Біологічні
науки / 8.Фізіологія людини і тварин
Григорова Н.В.
Запорізький національний університет
Вміст цинку в клітинах щурів
при різному функціональному стані інсулярного апарату
У дослідах на мишах були
показані зміни вмісту цинку в клітинах при різному функціональному стані
інсулярного апарату [1]. У цьому дослідженні вивчався вміст цинку в клітинах
у щурів, у яких розподіл даного металу в панкреатичних острівцях значно
відрізняється від мишей.
Досліди були проведені на 105 щурах, серед яких були
тварини контрольні (інтактні), ті, що голодували, отримували пілокарпін,
адреналін, преднізолон, алоксан, а також алоксан та інсулін. Гальмування
функції інсулярного апарату викликали голодуванням тварин, уведенням адреналіну
та преднізолону, активацію цієї функції – ін’єкціями пілокарпіну. Виключення
функції інсулінпродукуючих клітин викликали введенням алоксану, що вибірковує ушкоджує
ці клітини. Стан компенсації алоксанового діабету отримували ін’єкціями інсуліну.
Тварин забивали по закінченні терміну (1 доба) голодування, через 1 – 2 год після
введення адреналіну, преднізолону, пілокарпіну, інсуліну, 5 діб після ін’єкції алоксану.
Шматочки головного мозку, тонкої кишки, передміхурової залози, а також мазки
крові використовували для цитохімічного визначення цинку.
З головного мозку готували заморожені зрізи 30 – 60
мкм завтовшки, обробляли їх ацетоновим розчином 8–(п–толуолсульфоніламіно) –
хіноліну (8–ТСХ), промивали дистильованою водою, замикали в гліцерин і
розглядали під люмінесцентним мікроскопом (світлофільтри ФС–1 та ЖС-18). На препаратах жовто-зелену
люмінесценцію визначали в зубчастій фасції, полях СА 2 – СА 4 амонова рогу.
Шматочки тонкої кишки та передміхурової залози фіксували
протягом 12 год у холодному (4
º С) ацетоні. Потім їх проводили через ксилоли, суміш ксилолу та парафіну,
рідкі парафіни та заливали в парафін. Зрізи 10 мкм завтовшки обробляли
у двох ксилолах, двох спиртах, ацетоновим розчином 8–ТСХ, промивали
дистильованою водою, замикали в гліцерин і розглядали під люмінесцентним
мікроскопом (світлофільтри ФС–1 та ЖС-18). На препаратах у цитоплазмі клітин Панета та
епітелію кінцевих відділів передміхурової залози визначали гранули, що
люмінесціювали жовто-зеленим світлом. Інтенсивність 8-ТСХ – реакції у даних клітинах – показник
вмісту в них цинку.
Мазки крові, яка була взята після забою тварин, фіксували
в парах формаліну. Для цього в чашку Петрі наливали 20 мл розчину формаліну,
на дно чашки клали два скляних валика, на яких розміщали мазками донизу предметні
стекла. Чашку закривали кришкою. Тривалість обробки мазків висхідними парами
формаліну – 5 хв. Для цього предметні стекла витягали з чашки та поміщали в іншу
чашку мазками догори. На мазки наливали за допомогою піпетки 0,2 %
водно-аміачний розчин дитизону. Чашку зачиняли кришкою. Тривалість забарвлення
мазків – 3 год. Після цього кришку знімали з чашки, мазки промивали дистильованою
водою, замикали в желатин. На препаратах у цитоплазмі гранулоцитів виявляли червоні
гранули. Інтенсивність дитизонової реакції – показник вмісту в клітинах цинку.
Інтенсивність
цитохімічних реакцій 8-ТСХ і дитизону оцінювали за трибальною системою,
запропонованою Соколовським В.В. [2] та Хейхоу Ф. і Квагліно Д. [3]. Слабопозитивну
реакцію приймали за один, помірну за інтенсивністю за два, виражену реакцію –
за три бали. Підрахунком на 100 клітинах визначали середню за інтенсивністю
реакцію. Визначали похибку (m) та коефіцієнт вірогідності (р).
У контрольних (інтактних) щурів
вміст цинку в гранулоцитах крові складав
1,2 ± 0,08 ум.од., у гіпокампі - 1,9 ± 0,16 ум.од., у клітинах Панета - 2,1 ± 0,15 ум.од., клітинах передміхурової
залози - 1,8 ± 0,15 ум.од. При голодуванні вміст цього металу був підвищений на
25 % (р < 0,05) у гранулоцитах крові, 26 % (р < 0,05) – у гіпокампі, 24 %
(р < 0,05) – у клітинах Панета, 25 % (р < 0,05) – простати.
Ін’єкції пілокарпіну
викликали зменшення кількості цинку відповідно на 42 % (р < 0,001), 37 % (р
< 0,001), 33 % (р < 0,01), 44 % (р < 0,001). Після введення адреналіну
був підвищений вміст цинку в клітинах крові на 50 % (р < 0,001), гіпокампа - 26 % (р
< 0,05), кишечника – 24 % (р < 0,001), простати – 28 % (р < 0,05).
Аналогічні результати були отримані після ін’єкцій
преднізолону 50 % (р < 0,001), 32 % (р < 0,05), 29 % (р < 0,001), 33 %
(р < 0,05).
Алоксан викликав зниження
кількості цинку в лейкоцитах на 42 % (р < 0,001),
гіпокампі – 47 % (р < 0,001), кишечнику – 48 % (р < 0,001), 50 % (р < 0,001).
У щурів з компенсованим алоксановим діабетом вміст цього металу був знижений на
2 % (р > 0,05) у гранулоцитах крові, 16 % (р > 0,05) – у гіпокампі, 10 % (р
> 0,05) – у клітинах Панета, 17 % (р > 0,05) у клітинах простати.
Таким чином, пригнічення функції інсулярного апарату викликало підвищення,
а активація його – зменшення вмісту цинку в клітинах.
Розвиток діабету супроводжувався дефіцитом цього
металу в клітинах. Компенсація діабету призводила до нормалізації вмісту
цитохімічно визначаємого цинку. Отримані дані вказують на залежність кількості
металу в клітинах від функціонального стану інсулярного апарату підшлункової
залози.
1. Берегова Т.В.,
Єщенко Ю.В. Зміни вмісту цинку в клітинах при різних функціональних станах
інсулярного апарата підшлункової залози // Вісник ЗДУ. – 2003. - №1. – С.11-15.
2. Соколовский
В.В. Гистохимические исследования в токсикологии.- Л.: Медицина, 1971. - 172c.
3. Хейхоу
Ф., Кваглино Д. Гематологическая цитохимия. - М.: Медицина, 1983. - 320с.