Секція “Економічні науки”

(Інвестиційна діяльність і фондові ринки)

Білий М.М.

Асистент, Прикарпатський національний

університету ім. В.Стефаника, Україна

Можливості оцінки інвестиційної привабливості агрокооперативів: новітні методи

В процесі розгляду можливості вступу потенційних членів до кооперативів різного типу, важливим моментом є оцінити ефективність даного кроку. В більшості випадків вирішальне значення має аналіз фінансово-економічних аспектів інвестиційної привабливості кооперативу, що, в кінцевому підсумку, й визначає реальну ефективність вкладення коштів потенційними інвесторами. Саму ж можливість вступу до кооперативу необхідно розглядати як інвестиційний проект, розробка і реалізація якого вимагає тривалого шляху від опрацювання ідеї до випуску продукції.

У економічній практиці, в залежності від принципів оцінювання ефективності інвестиційних проектів, використовується ряд традиційних методів оцінки, найбільш популярним серед яких вважається метод NPV. Суть даного методу базується на визначенні величини, одержуваної шляхом дисконтування різниці між усіма щорічними відтоками та притоками грошових коштів, які накопичуються протягом всього життя інвестиційного проекту.

Однак, незважаючи на свою популярність, методу NPV властиві ряд недоліків, серед яких:

- відсутність надійних методів розрахунку значення норми (ставки) дисконтування грошових потоків;

- неможливість ухвалення гнучких рішень менеджментом в процесі реалізації інвестиційного проекту;

- неадекватність врахування чинника невизначеності під час оцінки проекту.

Поряд з цим, розглядаючи можливість вступу до агрокооперативу в якості інвестиційного проекту, необхідно виділити такі його особливості, як:

- капіталомісткість дійсного членства в кооперативі через вступні та пайові внески;

- наявність значного лагу між моментом вкладення коштів в кооператив і віддачею від нього;

- скорочення часу життєвого циклу більшості сучасних технологій, використовуваних в сільському господарстві;

- стрімке зростання вимог до якості продукції, яка виробляється сільськогосподарськими товаровиробниками, особливо з боку супермаркетів, що проявляється у посиленні конкуренції на ринку продуктів харчування;

- високий ризик банкрутства кооперативу через наявність, з одного боку, значної кількості гальмуючих чинників щодо розвитку агрокооперативів в національному середовищі, та відсутність масового успішного досвіду їх функціонування в Україні, - з іншого.

Загалом, необхідно відзначити, що висока ризикованість є притаманною не тільки кооперативам в сільському господарстві, але й агробізнесу в цілому завдяки значному впливу на його результативність низки об’єктивних умов, наприклад природно-кліматичних.

Розглядаючи поняття ризику як сукупність неочікуваних позитивних і негативних сторін, тобто коли в умовах невизначеності результат може бути як кращим, так і гіршим від очікуваного, з одного боку, та констатуючи неспроможність традиційних методів інвестиційної оцінки адекватно враховувати умови невизначеності інвестицій в кооперативну діяльність, - з іншого, заслуговує на увагу застосування концепції реальних опціонів, яка вважається однією з найперспективніших в сучасній інвестиційній теорії.

Загалом, методику опціонної оцінки використовують як спосіб уточнення чистої приведеної вартості проекту (NPV) при його аналізі, що дозволяє у ряді випадків адекватніше оцінювати реальні активи і управляти ними. При цьому, базовою ідеєю, на якій ґрунтуються основні положення даної концепції, є присвоєння гнучкості у прийнятті управлінських рішень певної вартості, внаслідок чого така гнучкість розглядається як актив.

Теорія реальних опціонів припускає використання методології ринкових (фінансових) опціонів в реальному бізнесі. Підставою для аналогії послужила загальна для всіх опціонів (фінансових і реальних) риса - право без зобов’язання або (як варіант) можливість без необхідності здійснити певну дію в майбутньому, що і є гнучкістю. Рішення, що приймаються менеджерами в конкретний момент часу у майбутньому можуть створювати певну вартість, яку можна розрахувати ще на стадії розробки інвестиційного проекту за допомогою відповідної методики.

Застосування методики реальних опціонів до оцінки інвестиційних проектів є обґрунтованим у випадку виконання наступних умов:

1) результат проекту має високий ступінь невизначеності;

2) менеджмент компанії здатний приймати гнучкі управлінські рішення при появі нової інформації по проекту;

3) фінансовий результат проекту багато в чому залежить від рішень, які приймаються менеджерами.

У світовій економічній літературі по опціонному аналізу накопичено достатньо велику кількість моделей оцінки реальних опціонів. Проте більша частина з них припускає використання складного математичного апарату, зокрема стохастичної математики, що затрудняє їх використання на практиці. В свою чергу, найбільш застосовуваними є біноміальний метод (біноміальна модель) та модель Блека-Шоулза. Обидві моделі ґрунтуються на концептуальному для опціонної теорії понятті “арбітражу ринкової вартості (ціни) опціону” або визначенні “дублюючого” портфелю цінних паперів, який генерує аналогічні опціонному контракту грошові потоки.

Однак, весь математичний апарат теорії опціонів, як і програмне забезпечення до нього, спочатку розроблялися саме для фінансових опціонів, причому європейських, а не американських, якими є більшість реальних опціонів. Тому коректне перенесення цього апарату на останні є як мінімум складним, а часто взагалі неможливим. При всьому цьому існує велика кількість розрахункових формул і готових програм, в які достатньо лише підставити значення параметрів, і тут же розраховується ціна опціону, яка може інтерпретуватися як вартість інвестиційного проекту, патентної заявки і т.д.

ФИО авторов	Название тезисов	Адрес получателя	Телефон	Секция	E-mail
Билый Михаил Мирославович	Возможности оценки инвестиционной привлекательности агрокооперативов: новейшие методики	76000, г. Ивано-Франковск, ул. Независимости, 36/142	(068) 1441121	“Экономические науки”, Инвестиционная деятельность и фондовые рынки	biluy.m@rambler.ru