Донченко Костянтин Анатолійович
Полтавський національний
педагогічний університет імені В. Г. Короленка
ПРОБЛЕМАТИКА КЛАСИФІКАЦІЇ ВАДЖРАЯНИ У СИСТЕМІ
БУДДИСТСЬКИХ НАПРЯМКІВ ТА ШКІЛ
У системі сучасних релігійних
та філософських поглядів важливе місце належить буддизму. Буддизм – це
релігійно-філософське вчення про духовне пробудження, що виникло близько 6
століття до н.е. на основі ідей Будди Гаутами (Сітхартхи Гаутами). Основою
буддизму є вчення про Чотири Благородні Істини: про страждання, про походження
і причини страждання, про справжнє припинення страждання та усунення його
джерел, про шляхи до припинення страждання [1]. Та відношення до буддизму і досі є
неоднозначним. Що таке буддизм? Думки розходяться. Частина науковців розуміє
його як етико-філософську концепцію, яка направлена на вдосконалення людини,
інша – як одну з світових релігій з елементами етико-філософських догм.
Безперечно, за 2500-літню історію, проходячи через численні інтерпретації
первинна ідея Будди зазнала значних змін. Це привело до появи численних шкіл
буддизму, які можна обєднати у кілька напрямів. Вже у перші століття свого
існування буддизм розділився на 18 сект. Протиріччя між сектами привели до
кількох соборів (447 р. до н.е. в Раджагріхі, 367 р. до н.е. у Варшаві та у 3
ст. в Паталірутрі), які поклали початок поділу на дві течії – Махаяму та
Хінаяну [2]. Потрібно
зазначити, що класифікувати всі напрями та школи досить проблематично. Традиційно
виділяють лише два напрями – Махаяна (Велика Колісниця) та Хінаяна (Мала
Колісниця). Уже між них розподіляються усі інші школи.
Можна зустріти схожий, але
дещо змінений поділ, який виділяє Махаяну та Тхераваду. Поряд з Великою
Колісницею виникає Вчення Старійшин. Однак, є альтернативна класифікація, яка
поділяє буддизм на такі напрями і школи:
Тхеравада; Школи раннього
буддизму (Вайбхашика, Саутрантіка); Махаяна (Чань (Дзен), Йогачара, Мадх’яміка,
Тяньтай/Тендай и Нітіренізм, Амітоїзм и Амідаїзм, Хуаянь/Кегон); Ваджраяна (Тібетські
школи, Сінгон (японська школа). Деякі дослідники окремо ставлять також
простонародний буддизм, який має широке розповсюдження серед мирян [3]. У даній класифікації, щоправда, є певні
суперечності. Тут присутні школи раннього буддизму, яких на сьогодні не існує,
найбільш близькою до них визнається Тхеравада. У підручниках з релігієзнавства
можемо знайти ще один поділ течій сучасного буддизму, спрощений варіант вище
наведеної класифікації. Згідно нього виділяються Хінаяна, Махаяна та Ваджраяна [4,
с.144]. Тобто, зважаючи на постійні процеси, які відбувалися і відбуваються,
дати однозначну класифікацію буддистських течій досить складно, а то й
неможливо.
Визначена нами класифікація окремо виділяє Ваджраяну. Буддійський словник дає їй таке визначення: «Ваджраяна – один з головних напрямів Махаяни і буддизму в цілому, в рамках якого створено вражаючу кількість систем логічної практики, пам’яток літератури та мистецтва» [5], що є наслідком її походження. На початку другої половини І тисячоліття н.е. у Махаяні поступово зароджується новий напрям, нова «Колісниця», яка отримала назву Ваджраяни або ж тантричного буддизму, чи то «Діамантового Шляху», «Діамантової Колісниці». Деякі дослідники звертають увагу на те, що слово «тантра» ніяк не характеризує даний напрям. В цьому випадку ми маємо лише назву текстів, в яких може і не бути нічого тантричного [6]. Саме ж слово «тантра» має кілька перекладів, такі як «таємне знання», «безперервність», «потік» [7]. Назва Ваджраяна походить від слова «ваджра», первинним змістом якого було позначення скіпетру бога Індри. Поступово його значення набуває нового змісту. В буддизмі воно співвідноситься з діамантом, тобто з первинно ідеальною природою пробудженої свідомості, яка уподібнюється твердому діаманту, а також з самим пробудженням, що схоже на удар блискавки. Дане поняття в назві використовується не просто. Філософська основа Ваджраяни базується на тих же самих принципах, що й Махаяна. Однак, основна відмінність полягає у методах, хоча мета залишається єдиною. Якщо Махаяна говорить про досягнення стану Будди протягом трьох світових циклів (кальп), то Ваджраяна дає можливість досягнути цього стану впродовж одного життя. Хоча така швидкість одночасно є небезпечною для самого практикуючого і в разі відхилення від мети може дати негативні наслідки [6].
Методами досягнення мети
Ваджраяна визнає йогічну практику, медитацію, читання мантр, шанування
духовного наставника. Відмітимо, що важливе місце у вченні займає наставник.
