Економічні науки/9. Економіка промисловості

Ад'юнкт Ткач І.М.

Національна академія оборони України, Україна

Інноваційний потенціал оборонно-промисловго комплексу України

Дослідження й аналіз факторів зовнішнього ділового оточення і внутрішнього середовища для визначення поточного стану галузей та підприємств ОПК України і виявлення перспектив успішного інноваційного розвитку є важливим етапом системного аналізу [1, 2]. Інформація, отримана в результаті такого системного аналізу, виступає необхідною передумовою ефективності вибору інвестиційно-інноваційної стратегії розвитку ОПК України.

Останнім часом, з метою характеристики різноманітних галузей діяльності держави дедалі частіше використовують такий критерій, як потенціал (природно-ресурсний, економічний, науковий, експертний, трудовий, промисловий тощо). Причому кожний з окремих елементів виробничого процесу та умов його функціонування відіграє різну роль у формуванні змісту і структури потенціалу.

Основний зміст поняття «потенціал» полягає в інтегральному відображенні (оцінці) поточних і майбутніх можливостей економічної системи трансформувати вхідні ресурси за допомогою притаманних її персоналу підприємницьких здібностей в економічні блага і, таким чином, максимально задовольняти державні, суспільні та інші інтереси.

Розрізняють наступні риси потенціалу. Перша риса потенціалу ОПК визначається його реальними можливостями в тій чи іншій сфері соціально-економічної діяльності. При цьому не тільки реалізованими, але й нереалізованими з певних причин.

Друга риса. Можливості будь-якого підприємства та галузі ОПК переважно залежать від наявності ресурсів і резервів (економічних, соціальних), не залучених у виробництво. Тому потенціал підприємств та галузей ОПК характеризується також і певним обсягом ресурсів – як залучених у виробництво, так і ні, але підготовлених для використання.

Третя риса полягає в тому, що потенціал ОПК визначається не тільки і не стільки наявними можливостями, але ще й навичками різних категорій персоналу до його використання з метою вироблення товарів, надання послуг (здійснення робіт), отримання максимального доходу (прибутку) і забезпечення ефективного функціонування та сталого розвитку виробничо-комерційної системи.

Четверта риса. Рівень і результати реалізації потенціалу ОПК (обсяги виробленої продукції або отриманого доходу (прибутку) визначаються також формою підприємництва та адекватною до неї організаційною структурою підприємств та галузей ОПК.

Термін “інноваційний потенціал” має широкий спектр підходів до його вивчення в економічній літературі. У широкому розумінні потенціал – це величина, яка характеризує запас енергії тіла, що перебувала в даній точці силового поля [3]. Можливості, наявні сили, запаси, запаси, що можуть бути використані[4]. Наприклад, І. Т. Балабанов під інноваційним потенціалом розуміє "сукупність окремих видів ресурсів, включаючи матеріальні, інтелектуальні, інформаційні та інші ресурси, необхідні для здійснення інноваційної діяльності" [5]. А. В. Гриньов розглядає інноваційний потенціал як сукупність усіх наявних матеріальних і нематеріальних активів підприємства, що використовуються в процесі здійснення інноваційної діяльності і які здатні забезпечити досягнення конкурентних переваг підприємства. Д.І. Кокурін вважає, що "інноваційний потенціал містить невикористані приховані можливості накопичених ресурсів, що можуть бути задіяні для досягнення цілей економічних суб’єктів" [6].

Ці та інші підходи до тлумачення поняття "інноваційний потенціал" окреслюють два напрями цих підходів, які ґрунтуються на наявності ресурсів і на можливостях їх використання, враховуючи при цьому чинники внутрішнього і зовнішнього оточення, які мають вплив на інвестиційно-інноваційну діяльність підприємств ОПК. Отже, постійний інноваційний розвиток підприємств ОПК обумовлює необхідність аналізу інноваційного потенціалу – як його внутрішнього стану, так і зовнішніх чинників.

Аналіз інноваційного потенціалу для визначення поточного стану підприємств та галузей ОПК і виявлення перспектив успішного інноваційного розвитку є важливим етапом стратегічного аналізу. Інформація, отримана в результаті такого стратегічного аналізу, виступає необхідною передумовою ефективності вибору інвестиційно-інноваційної стратегії розвитку ОПК. Тому оцінка потенціалу підприємств ОПК через інноваційну складову є одним з головних компонентів у виборі стратегічних альтернатив інноваційної діяльності ОПК України та, в свою чергу дасть можливість розробити оптимальну інвестиційно-інноваційну модель ОПК України

Література:

1. Бельтюков Е.А., Некрасова Л.А. Выбор стратегии развития предприятия: Уч. пособие – Одесса: ОНГУ, 2002. – 275 с.

2. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент К.: – ТОВ "УВПК" Екс об”, 2001. – 579 с.

3. Економічна енциклопедія: в 3 томах Т. 3 / редколл. С.В.Мочерний (відп. ред) та ін. – К.: Видавничий центр "Академія", 2002. – С. 952.

4. Сучасний тлумачний словник української мови: 65000 слів / За заг. Ред. Д-ра філол. Наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2006. – 1008с. – С.708.

5. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент. Уч. пособие. – СПб. Питер. – 2002. – 208 с.

6. Кокурин Д. Развитие в России территориально-производственных образований научного, научно-технологического и научно-промышленного типов // Российский экономический журнал. – 2001. – № 9. – С.90-94.