ЗМІ в Намібії

Значний рівень свободи ЗМІ існує в Намібії після здобуття незалежності. Дати по Намібії, Keulder стверджував, що не було б необхідності вільної преси, якби не необхідність альтернативної інформації, щоб допомогти людям подолати наслідки тенденція послуг урядової інформації піддавати цензурі і похилих новини (Keulder 2002). Незалежні газети в Намібії грають фундаментальну роль як джерело альтернативної інформації для широкої громадськості. Деякі з поточного провідних гравців в сфері незалежних ЗМІ: Allgemeine Zeitung ", яка існує з 1919 року, і які цілі невеликий читачів невеликого числа німецькомовних намібійців. Republikein газета - африкаанс щодня заснована в 1977 році - спочатку був рупором Республіканської партії, а потім і Демократичної Turnhalle альянс (ДТА).

Відгук спостерігачів була створена в 1978 році. Одним з найбільш найважливіших з уряду щоденних газет у Намібії Намібії газети. З моменту свого створення в 1985 році до проголошення незалежності в 1990 році, ця газета була в авангарді хроніка затримань та інших порушень прав людини колоніальні влади в Намібії. Намібія Insight з'явилася в 2004 році щомісячно поточних питань на основі принципу слідчим звітності (Hopwood 2006). Хоча ці газети мають різне походження, вони розглядаються як безцінний у боротьбі з корупцією. При цьому спектр медіа неурядових друку в існуванні, він, таким чином, не дивно, що уряд розглядає газети в якості першої лінії атаки у спробі регулювати вільний потік інформації.

Саме ця підозра, що привело в Намібії уряду рішення наприкінці 2000 року зняти рекламу від приватних газет, Намібії, для всіх урядових установ. Це було через нібито критичні і непатріотично "звітності Намібії (Мисан 2000). Продовження активності незалежних засобів масової інформації залишається важливим протиотрутою від гегемоністських політичних тенденцій правлячої еліти в Намібії. Ця роль особливо важлива в контексті Намібії, де сам уряд має великий пакет акцій у галузі засобів масової інформації - зокрема через свої володіння і контролю над національною телекомпанії - Намібія радіомовна корпорація (NBC).

Пропозиція обговорювалася в 2007 році, щоб Рада у справах ЗМІ під контролем уряду свідчить про глибокому усвідомленні на боці правлячої партії, що вплив друкованих ЗМІ в Намібії на суспільну довіру (Freedom House 2008). Це говорить про те, що друковані ЗМІ в Намібії не тільки запевнив, що інформація залишається джерелом влади і в громадському надбанні, але що він також відіграє роль каталізатора у прийнятті державних установ понад підзвітність, прозорість і реагувати на волю народу. Громадські ЗМІ є ще одним важливим сегментом незалежних засобів масової інформації, і вона внесла значний внесок в доступності інформації для громадськості. Однак, Хопвуд (206, 101) зазначив, що кілька спроб проникнути в цю нішу арені, не були повністю реалізовані. Почасти це пов'язано з тим, що покриття з шести общинних радіостанцій в існування з 2005 року залишається досить обмеженим. Незважаючи на свій обмежений охоплення, медійного співтовариства є важливим інструментом для уразливих груп населення і грають важливу роль у поширенні новин з ВІЛ / СНІД, репродуктивне здоров'я та інші питання, що представляють інтерес для співтовариства.

Для виборів 2004 року, телевізійних програм та реклами про вибори були підготовлені і транслювалася по телебаченню і NBC Один Африці телебаченні і в сутінках Компанія через телевізорів в громадських місцях, таких як банки, поштові відділення, відділення муніципалітетів, а в деяких міністерствах і відомств. Місцеві незалежні газети, такі як Намібії, Republikein, і Віндхуці спостерігачів і місцевих журналах, таких як африканські і велика проблема також грає важливу роль у забезпеченні поінформованості громадськості про вибори. За ці роки засоби масової інформації в Намібії продовжує працювати в середу з мінімальним втручанням партії влади або постанови. Комісії зі Зв'язку закону декрети, 60 відсотків безкоштовний громадський охоплення кампанії по радіо і телебаченню бути розділена пропорційно відповідно до партійне представництво в Національних Зборах.

У Законі також йдеться, що решта 40 відсотків мають розподілятися порівну між усіма сторонами, які беруть участь у виборах. Для 2004 року президентських та виборів до Національних зборів, це переклад у 150 хвилин приділяється СВАПО, 31 хвилин CoD, від 30 хвилин до ДТА, від 19 до UDF, і кожна зі сторін одержує менше 13 хвилин ефірного часу на стан належить Намібії радіомовна корпорація (NBC) на весь період кампанії (Du Пізані і 2009 Ліндек, 12). Тим не менш, партії, як Swanu, який не має представництва на всіх в Національних Зборах, також дають сім хвилин ефірного часу. У 1999 році, ГПК протестували проти принципу, через які безкоштовно ефірний час було розподілено між сторонами. Учасник скаржився, що він буде тільки в тому разі три-чотири хвилини "слота, так як система сприяння сторін, які були вже користуються парламентське представництво" (Du Пізані і 2009 Ліндек, 12; Lodge 2000).

ЗМІ відіграють більш активну роль на виборах 2004 року. Щоб уникнути критики щодо його за схильність до правлячої партії, NBC створена нова формула для покриття кампаній різних партій. Відповідно до цієї формули, 60 відсотків ефірного часу для політичних партій буде розділена відповідно до пропорційній основі системи для всіх партій, представлених в Національних Зборах. Решта 40 відсотків повинні були бути загальними для всіх учасників політичних партій в рівній мірі. Це означало, правлячої партії СВАПО було виділено 150 хвилин, ГПК 31 хвилин, 30 хвилин було виділено ДТА, і 19 хвилин UDF. Інші партії, представлені в НС, такі як RP, Намібія Руху за демократичні зміни (NMDC), Південно-Західній Африці національний союз (Swanu), все було подано 13 хвилин ефірного часу (2004 Kaapama, 107-108).

Моніторинг висвітлення засобами масової інформації кампанії різними політичними партіями протягом 2004 року було зроблено Мисан-Намібія, національних глава інституту ЗМІ Південної Африки (МІСіС) в Намібії. Misa-Намібії експлуатацію IPPR і Mediatenor, південноафриканський основі моніторингу ЗМІ компанії, для проведення процесу моніторингу кампанії. Їх дослідження зроблено висновок, що в обох друкованих та електронних ЗМІ, правляча партія отримала 43 відсотка охоплення один, у той час як опозиційні партії разом отримали 57 відсотків (2004 Kaapama, 107-108).

Du Пізані і Ліндек до висновку, що кампанії опозиції були надмірними, оскільки для СВАПО: "Незалежність, світ, функціонуючої демократії, змішаної економіки і примирення зробити для потужних шаблонів факторів, які обмежують і тісного політичного простору для опозиційних партій" ( Du Пізані і Ліндек 2009, 13).