Педагогічні науки/2. Проблеми підготовки спеціалістів

Марушко В. М., Ковальова О. В.

Автомобільно-дорожній інститут державного вищого навчального закладу

«Донецький національний технічний університет», Україна

ПРИВАБЛИВІСТЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ

НА ПРИКЛАДІ ФРАНЦІЇ

Доцільність реформування європейської вищої освіти обумовлена необхідністю ухвалення системи зіставних документів про вищу освіту, зокрема введення єдиної форми додатку до диплома випускників вузів Європи для забезпечення можливості працевлаштування європейських громадян і підвищення міжнародної конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти.

Мета статті – ознайомлення з європейською системою освіти на прикладі Франції, аналіз недоліків та переваг системи і визначення її привабливих сторін для українських ВУЗів.

Ознайомлення з Болонським процесом у Франції розпочинається ще зі школи, де учні вивчають основи системи освіти, яка вже потім буде перетинати подальше їх навчання у вузах. Вступні іспити – відсутні. Випускник відповідного коледжу записується на потрібну йому спеціальність. Протягом 3 років студент навчається у вузі, і за умови успішного захисту випускної роботи, отримує диплом бакалавра.

У Франції майже всі дисципліни викладаються англійською мовою, і викладач ставить 2 оцінки: за знання дисципліни і за знання англійської. Тобто рівень володіння іноземною мовою (хоча і найпоширенішою в світі) є дуже високий як у викладачів, так і у студентів. Порівнюючи з Україною можна сказати лише одне: ті, хто в достатній мірі володіє англійською мовою вже давно поза межами нашої держави. Тут грає вже роль не система освіти, а економіка країни.

Після закінчення одного року в магістратурі студент повинен визначитися з вибором подальшої професійної діяльності – виробництво або наука. Якщо вибрано виробництво, то другий рік магістратури студент навчається за відповідною програмою. При цьому він повинен знайти підприємство, на якому планує надалі працювати і укласти з ним договір. Після закінчення магістратури випускник ще впродовж року навчається на цьому підприємстві (за рахунок підприємства) на тій посаді, на якій він працюватиме. Якщо студент обрав науку, то після закінчення другого року магістратури він або йде працювати вчителем в школу або ліцей, або поступає в докторантуру, де протягом 4-х років йому необхідно написати дисертацію і захистити її. Успішно захистивши дисертацію, він стає доктором наук. Приблизно така ж картина спостерігається і в Україні та поки що майже всі українські вузи самі не можуть визначитися з кількістю рівнів освіти та чітко розділити їх. Все інше, що повинно бути введено в систему освіти вузів України, знаходиться в перехідному стані: від звичного вже відмовились (деяку частину залишивши), а до іншого ще недорозвинулись.

Дуже важливим питанням є фінансова сторона самого навчального процесу у Франції і вимог Болонського процесу. У всіх вузах освіта безкоштовна. Але студент повинен заплатити:

- за медичну страховку – 200 €/год;

- за користування бібліотекою, лабораторіями, гуртожитком – 700€/семестр.

Разом за рік необхідно заплатити 1600 €. Стипендія студентам не надається згідно із законом, тому багато студентів працюють листоношами, таксистами, двірниками і т. д. У бібліотеках основна частина літератури знаходиться в електронному вигляді, що дає можливість користуватися не тільки своєю бібліотекою, але і бібліотеками інших вузів, зокрема інших країн. Крім того виявляється, що при переїзді в іншу країну студент повинен надати докази, що в його розпорядженні знаходиться визначена досить велика сума грошей (біля 10 тис. євро на рік), якщо ж таких доказів немає – в’їзд до країни заборонений.

З точки зору європейських студентів можна виділити переваги і недоліки Болонського процесу.

Переваги:

- відсутність вступних іспитів – це демократично і дає доступ до освіти всіх верств населення;

- дана система освіти дозволяє студентам суміщати роботу з навчанням (завуальована форма очно-заочної освіти);

- доучування фахівця на підприємстві за рахунок підприємства;

- стимулювання студентів до отримання кращого рівня освіти для наступного працевлаштування;

- обумовлена кількість дисциплін і кредитів по ним по різних спеціальностях дозволяє студентам вузу однієї країни переходити у вуз іншої країни без втрати курсу (навчального року).

Недоліки:

- відсутність вступних іспитів створює ситуацію, коли студент записався або не на ту спеціальність, або він не в змозі її освоїти. В результаті цілий семестр на нього будуть безцільно витрачені державні кошти;

- спілкування викладача із студентом зведене до мінімуму, що знижує якість освіти;

- суб’єктивне визначення величини кредитів по дисциплінах.

Таким чином, найпривабливішими пунктами переходу на болонську систему освіти українських ВУЗів є наступні: можливість доучування фахівця на підприємстві за рахунок підприємства; можливість суміщення роботи і навчання; змога отримання освіти в інших країнах Європи, що в свою чергу забезпечить краще працевлаштування в представництвах підприємств цих держав в Україні.