Филологические науки

Коропецька О.І.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

ДО ПРОБЛЕМИ КАТЕГОРІЇ НЕОЛОГІЗМУ

Метою даного дослідження є аналіз категорії неологізму, типів та способів їх утворення.

Предметом дослідження стали особливості лексичних новоутворень – неологізмів.

Актуальність даної роботи зумовлена тим, що сучасний світ щодня змінюється під впливом багатьох факторів, з’являються нові поняття, явища иа предмети, які знаходять своє відображення у мові.

Причиною виникнення неологізмів є зміни у суспільстві та науково-технічний прогрес: виникнення нових соціально-економічних реалій, відкриття в галузі науки та техніки, досягнення у гуманітарній сфері. Головною ознакою неологізму є абсолютна новизна для більшості носіїв мови. Лексема маркується у якості неологізму короткий відрізок часу. Щойно вона починає активно вживатися, одразу ж губить ознаку новизни, тобто поступово переходить у лексичну систему мови в якості загальновживаної мовної одиниці.

В процесі аналізу поняття неологізм різними дослідниками стають очевидними дві точки зору, які полягають в тому, що термін неологізм застосовується: 1) до абсолютно новоутворених на матеріалі мови лекскем, що повністю відповідають мовним словотворчим моделям, позначають нове, раніше невідоме, неіснуюче поняття, галузь науки, рід занять, професію тощо, наприклад, biocide – біологічна війна, digiverse – цифровий всесвіт; 2) до повторно створених синонімів уже існуючого в мові слова для позначення відомого поняття, які проте несуть конотативні відтінки, тобто супутні семантичні та стилістичні відтінки слова, які накладаються на його основне значення, а також до слів у новому значені, наприклад, миша – елемент периферії комп’ютера.

Мовці утворюють щодня нові лексичні одиниці, за допомогою яких вони закривають спонтанно виникаючі прогалини у назвах нових предметів і явищ, що з’являються. Проте більшість таких лексем використовуються одноразово. Їхня мета здебільшого обумовлена певною ситуацією. Ці утворення (оказіоналізми) не розглядаються як неологізми і не охоплюються лексикографічно. Випадково «відроджені» тривалий час невикористовувані слова, не є неологізмами.

Вживання поняття неологізм у лінгвістиці неоднозначне. Г.Бусманн (Н.Bußmann) визначає його як «нововведені або вжиті з новим значенням мовні вирази» [1, с. 81].

Відповідно існують два принципово різні типи неологізмів: нова лексема та нове значення.

1. Нова лексема – це нова лексична одиниця (лексема слова, групи слів, фразеологізмів), яка є новою за формою та значенням (Infopost, Infotaiment, kollektiver Freizeitpark).

Принципово новими можуть бути явища та стан речей, які відповідно вперше номінуються. Або ж нова лексична одиниця є новим значенням (Neubezeichnung), а також ширшим значенням уже названих явищ та речей тощо. В останньому випадку за допомогою нових лексем щоразу можна виявляти евфемістичні, пейоративні, меліоративні чи інші компоненти, які можуть утворити від основного значення нові лексеми [2, c. 70-85].

2. Нове значення – це нове значення, яке додається до вже існуючої моно- чи полісемантичної лексичної одиниці (розширення значення).

Нове значення є результатом семантичної зміни, яка переважно має форму семантичного поширення вже усталених моно- чи полісемантичних одиниць у лексиці. Ця семантичне поширення може також бути пов’язаним із граматичними змінами (зміною валентності – Valenzänderung), особливо серед дієслів.

З цієї точки зору, неологізм це – зовсім нова лексична одиниця у єдності своєї форми та значення (нова лексема) або зовсім нове (додається до вже існуючих) значення певної усталеної лексичної одиниці (нове значення), які:

· не віднесені спочатку до жодного словника;

· протягом визначеного періоду часу у суспільстві виникли і поширилися перш за все враховуючи комунікативні потреби;

· увійшли до загальновживаної лексики (узуалазація);

· прийняті загалом як мовна норма (акцептуалізація);

· лексично збережені (лексикалізація);

· більшістю мовців сприймаються як нові.

Відповідно, кожен неологізм проходить наступні етапи: виникнення → узуалазація → акцептуалізація → лексикалізація/інтеграція. Таким чином поняття неологізму не є статичним, а має процесуально-динамічну природу [1, c. 84].

Більше половини новутвоень з’являються шляхом словоскладання та афіксації [3,5].

Словоскладання – один із найважливіших засобів мови. Складні слова містять у собі, принаймні дві основи, які трапляються у мові у вигляді вільних форм. У складному слові його компоненти набувають цілісності та структурної єдності і можуть функціонувати як самостійні лексичні одиниці.

Конверсія є утворенням іншої частини мови без будь-яких змін у зовнішній формі слова.

Афіксація – спосіб словотворення з використанням суфіксів та префіксів.

При злитті утворюються неологізми, основи яких комбінуються, а кінець першого та початок другого слова усічені.

Зворотний словотвір є процесом усічення суфікса чи префікса, внаслідок чого слово скорочується і залишається лише його основа. Цей спосіб часто використовується для утворення дієслів від іменників.

Одним із способів утворення неологізмів є скорочення, що використовуються для позначення предметів реальної дійсності [4, с. 212-216].

Важливим джерелом збагаченя лексичного складу мови, безперечно, є запозичення з інших мов [2, c. 57-54]. В англійській мові найбільше запозичень (серед неологізмів включно) із французької, іспанської, російської, німецької, італійської та грецької; поряд зними – з японської та африканських мов.

Отже, неологізм – це є слово, значення якого з’являється у певний період часу в мові і його новизна усвідомлюється мовцями. Основними типами неологізмів (за Г.Бусманн) є нова лексема та нове значення. Основними способами утворення неологізмів є словоскладання, афіксіція, конверсія, злиття, зворотний словотвір, скорочення та запозичення.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Bußmann H. Lexikon der Sprachwissenschaft. / H. Bußmann // 3., aktualisierte und erweiterte Auflage. – Stuttgart, 2002. – 390 S.

2. Биховець Н.М. Запозичення серед англійських неологізмів (70-ті рр.) / Н. Биховець // Мовознавство. – 1988. – №6 – с.57-54.

3. Никитин М.В. Лексическое значение слова. – М.: 1983. – 127с.

4. Поведа Т. Словотвірні моделі лексичних новоутворень / Т. Поведа // Буковинський журнал. 2010. – №2. – С.212-216.

5. Сазонова Т.А. Новое в лексике современного английского языка. – Коломна, 1992. – 13с.

6.Неологізм – режим доступу: www.wikipedia.com.