Зважаючи на відносну «швидкість» Ваджраяни саме вчитель повинен гарантувати
досягнення результату. Зрозуміло, що «Діамантова Колісниця» особливу роль
відводить сполученню філософії та практики. Зокрема, цінність мантр залежить не
стільки від слів, скільки від волі та прозріння читаючого. Тантрична теорія
говорить про єдність трьох сторін живої істоти під час ритуального дійства:
тіла, мови та думки. Тіло діє з допомогою жестів, мова – через мантри, думка –
через транс [7]. До Ваджраяни відносять, в першу чергу,
Тібетський буддизм, який поділяється на кілька шкіл, та таємне вчення Сінгон
(японська школа Сінгон).
Говорячи про класифікацію
Ваджраяни, можна одразу зіткнутися з кількома проблемами. У першу чергу, це
проблема загального поділу. Розподіляти школи за метою немає сенсу – буддизм
має єдину мету, хоча існують варіації її розуміння. Хінаяна говорить про індивідуальне
досягнення просвітлення, Махаяна – одним із принципів має служіння всім живим
істотам для їхнього спасіння. Але на сьогодні фактично всі школи проголошують
подібні ідеї. Тому більш доцільним виглядає виділення напрямів за відмінностями
у філософській концепції. Та в даному випадку ми натикаємося на величезну
кількість шкіл у Махаяні, ідеї якої на сьогодні «прийняли» більшість
буддистських напрямів. Виникає питання: чи можна виділити напрям за методами
досягнення мети, а не лише за ідейною основою? Якщо так, то ситуація значно
змінюється.
Ваджраяну за філософською концепцією можемо віднести до Махаяни як один з напрямів (шкіл). Її характеризують навіть як езотеричну течію в буддизмі Махаяни [8]. Однак необхідно зважати на певні особливості. Можливість досягнення стану просвітлення протягом одного життя є не лише методичною засадою, але й філософською. Тобто існують певні особливості філософської ідеї «Діамантового шляху». З іншого боку, потрібно враховувати саму думку представників напряму, які часто ставлять свій напрям осібно. Цікаво, що можливо знайти навіть згадки про безпосереднє походження Ваджраяни від самого Будди: «Будда працював, щоб допомогти трьом типам людей. Ті, хто хотів уникнути страждань, отримали вчення про причини і наслідки, що називається «Тхеравада» або «Малий Шлях». Тим, хто хотів більше робити для інших, він дав Махаяну або Великий Шлях, вчення про співчуття і мудрість. Тих людей, у яких вже була сильна довіра до власної Будда-природи, він учив Ваджраяні або Діамантовому Шляху» [9].
Таким чином питання
класифікації Ваджраяни, точного віднесення її до певного напряму або ж
виділення у конкретний напрям залишається відкритим. Певні спроби зробити це
усталено вимагають філософського осмислення самого розуміння поняття «напрям»,
що у світлі множини думок неможливо.
Список використаних джерел і літератури:
1. Буддизм // Ассоциация «Буддизм в Интернете [Електр. ресурс] / Режим доступу до статті // http://www.buddhist.ru/buddhism .
2. Буддизм (Букке) // релігія для всех желающих [Електр. ресурс] / Режим доступу до статті // http://gods2.narod.ru/dao/buddism.htm .
3. Буддизм // Религия / Библиотека /
Сайт психолога Дудкина Александра
Владимировича [Електр.
ресурс] / Режим доступу до статті // http://psiholog.donetsk.kiev.ua/buddizm/ .
4. Петрусенко
В.Л., Петрусенко О.П., Скалецький М.П.
та ін.
Релігієзнавство:
Навчальний посібник для студентів ВНЗ. – Львів: «Новий Світ – 2000», 2004. –
328 с.
5. Ваджраяна // Словарь буддизма [Електр. ресурс] / Режим доступу до статті // http://www.dhamma.ru/dict/dict-V.htm#4 .
6. Торчинов Е.
А. Лекция 7. Ваджраяна
(тантрический буддизм) // Торчинов Е. А. Введение
в буддологию: курс лекций / Торчинов Е. А.
/ Сайт «Антропология»
[Електр. ресурс] / Режим доступу до статті // http://anthropology.ru/ru/texts/torchin/buddhism_07.html.
7. Буддизм как культурно-исторический феномен // Дворкин А.Л. Сектоведение / Дворкин А.Л./ Сайт «Ассоциация «Буддизм в Интернете» [Електр. ресурс] / Режим доступу до статті // http://www.buddhist.ru/buddhism/1376-buddizm-kak-kulturno-istoricheskij-fenomen .
8. Ваджраяна // Махаяна / Течения в
буддизме / Буддизм / Религии Востока /Религиозные течения и секты. Справочник / Сайт «Санкт-Петербургский Католический
Информационно-просветительский Центр «MILITIA DEI» [Електр. ресурс] / Режим доступу до статті //
http://www.militia-dei.spb.ru/?go=mdbase&id=163
.
9. Школы буддизма // Буддизм / Сайт «Буддизм Алмазного Пути» [Електр. ресурс] / Режим доступу до статті // http://www.mahamudra.ru/bud/index2.html.
Спроба класифікації Ваджраяни
в системі буддійських шкіл
Чань (Дзен) Йогачара Мадх’яміка Таньтай/ Тендай та Нітіренізм Амітоїзм і Амідаїзм Хуаянь/ Кегон Махаяна Буддизм
