Савка Валерія Анатоліївна

Топольницька Анастасія Олександрівна

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

Науковий керівник: Ушій Світлана Несторівна

БУДДИЗМ В УКРАЇНІ

Релігія відіграє важливу роль як для кожної особистості так і для суспільства в цілому, і це стає актуальним оскільки саме релігійні вірування призводять до різноманітних сутичок. Актуальність даної теми полягає і в тому, що представники різних конфесій, зокрема і буддисти, в загальному, не становлять особливої небезпеки для інших релігій. Але останнім часом все більше почали спостерігатись релігійні сутички між різними релігіями. Для прикладу взяли таку релігію як буддизм, його розвиток буддистів в Україні.

Вчені, які займалися дослідженням діяльності буддистів були: Лешан В.Ю., Бердичевская М., Журавлёв В., Кочетов А., Людський В.І. та інші.

 Найістотнішим у вченні Будди його прихильники вважають те, що він відкрив сутність буття як страждання і водночас показав людям шлях звільнення від фізичного та морального болю і спасіння. Основною формою організації життя буддистських громад є монастирі. Саме монастирі стали центрами буддизму, осередками його поширення, своєрідними університетами і бібліотеками. Ченці, що в них проживають, повинні дотримуватися статуту, підкорятися рішенням загальних зборів сангхи (чернечої громади) та настоятелю, чия посада виборна. 
 Кожен член чернечого ордену (сангхи) повинен голити голову, носити особливий жовтий одяг, постійно бути у роздумах (медитації). Той, хто вступав у сангху, повинен  відмовитися від усього, що пов'язувало його зі світом, - від сім'ї, касти, власності, принаймні на час перебування в монастирі.  Це зобов'язувало його дотримувати п'яти важливих правил: не співати і не танцювати; не спати на зручній постелі, не вживати їжу у невизначений час, не бути корисливим, не користуватися речами, що мають сильний запах або інтенсивний колір. 

До діючих на території української держави східних культів належать 32 релігійні громади буддистів, розташовані переважно у Донецькій (5), Луганській (5), Харківській (4), Одеській (3) областях та у м. Києві (3). Буддистські організації в Україні мають 28 священнослужителів, 3 функціонуючі недільні школи. Громади цього віровчення активно функціонують у Ялті, Севастополі, Херсоні, Полтаві та інших областях України. Під прикриттям вивчення бойових мистецтв керівництво секти активно займається комерційною діяльністю, зокрема охоронним бізнесом і вантажними перевезеннями.

Нерідко буддійські громади перероджуються на релігійні організації тоталітарної спрямованості з жорсткою дисципліною, суворою регламентацією поведінки адептів та обожнюванням свого керівника. Яскравим прикладом цьому є буддійська школа кунг-фу Білий Лотос, в якій поєднані елементи спортивного клубу та релігійної громади. Глава цієї громади Володимир Скубаєв стверджує, що саме тут знаходиться центр Священної громади воїнів світла Білий Лотос, філії якої розкидані по всьому світу. Кількість членів громади в різних країнах досягає декількох десятків тисяч осіб. В 1991 році Білий Лотос був зареєстрований в Україні, а центр його знаходиться у місті Черкаси. Сьогодні, за приблизними даними, черкаська громада нараховує понад 300 осіб [2].

Скубаєв сам написав книгу “Євангеліє від Білого Лотоса: вчення Кунг-фу – вчення життя”, яку учні школи вивчають поряд з Біблією, Кораном і Рігведою. У Євангелії від Скубаєва написано: “Ми походимо від богів, ми – діти богів. Ми – арії”. Це – один з догматів школи. Кожному, хто приходить на екскурсію в храм, пояснюють: “Україна була центром арійської імперії. Духовним її центром було місто Черкаси”.

Крім того, всі учні школи знають: Будда родом з України. “Із древньої землі наших предків по всьому світу поширюється божественне світло духовності”, – говориться у відеороліку, який демонструють гостям храму. Згідно вчення Білого Лотоса, Бог – один для всіх, а ось Будда, Ісус, Мухаммед та інші великі творці релігій є лише його посланцями. Філії Білого Лотоса в усьому світі підпорядковуються безпосередньо Скубаєву. Всі вони “повинні обов’язково подзвонити і доповісти, що робили минулого тижня, чим будуть займатись наступного”, – розповідає він [3].

Засоби масової інформації, а також православні довідники не раз визначали Білий Лотос як “тоталітарну, деструктивну секту”. Як заявив Олексій Маслов, генеральний секретар Міжнародної федерації шаолінських бойових мистецтв, у своєму відкритому листі в газету “Известия”: “На жаль, усе це (ідеологія Білого Лотоса) формує негативне уявлення про щиру суть шаолінського бойового мистецтва і шаолінського вчення, яка в усім світі має лидинолюбний характер. Ніяких “бойовиків” у буддизмі немає, це – скоріше з області організованої злочинності”.

У структурі секти функціонує п’ять відділів: охорони “лідера і членів його сім’ї, персон керівного складу, храму, ділових зустрічей, вантажів”, розвідки і контррозвідки, карального, забезпечення і спецпризначення. Основним є відділ розвідки, який виявляє і нейтралізує діяльність “ворогів школи”. Членів організації навчають методів ведення розвідувальної діяльності. Крім офіційно задекларованих цілей і завдань, членам Білого Лотосу притаманний пошук каналів незаконного придбання засобів ураження, здобування фінансів і матеріальних засобів шляхом посягання на державну і приватну власність, участь в сумнівних комерційних угодах. Члени цього неокульту підтримують контакти з представниками африканського континенту, підозрюваних у причетності до ісламських терористичних організацій та міжнародного наркобізнесу. Про антигромадський характер дій “Білого Лотосу” свідчить той факт, що притягнуто до кримінальної відповідальності трьох лідерів цього угруповання за незаконне зберігання зброї і боєприпасів, розкрадання державного майна, підробку документів тощо [4].

Отже, як висновок можна сказати, що буддизм є східною релігійною організацією, діяльність якої пов’язують з кримінальними мотивами. Проте віруючі в Будду стверджують, що саме їхня релігія є правильною. Моральні заповіді буддизму мають характер заборон.

Список використаної літератури:

1. Лешан В.Ю. Основи релігієзнавства: Підручник. – Чернівці: Рута, 2005. – 304с.

2. Білий Лотос // Релігійна панорама. — 2005. — № 1. – С. 71-75.

3. Бердичевская М. Почти матрица // Корреспондент. — 2003. — № 30 (69). – С. 54.

4. Журавлёв В. “Конец света” в конце туннеля. Необуддистские секты: реальность угрозы // Человек и закон. — 2000. — № 7 (8). – С. 61.