«Право» /8

Резнік Г. О.

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Праця дітей в Україні.

Міра демократичності суспільства визначається, поряд з іншими критеріями, його ставленням насамперед до дітей, та рівнем забезпечення правових гарантій їх рівноправного становища.

Сьогодні майже у всьому світі праця дітей є гострою соціальною і економічною проблемою, проблемою прав людини. За оцінками Міжнародного Бюро Праці загальна чисельність працюючих дітей віком від 5 до 14 років у країнах, що розвиваються, становить близько 250 млн. осіб. З них майже половина дітей (120 млн.) працюють на умовах повного робочого дня. Вони позбавлені необхідних можливостей для навчання, охорони здоров’я та основних свобод. Страждають від цього насамперед діти, хоча негативні наслідки проявляються згодом у цілому в масштабах країн.

Сьогодні у світі нараховується близько 1 млрд. неписьменних, і все через те, що будучи дітьми, вони змушені були працювати замість того щоб відвідувати школу. Мільйони їхніх дітей теж змушені сьогодні працювати з тим, щоб допомогти своїм сім’ям хоча б трохи віддалитися від порочного кола бідності, нерівності та недорозвиненості.

В Україні ж, найпоширенішими сферами застосування дитячої праці є: сільське господарство , торгівля та сфера послуг. Значно менше дітей працює у промисловості та будівництві. Переважна більшість міських дітей працює в торгівлі, промисловості та сфері послуг, а діти з сільської місцевості, в основному, зайняті на сільськогосподарських роботах.

Не важко зробити висновки, що важка фізична праця неминуче призводить до  порушення опорно-рухового апарату та/або затримання зросту. Усе це негативно впливає на формування здоров'я дитини оскільки, зазвичай, діти працюють в період їх найінтенсивнішого фізичного і психічного розвитку.  Результати обстеження працюючих дітей свідчать, що шкідливі умови праці призводять до хвороб і фізичних ушкоджень. Найбільше їх виявлено серед дітей молодшого віку (10-14 років). І це відбувається при тому, що законодавство забороняє залучати дітей до участі у важких роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах та до праці понад встановлений законом скорочений робочий час.

Які ж причини спонукають дітей працювати? Майже кожна друга опитана дитина причиною роботи назвала “бажання мати власні кошти”. Через важкий матеріальний стан сім'ї працює кожна третя дитина  (причому розуміння порогу малозабезпеченості у кожного особисте – буває, що і з доходом батьків у кілька тисяч гривень на місяць дитина вважає сім’ю бідною). Для набуття професійного досвіду і майбутньої кар’єри (американський варіант) працює близько 14% дітей, а 8% підробляє “за компанію з друзями”.

Дві третини дітей працює за гроші. Виняток становлять діти які зайняті у сільському господарстві так як половина з них працює безоплатно, допомагаючи батькам, або ж з ними розраховуються продукцією. Заробіток дітей, в основному, невисокий.

Парадоксально, але необхідно визнати факт, що батьки здебільшого спокійно ставляться до праці власних дітей, хоча за їхніми повідомленнями, дві третини з них мали незадовільне або ослаблене здоров'я. Лише третина батьків не схвалюють працю дітей.

Щоб вивести ситуацію зі стихійного русла, необхідно на державному рівні створити спеціальну програму по дитячій праці. Але ж відповідно до ст.188 Кодексу законів про працю дитина офіційно може працювати лише після досягнення нею 14 років. При цьому вона мусить обов'язково бути учнем школи (технікуму, училища), а робота має бути легкою, не завдавати шкоди здоров'ю і не порушувати процесу навчання. Крім того, згоду на працевлаштування повинен дати хоча б один із батьків учня. Ці три умови повинні виконуватися наймачем неповнолітніх беззаперечно, а це практично неможливо. Для легалізації існуючого неофіційного ринку праці дітей і підлітків необхідно прийняти спеціальний закон, котрий би враховував сучасні реалії. Закон цей конче необхідний ще й для того, аби захистити юних громадян від свавілля нечесних дорослих, котрі, як часто трапляється, залюбки користуються дешевою "робочою силою", але часто-густо їй не платять вдаючись до різних хитрощів. Ображеній дитині немає де попросити захисту, бо працювала вона в обхід чинних українських нормативних актів

Список літератури:

1. Кодекс Законів про працю України від 10 грудня 1971 р // Відомості Верховної Ради України. 1971 р. № 50. ст. 375.

2. Власенко Н., Костриця В. Праця дітей в Україні // Україна: аспекти праці. – 2000. - № 6 – С. 92.

3. Дитяча праця в Україні / О.О.Яременко та інші. - К.: УІСД, 2000

4.Стичинський Б.С. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю.- 2-ге видання 2001-760с.