Филологические науки/6. Актуальные проблемы перевода

Хітрова І.А.

Запорізький державний медичний університет

Медична термінологія і латинські вислови

Invia est in medicina via sine lingua latina

- Непрохідний у медицині

шлях без латинської мови.

Давно зник стародавній Рим, а європейська культура досі живиться надбанням стародавньої латини. В системі медичної освіти латинська мова теж відіграє велику роль. Разом зі старогрецькою, латинська мова була обов’язковою і чи не основною дисципліною в навчальних закладах багатьох країн світу. До ХІХ ст. у країнах Європи латиною викладали майже всі дисципліни, зокрема медичного профілю.

Латинська мова є одним із найважливіших джерел інформації про майбутню професійну лексику лікаря, а вивчення клінічних термінів як семантичних одиниць на практичних заняттях викликає цікавість студентів до вивчення предмета, а значить оптимізує учбовий процес по вивченню латинської мови.

На мою думку, медицина і латинська мова – нерозлучні. Опановуючи латинську медичну термінологію, студент не лише підвищує свій загальнокультурний рівень, а й забезпечує професійну термінологічну грамотність. Що ж являє собою професійна медична термінологія?

Сучасна медична термінологія – макротерміносистема, сукупність медичних та парамедичних термінів якої досягає кількох сотень тисяч. План будови медичної термінології різноманітний: морфологічні утворення та процеси, характерні для організму людини в нормі та при патологіях на різних стадіях їх розвитку; хвороби та патологічні стани людини; форми їх протікання та ознаки (симптоми, синдроми), збудники та переносники хвороб. Також сюди можна віднести фактори навколишнього середовища, що впливають на організм людини позитивно або негативно; показники гігієнічних норм та оцінок; методи їх діагностики, профілактики і терапевтичного лікування хвороб; лікарські рослини, лікарські засоби і т.д.

Кожен термін – елемент визначеної субсистеми, наприклад, анатомічної, терапевтичної, хірургічної, гінекологічної, ендокринологічної, судово-медичної, травматологічної, біохімічної, генетичної і т.д. Кожна субтерміносистема відображає певну наукову класифікацію понять, затверджену в даній науці. Разом із цим, терміни із різних субсистем, взаємодіючи один з одним, знаходяться в певних смислових відношеннях та пов’язані між собою на рівні макротерміносистеми.

Це відображає подвійну тенденцію прогресу, однією стороною якого є подальша диференціація наук, а іншою – їх взаємна зумовленість та інтеграція, що мають тенденцію до посилення. У ХХ столітті значно кількість вузькоспеціалізованих субтерміносистем, що виражають поняття, пов’язані з діагностикою,лікуванням та профілактикою хвороб, які в більшій мірі вражають окремі органи та системи. Прикладом цього можуть бути нейрохірургія, пульмонологія, урологія, нефрологія. За останні десятиліття значних розмірів досягли словники вузької спеціалізації з онкології, кардіології, імунології, медичної вірусології та наук гігієнічного профілю.

В рамках макротерміносистеми чи не головна роль належить таким підсистемам:

1. Анатомічна і гістологічна номенклатури;

2. Комплекс патолого-анатомічної, патолого-фізіологічної і клінічної терміносистем;

3. Фармацевтична термінологія.

Саме ці підсистеми є основними об’єктами вивчення курсу латинської мови і основ медичної термінології. Головну роль у її збагаченні відіграють латинський алфавіт, фонетичні, морфологічні, лексичні і слово утворюючі ресурси латинської мови з елементами грецької.

Анатомічна і гістологічна номенклатура періодично уніфікується на міжнародних конгресах. Таким чином латинська мова, як і старогрецька продовжують жити і розвиватись у назвах термінів, а також у безмежній фразеологічній скарбниці.

Із давнини до нас доносяться латинські висловлювання, занотовані видатними людьми:

Medicina fructuosior ars nulla. – Медицина плідніша від інших наук (Пліній)

Medicina soror philosophiae. – Медицина – сестра філософії. (Демокріт)

Medicus nihil aliud est, guam animi consolatio. – Лікар є не що інше, як утіха для душі (Петроній)

Medice, cura te ipsum! – Лікар, вилікуй себе сам! (Євангеліє від Луки, гл. ІV)

У М.І. Пирогова в «Севастопольських листах та спогадах» є рядки: «У клініці перед входом був вдавлений у стіну хрест з надписом Per crucem ad lucem (через хрест до світла). Трохи далі, на іншій стіні був надпис: «Medice, cura te ipsum…»

Quae medicamenta non sanat, ferrum sanat; quae ferrum sanat ignis sanat. Quae vero ignis non sanat, insanabilia reputari oportet.» - «Що не лікують ліки, то лікує залізо, що не лікує залізо – лікує вогонь. Те, чого навіть вогонь не лікує – невиліковне.» - Це латинський переклад одного з висловів Гіппократа. У перекладі на сучасність, мова іде про три методи лікування: лікарськими засобами(medicamentosa), хірургічний (ferrum) і про припікання (ignis).

Я вважаю, що кожен із нас повинен грамотно і свідомо використовувати медичну термінологію у професійній діяльності. Висококваліфіковані лікарі-хірурги вживають латинські вислови:

Chirurgiae effectus inter omnes medicinae partes evidentissimus – Результативність хірургії серед інших галузей медицини найбільш очевидна.

Chirurgus curat manu armata – Хірург лікує озброєною рукою.

Chirurgus mente prius et oculis agat, quam armata manu – Нехай хірург спочатку діє розумом і очима, ніж озброєною рукою.

Festina lente! – Спіши повільно!

Gravia graviorem curam exigent pericula. – Серйозні загрози потребують іще більш серйозного лікування.

Loco dolenti – у больовій точці.

Ubi pus, ibi evacua. – Де гній, там очищуй.

Locus minoris resistentia – місце найменшого спротиву.

Ne tentas aut perfice. – Не намагайся, або облиш.

Ultima ratio – останній засіб.

А також ніколи не слід забувати, що:

Quidquid agis, prudenter agas et reprice finem. – Щоб ти не робив, роби з розумом і передбачай результат.

Qui proficit in litteris, sed deficit in moribus, plus deficit, quam proficit – Хто досягає успіхів у науках, але відстає у моральних принципах, той більше відстає, ніж прогресує.

Доречний латинський вислів прикрашає мову, виступ, твір, а сам автор виявляє ерудицію і фахову освідченість.

Саме завдяки старогрецьким і римським лікарям більшість медичних термінів, які ми зараз вживаємо латинські або латинізовані грецькі слова, звідси випливає необхідність для кожного лікаря знати латинську мову і не забувати вислів видатного римського оратора Ціцерона: Non tum praeclarum est seire Latine, quam turpe est nescire – Не так почесно знати латину, як ганебно не знати її.