ВИБІР ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ НАУКОЄМНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Бровка Ю.М.,студентка IV курсу Інституту енергозбереження та енергоменеджменту НТУУ «КПІ»

       В статті розглянуто основні показники ефективності діяльності наукоємного виробництва, включаючи показники фінансового стану, показники рентабельності та експертні оцінки.

Ключові слова: технологія, наукоємний продукт, оцінка ефективності, наукоємне виробництво, показники фінансового стану, рентабельність, експертна оцінка.

Актуальність теми дослідження. За умов структурної перебудови економіки України більшість наукоємних підприємств працюють у жорсткому конкурентному середовищі. Тому актуальна оптимізація економічних, управлінських і технологічних стратегій. У рамках економічної стратегії великого значення набула адекватність вибору показників ефективності діяльності наукоємного підприємства.

Мета дослідження. Проаналізувати основні групи показників ефективності діяльності наукоємного підприємства.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Ефективність наукоємного виробництва досліджують вітчизняні економісти, зокрема, С. Чернов і В.Е. Коломойцев розглядає оцінку ефективності наукоємного виробництва в комплексі, Т. Бень і Т. Семенова досліджують методичні основи оцінки нових технологій. Експертні оцінки фінансового стану наукоємного підприємства досліджують І.П. Макаренко, П.М. Копка, О.Г. Рогожин, В.П. Кузьменко у інституті проблем національної безпеки.

Виклад основного матеріалу. Перед здійсненням оцінки ефективності діяльності наукомісткого підприємства потрібно визначити:

1.              основну мету та напрями оцінювання;

2.              конкретні критерії оцінювання;

3.              динамічні характеристики значень вибраних показників;

4.              імовірність виникнення кризової ситуації (дискримінантний аналіз);

5.              здійснити оціночний аналіз.

Серед показників, що використовуються, при дослідженні ефективності діяльності наукомісткого підприємства найчастіше використовують показники фінансового стану підприємства за їх об’єктивність. Кількість їх не повинна бути замалою, щоб не зменшити багатоаспектність оцінок, а також завеликою, щоб не ускладнити згортання приватних показників.

При виборі показників спочатку залежно від предмету дослідження обирають показник (показники) і згортають їх. Отриманий комплексний показник критичний до предмету дослідження, характеризує економічну доцільність і зрозумілий для тих, хто пов’язаний з підприємством економічними відносинами. При цьому група показників повинна бути розмаїтою і досліджуватись за тенденціями зміни у часі (таблиця 1).

Таблиця 1

Показники фінансового стану наукоємного підприємства.

Позитивні показники фінансового стану

Негативні показники фінансового стану

стійка платоспроможність

неефективне розміщення засобів

своєчасна організація розрахунків

стійка заборгованості за платежами

ефективне використання капіталу

недостатність власних оборотних коштів

наявність стабільних фінансових ресурсів

негативні тенденції у виробництві

Показники доходності (прибутковості) і рентабельності є загальними показників комплексної оцінки фінансового стану. Варто аналізувати структуру доходів і взаємозв’язок прибутку з рентабельністю і його факторами.

Для акціонерів і засновників підприємств важлива рентабельність їхніх внесків у загальних інвестиціях – тут роль рентабельності незаперечна. Оцінюючи її використовують систему двох груп пов’язаних показників.

До першої групи належать показники рентабельності, що розраховані на основі поточних витрат (вартості продажу) – дані бухгалтерського обліку:

1)              коефіцієнт граничного рівня валового прибутку:

,                       (1)

де Sсвп – сума валового прибутку; Sвп – вартість продажу (реалізації продукції, робіт, послуг); Sчоп – чистий обсяг продажів (реалізації).

2)              коефіцієнт граничного рівня від основної операційної діяльності:

,                                   (2)

де Sпод – сума прибутку від основної діяльності.

3)              коефіцієнт граничного рівня прибутку від усієї діяльності підприємства – операційної, фінансової, інвестиційної:

,                                   (3)

де Sп – сума прибутку до виплат податкових та довгострокових зобов’язань.

4)              коефіцієнт граничного рівня чистого прибутку:

,                                   (4)

де Sчп – сума чистого прибутку після відрахування податків та відсоткових сум за довгостроковими зобов’язаннями.

5)              критичний коефіцієнт рентабельності:

,                           (5)

де Sзв – сума змінних витрат у вартості продажу.

Формули К1– К5 мають спільну природу та базу розрахунку – чистий обсяг продажу (валові надходження без суми повернення та дисконтних знижок). Отже, коефіцієнти Кі, і=1,…,5 є динамічними оскільки обсяг продажу залежить від мінливих факторів, то розглядати для аналізу стабільності діяльності підприємств варто не  та , а залежності  та .

