Екологія/6. Екологічний моніторинг

Бурда Анна Євгенівна, студентка 4 курсу, к. б. н. Усенко О.В.

Харківський національний автомобільно – дорожній університет

ВИЗНАЧЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНОЇ МІСТКОСТІ ТЕРИТОРІЇ НА ПРИКЛАДІ ЧЕРНОВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Рекреаційна місткість території один з найважливіших показників при плануванні рекреаційно-туристського господарства, в тому числі в процесі формування спеціальних (вільних) економічних зон туристсько-рекреаційного типу. Вона впливає на якісний стан рекреаційних ресурсів, навколишнє середовище, психологічний комфорт рекреантів.[2] При надмірному тривалому рекреаційному навантаженні природне середовище, незважаючи на те, що рекреаційна діяльність є одним з найбільш екологічно безпечних видів господарства, зазнає серйозних змін. Види негативного впливу досить різноманітні: витоптування надґрунтового покриву, підстилки і підросту; пошкодження дерев; деградація рослинного покриву внаслідок збору грибів, ягід, квітів; ущільнення грунту; відлякування тварин, виснаження рибних та мисливських угідь; антропогенна денудація (осипання схилів та ін.); виникнення лісових пожеж; забруднення повітря викидами автотранспорту; засмічування території; забруднення поверхневих водойм. Специфічним негативним явищем надмірного рекреаційного навантаження є створення психологічного дискомфорту для рекреантів, що приводить до зниження ефекту оздоровлення та відпочинку.[1]

Рекреаційне навантаження - це допустима кількість рекреантів на одиницю площі, які одночасно можуть перебувати на даній території, після її пристосування до рекреаційних потреб, яка не викликає негативних наслідків в природному середовищі. Показник рекреаційного навантаження залежить від особливостей ландшафтної будови і функціональної спрямованості рекреаційного використання території. Норми рекреаційного навантаження залежать в основному від природних ландшафтів та сезону року. Найбільшу опірність на вплив рекреаційного навантаження мають приморські природні комплекси, найменшу - низовинні. Рекреаційне навантаження влітку є вищим, ніж зимою. Для різних природних комплексів рекреаційне навантаження зимою коливається від 20% для приморських до 80% для гірських територій відносно літнього періоду, що пов'язано із специфікою рекреаційної діяльності в різні сезони року.

Дані нормативи дають загальне уявлення про норми рекреаційного навантаження на різні природні комплекси. Локалізовані показники рекреаційного навантаження для кожної окремо взятої території визначаються на місці з урахуванням конкретних природних умов, в першу чергу враховуючи характер підстилаючої поверхні, рослинного світу, нахилу поверхні, прояву шкідливих геодинамічних процесів. Норми рекреаційного навантаження служать базою для визначення місткості рекреаційних територій.[3]

Рекреаційна місткість - це загальна кількість осіб, які можуть одночасно перебувати на даній території, не завдаючи шкоди природному середовищу. Рекреаційна місткість пов'язана з рекреаційним навантаженням і залежить від норми навантаження, площі рекреаційної території, часом перебування рекреантів в її межах, тривалості сприятливого погодного періоду.

Рекреаційна місткість визначається для кожного сезону окремо за формулою:

V_i = (N_i*S_i*C)/Д_i

де: V_i - рекреаційна місткость i-ї території, осіб;

N_i - норма рекреаційного навантаження на i-ту територію, осіб/км²;

S_i - площа i-ї рекреаційної території, км²;

С - тривалість рекреаційного періоду, днів;

Д_і - середня тривалість перебування туристів і відпочиваючих на і-й території, днів.

Місткість рекреаційних центрів (курортів, туристичних, оздоровчих, відпочинкових комплексів) - це одночасна кількість рекреантів, які можуть перебувати в даному центрі, не порушуючи в ньому і на прилеглих територіях екологічної рівноваги.[4]

Місткість рекреаційного центру залежить від величини центру, природних умов, цінності рекреаційних ресурсів і визначається за формулою:

М_і = Кпy_і *Кp_i * H_i *K_R

де: М_і - рекреаційна місткість і-го центру, тис. осіб;

Кпy_і - коефіцієнт природних умов і-го рекреаційного центру;

Кp_i - коефіцієнт цінності рекреаційних ресурсів і-го центру;

H_i - кількість жителів населеного пункту, де розміщений і-тий рекреаційний центр, тис. осіб;

K_R - коефіцієнт комфортності.

Коефіцієнт природних умов (Крі) визначається фізико-географічними особливостями розміщення рекреаційного центру і становить для низовини - 1,0; для височини і горбогір'я - 1,25; для гірських територій - 1,5.

Коефіцієнт комфортності (Крк) враховує оптимальне співвідношення між кількістю постійних жителів населеного пункту і максимальною одночасно чисельністю рекреантів, які можуть перебувати в даному рекреаційному центрі, не порушуючи загальних умов комфортності. З цієї точки зору оптимальною вважається частка 15-18% рекреантів від кількості жителів населеного пункту. Отже, К може коливатись від 0,15 до 0,18.

Короткий аналіз корисного впливу лісових біогеоценозів на абіотичні і біотичні фактори середовища дає загальне уявлення про їх велику роль у формуванні в лісах комфортних умов для рекреаційної діяльності населення. Рекреаційну діяльність в лісах можна поділити на організовану, що базується переважно на стаціонарних об'єктах, і неорганізовану.

Розрахунок рекреаційної місткості для Чернівецької області в літній період.

Вихідні дані для розрахунку: N_i - 122 особи/км²;

S_i – 10405,2 км²;

С - 123 днів;

Д_і – 6,25 днів.

тоді V_i = (122*10405,2*123)/6,25 = 2498,2 особи

Розрахунок рекреаційної місткості для Чернівецької області в зимовий період.

Вихідні дані для розрахунку: N_i - 65 особи/км²;

S_i – 10405,2 км²;

С - 105 днів;

Д_і – 6,25 днів.

тому V_i = (65*10405,2*105)/6,25 = 1136,2 особи

Тому згідно даних розрахунків можна зробити висновок, що в літку в Чернівецькій області рекреаційне навантаження більше майже в два рази. Це потребує додаткових ресурсів та більш раціонального використання природних ресурсів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристичні ресурси України: Методологія та методики аналізу, термінологія, районування: Монографія. – К.: КНУ, 2001. – 397 с.

2. Кравців B.C., Гринів Л.С., Копач М.В., Кузик С.П. Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери. – Львів: НАН України, 1999. – 78 с.

3. Географія Чернівецької області // За ред. Я.І. Жупанського. – Чернівці, 1993. – 192 с. 5. Кравців B.C.,

4. Крачило М.П. Основи екології та природокористування: Навч. посібник. – К.: Крамар, 1998. – 170 с.