009 кризовому році більшість підприємств  знизили обсяги виробництва. За статистичними даними об'єднання Укркондитер, загальний обсяг випуску продукції на  спеціалізованих підприємствах знизився з  669,6 тис. т у 2008 р. до 640,1 тис. т (або на 4,4 %) у 2009 р.

         Найбільше скорочення випуску спостерігалося у Львові (на 22,5%), Полтаві (на 26,4 %). Але в Одесі випуск збільшився на 5,5 %, Вінниці – на 27,4%, Харківській кондитерській фабриці – на 11,4 %. Це свідчить про значні резерви у кондитерській промисловості.

         Падіння обсягів виробництва у 2009 р. зумовлено перш за все кризовими явищами в економіці, що призвело до зниження купівельної спроможності населення. Суттєво негативну роль зіграло і різке підвищення цін на цукор – у 1,8 рази - порівняно з 2008 р., що зумовлено зменшенням загального виробництва цукру – на 25,4 %  як за рахунок скорочення площі збирання – на 15,3 %, так і зменшення урожайності – на 11,96 %.

У 2008 р. експорт кондитерської продукції становив 368,3 тис. т (33 %) на суму 802,5 млн. дол. США. Експорт здійснено до 46 країн світу, у тому числі до ЄС – 12,5 тис. т (3,39 %) , 137,3 тис. т (37,3 %) – до Російської Федерації. Значні експортні поставки мали місце до Казахстану – 20,4 %.  Далі ідуть Азербайджан – 7,7 %, Грузія – 6,1 %, Молдова – 5,2 %.

         У 2009 р. експорт кондитерських виробів з цукру становив 88,88 тис. т на суму 128,08 млн. дол. США. Основними імпортерами продукції у кількісному вимірі були: РФ – 24,53 %, Казахстан – 17,72 %, Азербайджан – 12,06 % . В цілому на країни СНД  припадає 80,68 % от загальних обсягів експорту, на країни Європи – відповідно 7,29 % Азії – 11,48 %. Отже, перспективними ринками збуту цієї продукції є Російська Федерація, Казахстан, Азербайджан, країни Азії [7, С.17-25].

Оскільки кондитерська промисловість переживає зараз не найкращі часи, необхідно негайно вжити заходів для того, щоб зупинення зростання обсягів виробництва не переросло у тривалий спад у цій галузі. Для невеликих фірм потрібно вирішити фінансові проблеми. Залучення інвестицій значно покращить становище. Значних фінансових результатів можна також досягнути шляхом розширення експорту [2, С.20-21].

Отже, зусиллями самих підприємств кондитерської галузі, а також за умов ефективної державної політики можна забезпечити зростання ВВП, зокрема  за рахунок експорту продукції. Державна протекціоністська політика повинна проводитися перш за все у цукровій промисловості – від вирощування сировини до отримання готової продукції. Для забезпечення постійного оновлення технічної бази підприємств потрібно знижувати податки на імпортоване обладнання, якщо країна не має аналогічних зразків. Треба посилити зовнішньоекономічну діяльність у країнах світу для отримання замовлень на продукцію, навіть ставити задачу побудови дочірніх підприємств в країнах-імпортерах по випуску готової продукції, а також по вирощуванню сировини для себе.

Література:

1. Соколов О., Сахно О. Огляд ринку кондитерських виробів. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.pro-consulting.com.ua/analiz

2. Ткаченко О. Перспективи розвитку вітчизняної кондитерської промисловості після вступу України до СОТ : наукове видання / [О.Ткаченко] // Економіст. – 2007. - №3. – С. 20-21.

3. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua – сайт Державного комітету статистики України.

4. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.minagro.gov.ua – сайт міністерства аграрної політики України.

5. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrexport.gov.ua – сайт Державної підтримки українського експорту.

6. Черничко Т.В., Удовенко А.М., Удосконалення бізнес плану як форма стратегічного планування виробничого підприємства ( на прикладі ринку кондитерських виробів в Україні) : наукове видання / [Т.В.Черничко, А.М. Удовенко] // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. - №19. – С. 217- 220.

7. Галушко О.С., Тенденції розвитку ринку кондитерських виробів та особливості трансформацій у системі цінностей його учасників : наукове видання / [О.С.Галушко] // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - №8 . – С. 17- 25.