Показники другої групи розраховуються у зв’язку з використанням виробничого капіталу (активів) – це відношення прибутку та вкладених у підприємство засновниками, акціонерами і інвесторами засобів. Це, зокрема:

1)              коефіцієнт віддачі на усю суму виробничих активів. Він оцінює величину прибутковості усього капіталу, що має підприємство,  і характеризує професійність використання капіталу менеджерами. У чисельнику можуть бути різні показники прибутку.

,                                     (6)

де Sва – середньорічна величина усіх виробничих активів підприємства.

2)              коефіцієнт віддачі від інвестованого капіталу. Він характеризує ефективність віддачі тільки частки капіталу, характеризуючи фінансовий стан підприємства в цілому. Якщо відсоткова ставка на позикові засоби більша К7 – фінансова стійкість знижується.

,                                     (7)

де Sса – середньорічна сума активів підприємства без короткострокових зобов’язань або середньорічна сума капіталізованих засобів (акціонерний капітал і довгострокові зобов’язання).

3)              коефіцієнт віддачі від акціонерного капітал, що має важливе значення в акціонованих підприємствах:

,                                     (8)

де Sвк – середньорічна сума власного капіталу, що є акціонерним капіталом.

Усі показники рентабельності у часі дозволяють оцінювати якість менеджменту, наявність та використання ресурсів, стан стійкості і перспективи розвитку підприємства. Завдяки поняттю стійкості фінансового стану підприємства можна одержати науково-обґрунтовану оцінку його рентабельності, фінансового стану, ділової активності.

Охарактеризуємо фінансовий стан наукомісткого підприємства за допомогою показники, що є експертними оцінками:

1.   Власний капітал (ВК), тис. грн.

2.   Коефіцієнт незалежності(9)

3.   Коефіцієнт загальної платоспроможності    (10)       

4.   Чистий прибуток (П), тис. грн.

5.   Рентабельність активів  (11)

6.   Рентабельність власного капіталу     (12)

7.   Рентабельність продукції  (13)

8.   Рентабельність продаж  [3, С.162-168]  (14)

9.   Ефективність виробничого потенціалу  (15) Коефіцієнт покриття  (16)

10.                      Коефіцієнт зносу основних засобів  (17)

11.                      Коефіцієнт зносу машин, обладнання  (18)

12.                      Фондовіддача  (19)

13.                      Чистий оборотний капітал  (20)

14.                      Оборотність усіх оборотних засобів   (21)

15.                      Оборотність        запасів   (22)

16.                      Оборотність дебіторської заборгованості

                                      (23)

17.                      Динаміка дебіторської заборгованості.

18.                       Динаміка кредиторської заборгованості.

19.                       Коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості до власного капіталу, (КС).

20.                      Коефіцієнт фінансування (24)

Показники ліквідності (платоспроможності) дозволяють робити висновки про можливість наукомісткого підприємства вчасно розплачуватися за фінансовими зобов’язаннями, а показники фінансової стійкості та ділової активності – про перспективи його розвитку. Коефіцієнт незалежності, власний капітал характеризують ефективність виробничого потенціалу і нерухомість; коефіцієнт зносу машин і обладнання – технічний потенціал; чистий прибуток, рентабельність, фондовіддача – виробничий процес; дебіторська і кредиторська заборгованості, показники оберненості – фінансовий потенціал. Застосовують також моделі стійкості Альтмана і Беєрмана [2, С.89-99].

Висновки. Отже, існуючі показники оцінки економічної ефективності технологічних нововведень не вирішує питання щодо того, який вид наукоємної продукції виробляти. Обирають між варіантами інновацій з подібним корисним результатом. Економічний ефект не забезпечує остаточного прийняття рішення стосовно виду технологічних змін. Спочатку доцільно чітко визначити місію фірми, а потім підбирати комплекс показників для оцінки ефективності діяльності наукоємного підприємства.

Література:

1.В.Е. Коломойцев. Етапи, шляхи та ефективність структурної перебудови промислового комплексу України. – 1997.

2.Національна інноваційна система України: проблеми і принципи побудови (монографія) / І.П. Макаренко, П.М. Копка, О.Г. Рогожин, В.П. Кузьменко: Інститут проблем національної безпеки, Рада національної безпеки і оборони України, Інститут еволюції економіки. – К.: Інститут проблем національної безпеки, 2007. – 519 с.

3.Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Збірник наукових праць / Національний авіаційний університет. – К.: НАНУ. – 2008.

Annotation. In this article we considered the basic indexes of activity of since holder production, including the indexes of the financial condition, indexes of profitability and expert estimations.

Key words: since holder product, estimation of effect, since holder production, indexes of the financial condition, profitability.