Чорней І.І.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, студ. IV курсу

Науковий керівник: асист. Костенюк Л.В.

Історія формування гідромережі басейну р.Міхідра

Однією із особливостей досліджуваного басейну є складна історія формування його гідромережі. Сучасна гідромережа ріки має перистий вигляд, проте враховуючи створення мережі дериваційних каналів, на даний час вона має більш прямокутний вигляд. На форму русла р.Міхідри і її приток безумовно найбільший вплив має успадкований характер її долини. Як відомо з літературних джерел (К.І.Геренчук, М.С.Кожуріна, С.І.Проходський, В.Г.Лєбєдєв) територія басейну Міхідри і її приток займає давню алювіальну долину, що в літературі описана, як долина Багна (Багнинська долина). Першим хто, на основі експедиційних спостережень, висловив припущення про існування давньої долини в межах Передкарпаття був відомий геоморфолог проф. К.І.Геренчук. Проте більш детально невідповідність прикарпатських терас рік Черемош та Сірет дослідила М.С.Кожуріна. Нею відзначено, що в районі виходу Черемоша із гір біля м. Вижниця неузгодженість високих терас із низькими надзаплавними пояснюється існуванням давньої долини, яка простяглася біля підніжжя Карпатських гір зі сходу на південний схід в напрямку долини р.Сірет. Її ще називають «мертвою» долиною. Вперше вона описана С. Павловським, пізніше С. Братеску, розширивши район досліджень на захід було виявлено продовження цієї долини до р.Рибниця. Проведеними дослідженнями підтвердилась думка про існування в минулому біля підніжжя Карпат єдиної ріки, яка приймала води гірських річок Рибниці, Черемошу, Сірету. Рівнина між Черемошем і Сіретом – річкового походження, про що свідчить її геологічна та морфологічна будова. Над широким плоским її дном зліва і справа піднімаються три тераси. Дно долини і ці тераси складаються з алювіальних галечників, перекритих піскуватими суглинками і жовто-бурими глинами.

С.І. Проходський відзначає такі особливості Багнинської долини [4]: дана долина з боку Сірету – відкривається, як широка (до 7 км), лінійно-витягнута долина; вона поступово підноситься і на заході зрізана долиною Черемошу. На її дні у вигляді вузьких смуг в'ються неглибокі річки і мілкі струмки: Міхідра та її притоки – Міходерка, Солонець, Славець. Межиріччя сильно перезволожені, заболочені нерідко вкриті лісними заростями. Загальна морфологічна характеристика Багнинської долини свідчить про наявність у її будові своєрідних рис:

1. велика ширина долини, що неув’язується із водністю малих рік, що течуть по ній,

2. ознаки перейняття давньої ріки, що сформувала Багнинську долину притоками Пруту, та зайняття її малими ріками басейну Міхідри,

3. раптове її закінчення у вигляді крутого обриву до долини р.Черемошу.

К.І.Геренчук відзначав, що геоморфолога, який відвідав долину Сірету у районі виходу ріки з Карпат у Передкарпаття, перш за все вражає невідповідність між незначною величиною русла самої ріки, що досягає лише 15-20 м, і величезною долиною (шириною більше 5 км). Вражає й те, що ця широка долина не повертає у гори згідно з напрямком сучасного русла р.Сірет, а йде далі на захід паралельно підніжжю Карпат, не звужуючись. На відстані 25 км від с.Нова-Жадова широка долина обривається 140-метровою висячою заплавою над долиною р.Черемош біля міста Вижниця і продовжується знову за долиною р.Черемош у вигляді уривків древніх терас в басейнах р.Рибниця та навіть р.Бистриця Надвірнянська.

Успадкованість р.Міхідрою древньої долини науковці обгрунтовують таким чином: що алювіальні відклади дна Багнинської долини, представлені галечниками і суглинками, принесені не такою рікою, як Міхідра, а зобов'язані своїм походженням більш багатоводній річці. У додаток до наведеного доказу можна сказати, що р.Міхідра з усіма своїми притоками, починаючись на сході від краю Багнинської долини і повністю розташовуючись у її межах, не могла відкласти валунно-галечникового матеріалу в урвищі до долини р.Черемош, оскільки матеріал, який зносить Міхідра, представлений дрібною галькою і суглинком. Таким чином підтверджується думка, що у Прикарпатті, в його південно-західній частині, існувала багатоводна ріка, яка через якісь причини була обезголовлена притокою Прута, а сучасна гідромережа Міхідри займає успадковану долину.

Інформаційні ресурси:

1. Кожуріна М.С. Деякі питання геоморфології долини ріки Черемош / Кожуріна М.С. // Наукові записки Чернівецького державного університету. Том ХІІІ. Серія географічна. – Чернівці, 1955. – вип. 1. – С. 60-69.

2. Лєбєдєв В.Г. До геоморфології Буковинських Карпат / Лєбєдєв В.Г. // Праці експедиції Чернівецького державного університету. − Чернівці, 1957. − Том IV. Серія географічних наук. − С.12 – 27.

3. Природа Чернівецької області : [ред. К.І. Геренчук]. – Львів : Вища школа, 1978. – 159 с.

4. Проходський С.І. Геоморфологічний нарис Багнинської долини / Проходський С.І. // Праці експедиції по комплексному вивченню Карпат і Передкарпаття Чернівецького державного університету. − Чернівці, 1956. − Том ІІІ. Серія геолого-географічна. – С.95 – 105.