Сікалюк А.І., Груша Т.І.

Чернігівський державний інститут економіки і управління

Моделювання комунікативних ситуацій для формування вмінь іноземномовного ділового спілкування

Питання мовленнєвої ситуації та її моделювання на заняттях з ділової англійської мови посідає одне з провідних місць як у науково-методичній літературі, так і в практиці викладання цього предмета. Особливістю моделювання комуікативних ситуацій при професійно-орієнтованому навчанні є те, що викладач повинен створювати такі навчальні ситуації, які, з одного боку, мають професійну значимість для студентів, задовольняють їх пізнавальний інтерес з фахового спрямування підготовки у вузі, а з другого – дають змогу розкрити і реалізувати іноземномовні комунікативні здібності, необхідні в діяльності фахівців певної галузі, тобто їх вміння розпочати і вести бесіду, правильно висловити та аргументувати свої погляди на ту чи іншу проблему, дізнатись про думку співрозмовника, поцікавитись інформацією, уточнити факти або дані, попросити в чомусь допомогти чи запропонувати свою допомогу тощо. Основу мовленнєвої ситуації становить певна проблема, що відображається в комунікативному завданні, яке , у свою чергу , дає змогу ефективно скеровувати мовленнєву поведінку студентів для досягненя мети спілкування. Для викладача важливо усвідомити, як ставити комунікативне завдання, якими стимулами і заохоченнями викликати у студентів та реалізовувати мовленнєві наміри. Тому актуальним на сучасному етапі залишається створення на заняттях з ділової англійської мови таких умов та постановка таких комунікативних завдань, які б стимулювали студентів до усвідомленого засвоєння знань і творчого застосування набутих умінь і навичок, що є можливим лише при моделюванні проблемних ситуацій у навчанні. Викладачеві потрібно поставити студента перед необхідністю виконати таке практичне або теоретичне завдання, в якому призначені для засвоєння знання займатимуть місце невідомого. Лише за таких обставин студент розвиватиме своє мислення, тринуватиме пам”ять, мобілізує свій фаховий і творчий потенціал, що актуально у контексті професійної орієнтації майбутніх спеціалістів певної галузі. Тому виникає потреба у моделюванні комунікативних ситуацій і реалізації їх у рольових та ділових іграх та симуляціях, які дають можливість студентам як суб”єктам навчальної діяльності на високому рівні виявити свою творчу індивідуальність, вдосконалити свої комунікативні та організаційні здібності. Комунікативна ситуація своїм динамізмом та новизною детермінує реалізацію мовленнєвої поведінки співрозмовників залежно від тих соціально-комунікативних ролей, в яких опиняються її учасники. Чинник рольового навчання є провідним в теорії комунікативного методу, тому що гра дає змогу студентам легко входити в контакт з ігровими партнерами, знаходити взаєморозуміння і відчувати їх підтримку, сміливо виявляти свої емоції та почуття. У ділових іграх студенти наповнюють іноземномовне спілкування предметним змістом, навчання набуває чітко вираженої професійної спрямованості. Активно використовуючи мовленнєві зразки та термінологічну лексику, лексико-граматичні структури, студенти вчаться виражати свої думки й наміри щодо розв”язування ділового питання, а також конструювати та імітаційно відтворювати моменти професійної діяльності, такі, як розмова по телефону , ділова зустріч, презентація тощо. Крім того, у ділових іграх розвивається нестандартне мислення, формуються ділові якості та риси майбутніх фахівців. Крім ділових ігор, викладач може організувати так звані симуляції, або імітування ділової активності на практичних заняттях. Деякі дослідники називають таку діяльність імітаційно-моделюючою грою. Практично відмінності між діловими іграми та симуляціями є здебільшого умовними, мета як симуляцій, так і ділових ігор – сформувати професійно-орієнтовані вміння ділового спілкування студентів під час розв”язування різноманітних проблем ділового життя і, таким чином, реалізувати їх рольову поведінку у заданих чи створених викладачем умовах. У симуляційних іграх має бути момент непередбачуваності, загадковості, який би стимулював студентів до пошуку альтернативних професійних способів єфективного розв”язування певної ділової проблеми. Процес ділової гри або симуляції (імітації) ділової активності проходить кілька етапів: початковий, власне гра та завершальний. Як початковий, так і завершальний етап рольової гри складається з двох фаз: аудиторної і самостійної роботи.

Отже, широкомаштабне моделювання комунікативних ситуацій як ефективний методичний прийом відповідає потребам дня, тому що дає змогу викладачеві забезпечити високу якість та ефективність навчальної діяльності, створити умови для утримання студентами грунтовних теоретичних і практичних знань у вузі. Беручи активну участь у структурованій навчальній діяльності типу рольових та ділових ігор, симуляції, студенти генерують ідеї, спрямовані на ефективне розв”язування проблем реального ділового життя, опановують культуру ділового спілкування, проявляюь себе як особистості, вчаться брати на себе відповідальність та переборювати труднощі.