Филологические науки/6. Актуальные проблемы перевода
Хітрова І.А.
Запорізький державний
медичний університет
Медична термінологія і латинські
вислови
Invia est in medicina via sine lingua latina
-
Непрохідний у медицині
шлях без латинської мови.
Давно зник стародавній Рим, а європейська
культура досі живиться надбанням стародавньої латини. В системі медичної освіти
латинська мова теж відіграє велику роль. Разом зі старогрецькою, латинська мова
була обов’язковою і чи не основною дисципліною в навчальних закладах багатьох
країн світу. До ХІХ ст. у країнах Європи латиною викладали майже всі
дисципліни, зокрема медичного профілю.
Латинська мова є одним із найважливіших
джерел інформації про майбутню професійну лексику лікаря, а вивчення клінічних
термінів як семантичних одиниць на практичних заняттях викликає цікавість
студентів до вивчення предмета, а значить оптимізує учбовий процес по вивченню
латинської мови.
На мою думку, медицина і латинська мова –
нерозлучні. Опановуючи латинську медичну термінологію, студент не лише підвищує
свій загальнокультурний рівень, а й забезпечує професійну термінологічну
грамотність. Що ж являє собою професійна медична термінологія?
Сучасна медична термінологія – макротерміносистема, сукупність
медичних та парамедичних термінів якої досягає кількох сотень тисяч. План
будови медичної термінології різноманітний: морфологічні утворення та процеси,
характерні для організму людини в нормі та при патологіях на різних стадіях їх
розвитку; хвороби та патологічні стани людини; форми їх протікання та ознаки
(симптоми, синдроми), збудники та переносники хвороб. Також сюди можна віднести
фактори навколишнього середовища, що впливають на організм людини позитивно або
негативно; показники гігієнічних норм та оцінок; методи їх діагностики,
профілактики і терапевтичного лікування хвороб; лікарські рослини, лікарські
засоби і т.д.
Кожен термін – елемент визначеної
субсистеми, наприклад, анатомічної, терапевтичної, хірургічної, гінекологічної,
ендокринологічної, судово-медичної, травматологічної, біохімічної, генетичної і
т.д. Кожна субтерміносистема відображає певну наукову класифікацію понять,
затверджену в даній науці. Разом із цим, терміни із різних субсистем,
взаємодіючи один з одним, знаходяться в певних смислових відношеннях та
пов’язані між собою на рівні макротерміносистеми.
Це відображає подвійну тенденцію
прогресу, однією стороною якого є подальша диференціація наук, а іншою – їх
взаємна зумовленість та інтеграція, що мають тенденцію до посилення. У ХХ
столітті значно кількість вузькоспеціалізованих субтерміносистем, що виражають
поняття, пов’язані з діагностикою,лікуванням та профілактикою хвороб, які в
більшій мірі вражають окремі органи та системи. Прикладом цього можуть бути
нейрохірургія, пульмонологія, урологія, нефрологія. За останні десятиліття
значних розмірів досягли словники вузької спеціалізації з онкології,
кардіології, імунології, медичної вірусології та наук гігієнічного профілю.
В рамках макротерміносистеми чи не головна
роль належить таким підсистемам:
1. Анатомічна і гістологічна номенклатури;
2. Комплекс патолого-анатомічної, патолого-фізіологічної і клінічної
терміносистем;
3. Фармацевтична термінологія.
Саме ці
підсистеми є основними об’єктами вивчення курсу латинської мови і основ
медичної термінології. Головну роль у її збагаченні відіграють латинський
алфавіт, фонетичні, морфологічні, лексичні і слово утворюючі ресурси латинської
мови з елементами грецької.
Анатомічна і
гістологічна номенклатура періодично уніфікується на міжнародних конгресах.
Таким чином латинська мова, як і старогрецька продовжують жити і розвиватись у
назвах термінів, а також у безмежній фразеологічній скарбниці.
Із давнини до
нас доносяться латинські висловлювання, занотовані видатними людьми:
Medicina fructuosior ars nulla. – Медицина плідніша від інших наук (Пліній)
Medicina soror philosophiae. – Медицина –
сестра філософії. (Демокріт)
Medicus nihil aliud est, guam animi consolatio. – Лікар є не що інше, як
утіха для душі (Петроній)
Medice, cura te ipsum! – Лікар, вилікуй себе сам! (Євангеліє від Луки, гл. ІV)
У М.І. Пирогова
в «Севастопольських листах та спогадах» є рядки: «У клініці перед входом був
вдавлений у стіну хрест з надписом Per crucem
ad lucem (через
хрест до світла). Трохи далі, на іншій стіні був надпис: «Medice, cura te ipsum…»
Quae medicamenta non sanat, ferrum sanat; quae ferrum sanat ignis sanat. Quae vero ignis non sanat, insanabilia reputari oportet.» - «Що не лікують ліки, то лікує залізо, що не лікує залізо – лікує
вогонь. Те, чого навіть вогонь не лікує – невиліковне.» - Це латинський
переклад одного з висловів Гіппократа. У перекладі на сучасність, мова іде про
три методи лікування: лікарськими засобами(medicamentosa), хірургічний (ferrum) і
про припікання (ignis).
Я вважаю, що кожен із нас
повинен грамотно і свідомо використовувати медичну термінологію
у професійній діяльності. Висококваліфіковані лікарі-хірурги вживають латинські
вислови:
Chirurgiae effectus inter omnes medicinae partes evidentissimus – Результативність хірургії серед інших галузей медицини найбільш
очевидна.
Chirurgus curat manu armata – Хірург лікує озброєною
рукою.
Chirurgus mente prius et oculis agat, quam armata manu – Нехай хірург спочатку діє розумом і очима, ніж озброєною рукою.
Festina lente! – Спіши повільно!
Gravia graviorem curam exigent pericula. – Серйозні загрози
потребують іще більш серйозного лікування.
Loco dolenti – у больовій точці.
Ubi pus, ibi evacua. – Де гній, там очищуй.
Locus minoris resistentia –
місце найменшого спротиву.
Ne tentas aut perfice. – Не намагайся, або облиш.
Ultima ratio – останній
засіб.
А також ніколи не слід забувати, що:
Quidquid agis, prudenter agas et reprice finem. – Щоб ти не робив, роби з розумом і передбачай результат.
Qui proficit in litteris, sed deficit in moribus, plus deficit, quam proficit – Хто досягає успіхів у науках, але відстає у моральних принципах, той
більше відстає, ніж прогресує.
Доречний латинський вислів прикрашає мову, виступ, твір,
а сам автор виявляє ерудицію і фахову освідченість.
Саме завдяки
старогрецьким і римським лікарям більшість медичних термінів, які ми зараз
вживаємо латинські або латинізовані грецькі слова, звідси випливає необхідність
для кожного лікаря знати латинську мову і не забувати вислів видатного
римського оратора Ціцерона: Non tum praeclarum est seire Latine, quam turpe est nescire – Не так почесно знати
латину, як ганебно не знати її.