Секція
«Економічні науки». 3. Фінансові відносини
Глухова В.І.
Кременчуцький державний політехнічний
університет імені Михайла Остроградського
РОЗВИТОК СИСТЕМИ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ І
ЗБОРІВ
Виникнення місцевих податків зумовлене необхідністю розмежування джерел
доходів між бюджетами різних рівнів і зміцнення фінансової бази органів
місцевої влади і самоврядування. Ефективне використання
інституту місцевих податків і зборів
сприяє акумуляції фінансових
ресурсів, необхідних для розвитку територіальних громад і держави в цілому.
Докорінне поліпшення системи
місцевого оподаткування, яка є складовою податкової системи держави і водночас
необхідним фінансовим атрибутом місцевих органів влади і самоврядування, є
надзвичайно актуальним.
Місцеві податки і збори, згідно з положеннями Бюджетного кодексу України, відносяться до власних доходів місцевих бюджетів, які не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, і тому суттєво впливають на фінансову самостійність місцевих бюджетів.
В умовах незалежної України початок
формуванню інституту місцевого оподаткування покладено прийняттям Декрету
Кабміну України № 56-93 «Про місцеві податки і збори» (1993р.), нової редакції Закону України
«Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ (1994р.), згідно з чим спочатку було визначено два місцевих податки
i 14 зборів, їхні граничні розміри, об`єкти оподаткування та джерела сплати. Причому
комунальний податок, збір за припаркування автотранспорту, ринковий збір, збір
за видачу ордера на квартиру, збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів
торгівлі та сфери послуг, збір з власників собак є обов’язковими для
встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об’єктів
оподаткування або умов, з якими пов’язано запровадження цих податків i зборів. У межах своєї компетенції органи місцевого
самоврядування самостійно встановлюють
види податкових надходжень із означених законодавством і визначають
порядок сплати місцевих податків та надання пільг щодо них.
Законами № 641-IV та № 703-IV [1] з 1 січня 2004 р. скасовано, відповідно, готельний збір та збір за
проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за
кордон. Таким чином, тепер в переліку
місцевих податків i зборів залишилося 2 податки та 12 зборів. Слід вказати на
недосконалість і нецілісність законодавчої бази щодо місцевого оподаткування
(неузгодженість щодо введення, наприклад, податку з продажу імпортних товарів, місцевого
екскурсійно-туристичного збору, відсутність у окремих регіонах об’єктів
оподаткування тощо).
Місцеві податки і збори
займають дуже незначну частку в доходах зведеного бюджету ( останніми роками
менше 1%) [2]. В переважній більшості сільських,
селищних бюджетах області відсутні бази
оподаткування, в зв’язку з чим система місцевого оподаткування стає вкрай
вразливою, діє неефективно. Крім того, низька фіскальна ефективність місцевих податків і зборів обумовлена тим, що її об’єкти не мають достатньої податкової
спроможності. Всі основні дохідні джерела оподатковуються державою. Часто надходження при стягненні окремих
місцевих податків менші, ніж витрати на їх адміністрування (збір з власників
собак).
Отже, розвиток
системи вітчизняного місцевого оподаткування має низку недоліків, основними з
яких є:
- незначна фіскальна
роль місцевих податків і зборів і, як наслідок – низька їх питома вага в
доходах місцевих бюджетів,
- відсутність
ефективного правового поля, яке б відповідало сучасним умовам господарювання;
- відсутність прав
органів місцевого самоврядування щодо запровадження на своїй території власних
податків і зборів;
- другорядність місцевих податків і зборів у
порівнянні із загальнодержавними;
- наявність місцевих податків, витрати на
адміністрування яких перевищують надходження;
- невеликий перелік
місцевих податків і зборів порівняно з іншими країнами.
В основу удосконалення діючої системи місцевого оподаткування можуть
бути покладені основні положення проекту Податкового кодексу України, а також
проекту Закону України «Про місцеві податки та збори».
В теоретичному і практичному аспектах доцільно
виважено підходити до пропозицій у цих законопроектах. Слід враховувати,
що певні податки та збори довели свою
ефективність і не потребують суттєвих змін (ринковий збір, збір за
видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі, збір за право використання місцевої
символіки, податок з реклами, збір за паркування автотранспорту). Аналізуючи перелік
місцевих податків і зборів, запропонованих у вказаних вище законопроектах,
доцільним, на нашу думку, є запровадження таких, як: податок на нерухоме майно,
єдиний збір на видачу дозволів на будівництво нерухомих об’єктів виробничого і
невиробничого призначення, на будівництво житлових будинків та інших нерухомих
об’єктів індивідуального будівництва, збори з торгової діяльності та
екологічний збір.
Одним із можливих напрямів
розширення переліку місцевих податків i зборів є запровадження місцевих акцизів (наприклад, на тютюнові та алкогольні вироби);
повернення до використання податку з продажу імпортних товарів; переведення до
складу місцевих таких загальнодержавних податків, як плата за землю, податок з
власників транспортних засобів (які давно вже зараховуються до місцевих
бюджетів).
Перелічені вище шляхи
реформування системи місцевих податків і
зборів повинні сприяти розв’язанню існуючих проблем у даній сфері. Прийняття
обґрунтованого закону розширить повноваження органів місцевого
самоврядування щодо запровадження місцевих податків; удосконалена система
місцевого оподаткування виконуватиме дійсно фіскальні функції і водночас
забезпечуватиме місцеві органи влади й самоврядування необхідними фінансовими
ресурсами, що суттєво зміцнить самостійність місцевих бюджетів.
Література: