Ступарик Г.В.

Буковинська державна фінансова академія

Науковий керівник: Мельничук Г.Л.

Поняття конфлікту як соціального явища

Конфлікт як соціально-політичне явище присутній у будь-якому суспільстві. Ні соціальні інституції, ні найкращі закони не можуть у повній мірі визначити всі складнощі міжіндивідуальних стосунків і суспільних відносин. У реальному житті завжди залишається місце для суперечностей. Певна автономність людини щодо суспільних відносин неминуче спричинятиме конфлікти, у тому числі політичні, а відтак ще довго існуватиме необхідність пошуку механізмів їх урегулювання.

Як довела наука, конфлікти існують стільки, скільки існує людське суспільство. Прояви конфліктів різноманітні: вони можуть виникати між окремими особистостями в межах одного колективу і між колективами, між релігійними сектами і партійними фракціями, це можуть бути страйки і революції, жорстокі масові битви чи міжнаціональні зіткнення [2].

Аналіз наукових досліджень і публікацій свідчить, що встановленням суті соціальних конфліктів в умовах незалежної України займалися О.М. Бандурка, В.А. Друзь, Л.М. Герасіна, М.І. Панов, В.Я. Тацій, Ю.М. Тодика та ін. В своїх роботах вони розглядають проблеми конфліктів і конфліктології, однак немало питань потребують додаткового висвітлення.

Метою роботи є дослідження поняття конфлікту як соціального явища.

Дослідженню конфліктів велику увагу приділяв Ніколо Макіавеллі, який в роботах, присвячених римській історії, розглядав позитивну роль конфліктів у суспільному розвитку.

У XIX столітті багато мислителів, вчених виходять з того, що конфлікт - це реальність, невідворотне явище в житті суспільства і стимул соціального розвитку. Таке твердження підтримували німецький соціолог Макс Вебер, австрійський соціолог Людвіг Гумплович. З позицій історичного матеріалізму розглядали соціальний конфлікт Карл Маркс і Фрідріх Енгельс.[1]

Конфлікти діють в усіх сферах життя суспільства: економічній, соціальній, політичній, духовній.

Специфіка економічних конфліктів полягає в тому, що вони виникають і розгортаються на основі задоволеності або незадоволеності працею, що зумовлюється сукупною дією чотирьох мотиваційних блоків: заробіток, зміст праці, відносини між робітниками в сумісній праці, сенс трудових зусиль. Інтереси роботодавця та робітника мають значні розходження щодо першої мотивації. Головний інтерес робітника – у розмірі заробітку, роботодавця – в якості й кількості праці.

Будь-який конфлікт, оскільки він виникає в суспільстві, завжди є конфліктом соціальним у широкому розумінні цього слова, тобто суспільним. Соціальний конфлікт у вузькому розумінні (у соціальній сфері) є боротьбою соціальних спільнот з протилежними інтересами за домінування або підвищення їх соціальних статусів.

Політичний конфлікт являє собою протиборство, зіткнення політичних суб’єктів, зумовлене протилежністю їх політичних інтересів, цінностей, думок і поглядів. Це результат конкурентної взаємодії двох або більше сторін, які виборюють одне в одного владні повноваження і ресурси. Політичний конфлікт означає боротьбу за вплив у системі політичних відносин, доступ до прийняття владних рішень, за монополію своїх інтересів і визнання їх суспільно необхідними – іншими словами, за те, що становить владу і політичне панування. Об’єктом і предметом політичного конфлікту є державна влада, володіння нею, устрій владних інститутів, політичний статус соціальних груп, цінності, символи політичної влади.

Одним з факторів, що обумовлюють виникнення конфліктних ситуацій у сфері політики, є сукупність причин, пов’язаних з процесами ідентифікації громадян, усвідомлення ними своєї приналежності до політичних, соціальних, етнонаціональних, релігійних, субкультурних спільнот, чим обумовлюється істотна розбіжність у розумінні ними свого місця і ролі в соціальній і політичній системі суспільства. Такого роду конфлікти відбуваються і в сучасній Україні, де людям доводиться усвідомлювати себе громадянами нової держави, де колишня суспільна ідентифікація руйнується, а на її місці відбувається суперечливе становлення нових, переважно групових ідентифікацій: «ми — українці», або «ми — бідні», або «ми — православні» тощо. Таке роздроблення ідентифікацій призводить до розщеплювання раніше об’єднуючих людей цінностей та інтересів на приватні, викликає розбіжність і зіставлення інтересів однієї соціальної, національної групи інтересам інших груп. [3]

В Україні спостерігаються такі різновиди політичних конфліктів, як державно-правові та статусно-рольові. Статусно-рольові конфлікти в сучасній Україні - це конфлікти між політичною елітою і масами, між владою і народом, між фракціями в парламенті (НУНС — БЮТ — ПР), між різними партіями в боротьбі за вплив на маси (що особливо помітно під час виборчих кампаній), між обіцянками політичного лідера, сформульованими ним у боротьбі за посаду, і рівнем їх виконання, що викликає невдоволеність великих мас населення.

Отже, конфлікт є складним соціальним феноменом, який постійно супроводжує життєдіяльність суспільства та потребує теоретичного та практичного вивчення з метою управління ним на всіх стадіях його функціонування.

Література:

1. Воронов І. Політична конфліктологія: діалектика соціальних суперечностей і суспільної злагоди. Монографія. – К.: Генеза, 2005. – 328 с.

2. Копайгора І.І. Історичні передумови виникнення поняття «соціальний конфлікт» // Форум права. -2007. -№ 2. –С.79-82

3. Деякі особливості політичних конфліктів у контексті політичної ситуації в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua