Історія. 2. Загальна історія

Павлюк М.В.

Запорізька державна інженерна академія

Семопарні індійські етноніми в групах

Маючи уявлення про добірку фонопар індійських етнонімів та їхніх напарників у відповідних групах можна перейти до добору семопарних етнонімів, спершу 2-го типу, тобто епічних країн та їхніх осередків.

Семопару l-гілки завдано місцем зміни епічних династій - Кошала (Косала) та Айодг’я (Авадга), святе місто на річці Сараю, з відповідниками в усіх спільнот; отже, кошала - айодг’я. Позиційно грецькому етнонімові „малійці” в тій групі може відповідати індійський етнонім „малла”. З іншого боку, малла жили поруч міста Вайшалі, чиїм епонімом був, певно. один з її володарів на ім’я Вісала (нормативне чергування i/ ai, u/ au). Отже, маємо повний склад групи: малла - айодг’я - вайшалі - кошала.

Kessair Fintan	Thessalia Phthia	(Uppland) Uppsala (Uppsala) ...	Koçala (Kosala) Ayodhya (Avadha)
Caesar Aventīnus	dasili ...	Kussara Pithana	Buhara ...
dassareti ...	... ...	Svalia ...	Kalaša Aptuan
... ...	... ...	Visla Pszów	... ...

Cемопару r-гілки складають етноніми за країною релігійних подій та її осередку - гр. троянці - іліонці. У слов’ян знаходимо, певно, фоноваріації тих етнонімів: Руяна - Ретра, руяни - ретрани з метатезою позицій (4-а ↔ 2-а). Грецькому топонімові Троя відповідає індійський топонім Індрапрастга - осередок пандавів, а назва осередку кауравів Гастінапура (місто [володаря] Гастіна) відповідає назві одного з ахейських осередків Пілос чи, радше, (Несторо)пілос „місто [володаря] Нестора”. Етнонімові „троянці” відповідатиме етнонім „прастгала”. А пару становлять, можливо, етноніми *Індрапрастга - прастгала. До тієї групи пасують, певно, етноніми саґара (Мадг’я-Прадеш) та ґарґа - рід мудреців.

У греків пов’язано семопар етнонімів n- та d/t-гілок: однакова назва двох різних міст (Орхомен аркадський та беотійський) та різні назви одного міста (Спарта й Лакедемон). Ув індійців знаходимо відразу другу семопару, оскільки її другий етнонім став самоназвою спільноти (а також, додаткові етноніми трітсу - трігарта). Відзначимо метатезу galindai ← *lagindai.

гр.	інд.	балт.
eurotoi ? spartoi miletoi ? *lakedaimones	tritsu ? bharat trigarta ? *laksmana	jatvingai barthai natangai galindai

Щодо першої з тих гілок припустимо, що семопару складали етноніми кундіна (Кундіна - одна з тих країн, що на них розпалася Анарта) та кунінда (плем’я та країна - Куліндадеша, теп. Ґарвал та район Шагаранпур північніше Делі), а додатковими слугували етноніми кунтала (народ і країна північніше Чоли, теп. Карамандель) - кунті (Кунті - 2-ий володар Відарбгадеша).

Семопари v/b- та m-гілок у греків складають етноніми за містами проведення всегелінських змагань, військово-спортивних або поетично-музичних: Олімпія - Дельфи та Немея - Істмій. Дивна річ, легше з’ясувати відповідників парних етнонімів до семопари v/b-гілки: parnassoi - *kastalioi (Парнас - Касталія), хоча етнонім „відарбга” може бути відповідником грецького етноніму „дельфійці”, а етнонім „тамраліпти” з імовірним інтерфіксом т- амраліп -та етнонімові „олімпійці”. Тамраліпти - народ і область, і давня назва міста Тамлука; спершу вони побутували в гирлі Ґанґу, а відтак, на західному березі Руїнараяни в районі Міджанпура (Бенгалія). У „Переказі про володаря Діводасу” йдеться про те, що другим сином Аюса, сина засновника Місячної династії Пурураваса, був Кшатравриддга, від якого пішов рід володарів Каши, великого міста, заснованого на Гангові його правнуком Кашираджою. Пізніше місто стало зватися Варанасі (Бенарес) - святе місто на річці Сараю. Отже, відповідна індійська пара виглядатиме так: *vāranāsī - kaçi.

Soma -Ila Budha - Ila (Ida) Pururavas - Urvaçi →

→ Āyus . Nākusa Ksattravrddha Suhotra →

→ Kaçi (Kuça) Kaçiraja

Семопари 1-го типу гуртують етноніми „божих” і подібних племен, з одного боку, та людських племен, з іншого боку. Відразу маємо перші парні етноніми в провідних гілках, оскільки ними є гілкові етноніми - друг’ю, панчали, ікшваку й бгоджа. Етнонім „бгоджа” має фоноваріацію - етнонім „шибі”. До тієї пари пасує, можливо, етнонім „ватса” (країна Ватсабгумі) з осередком у місті Каушамбі - етнонім „каушамбі”.

У родині Ікшваку можна добачити парування імен епонімів племен. Ім’я Вікукші становить метатезу імені Ікшваку, а Німі - Ману. Цілком можливо, що Німі є епонімом племені *німі, а його син - міста Мітгіла та його мешканців мітгільців. Відповідний етнонім посідатиме таку ж позицію в 3-ій групі, як імовірний етнонім *німі в 2-ій, тобто останню четверту позицію. До тієї ж групи потраплять, певно, етноніми сомака, ашмака та мачелака. Відега може бути етнонімічною назвою, подібною до етноніма бгоджа. Ім’я Данда володаря Дандаки не має прототипа та становить, певно, редупліковану основу, створену, можливо, показником на позиції називника та патронімічним показником етнічного підрозділу D-anda (пор.: pañca-la). До пари етнонімів ікшваку - *вікукші фонетично пасує пара: генонім (роду ядавів) - етнонім племені акука - кекая (Кайкея „жінка племені кекая” - мати „Сонячного” Бгарати).

Manu Vaivasvat

Iksvaku ... (10 синів)

Vikuksi (Ayodhya) Nimi (Mithila, Videha) Danda (Dandaka) (100 синів)

Mithi

achaiwoi - argiwoi (isthmioi) - nemeis ? - ?

Пару етнонімові „друг’ю” складе, звісно, етнонім „ґандгара”, а заповнять групу, певно, ті два етноніми, що містять у своєму складі числівник „десять” - дашарга й дашарна, так би мовити, „десять ра”; пор.: панчала „п’ять ла”. До речі, етнонім „панчала” тягне за собою, певно, етнонім свого роду „срінджая” та пару подібних етнонімів баліга - багліка (пор.: гр. плеврони - калідони).

До n-гілки може потрапити плем’я велетів, демонів, суперників богів - данава разом із міфічним племенем демонів панії, що вкрали в богів череди корів. Та пара має відповідників чи не в усіх індоєвропейських спільнот: гр. Danaos, danaoi - Pan, *panoi; іт. Daunus, dauni - Faunus, Fauna; ілір. dauni - pannoni; герм. dani - vanar; балт. dainavai - [Puškaitis]; інд. Danu, danava - [Pūsan]; іран. Daena, daena - [Apaoša]; клт. Danu, Tuatha De Danaan - Fianna; яп. Tengu, tengu - Benkei. Додатковою парою до них можуть слугувати етноніми таладжанґга - талачара (пор.: гр. тельхіни - тельксіони). Останню групу m-гілки можуть скласти етноніми мальва - шальва - крімі - дарва (пор.: гр. кріміоти).

Заведемо з’ясовані семопарні етноніми до таблиці.

sagara ? *Indraprastha garga ? prasthala	malla ayodhya vaiçali koçala	kunti ? kuninda kuntala ? kundina	*vāranāsī vidarbha ? kaçi tamralipta ?	somaka açmaka macellaka *nimi	tritsu bharata trigarta *laksmana
druhyu dāçārha gāndhāra daçārna	pañcala balīha srñjaya bahlika	danava tālacara ? pannii tālajañgha ?	iksvaku akuka ? vikuksi kekaya ?	malva çalva krmi darva	bhoja çibi vatsa *kauçambi

Спираючись на міфоепічну генеалогію, історичні свідчення, матеріал, насамперед, грецької етнічної спільноти та власні фонетично-семантичні пошуки, можна з’ясувати нормативний поділ індійської етнічної спільноти, принаймні, в першому наближенні з викладом його у вигляді таблиці етнонімів племінних спілок. Попри свою схематичність та таблиця містить чималий переказ про спільноту, але він заслуговує на окремий розклад. Отже, наведемо повну таблицю етнонімів. До неї залучено, звісно, і груп, утворених фонопарами етнонімів, і груп, утворених семопарами етнонімів. До таблиці потрапили, зрозуміло, не всі знані етноніми, зокрема етнонім „анарти” народу держави ядавів Анарта, що згодом поділилася на чотири племінні країни, чиї етноніми опинилися в таблиці - Відарбгадеша, Кундіна, Чеді, Матгура (зважимо на добірку неплавних показників: -bh-, -n-, -d-, m-).

andumbara Amber ? kerambaka ambastha ?	añga naga ? vanga bhalla ?	anu tangana ? venuka naikaya ?	venupa nīpa ? cucupa piçaci ?	yadu yaudheya ? pandu pandya ?	aratta avanti çurasena ujjayini
sagara ? *Indraprastha garga ? prasthala	malla ayodhya vaiçali koçala	kunti ? kuninda kuntala ? kundina	*vāranāsī vidarbha ? kaçi tamralipta ?	somaka ? açmaka ? macellaka ? *nimi	tritsu ? bharata trigarta ? *laksmana
turvasu tittira sauvīra abhira	uluka gandharva pulinda kalinga	nisada çini ? nisadha vrsni ?	puru krivi ? kuru kukura ?	madra mathura ? matsya mithila ?	lata andhaku ? cedi sindhu ?
druhyu dāçārha ? gāndhāra daçārna ?	pañcala balīha ? srñjaya ? bahlika ?	danava tālacara ? pannii tālajañgha ?	iksvaku akuka ? vikuksi kekaya ?	malva ? çalva ? krmi darva ?	bhoja çibi vatsa ? *kauçambi ?

Література.

Грантковский Ю.В. Народы Пакистана (основные этапы этнической истории). - М., 1964;

Ковалев И.М. Судьбы индийских племен. - М.,1982.

Махабхарата. Кн. 1-2, 4. М.-Л., 1950-67.

Мифологический словарь. - М., 1991.

Темкин Э.Н. Мифы Древней Индии. - М., 2003.

Павлюк Микола Васильович

Запорізька державна інженерна академія

Кафедра українознавства, ст. викладач

69097 м. Запоріжжя

вул. Запорозького козацтва 15-б, кв. 25

(0612) 277-00-06