Череватенко І.М. Право/цивільне право

Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого

Публічність рішення суду в цивільному процесі України

Приймаючи до уваги те значення і ту важливу роль, яку відіграють рішення суду в захисті прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, інших суб'єктів права, а також в укріпленні законності та правопорядку в державі, до кожного судового рішення, незалежно від його виду, пред'являються жорсткі вимоги. Тільки при дотриманні всіх цих вимог рішення суду може виконувати всі ті завдання, які перед ним ставляться, і може вважатися правосудним. Не останнє місце серед вимог, що ставляться до рішення суду займає вимога публічності, що витікає з принципу гласності правосуддя.

Тут, перш за все, необхідно вказати на важливість положення закону про те, щоб рішення суду в силу принципу гласності проголошувалося судом публічно, у відкритому судовому засіданні [1; с.25] (ч. 9 ст. 6, ст. 218 ЦПК України). При цьому велике значення має забезпечення доступу до рішень судів не тільки для осіб, які беруть участь у справі, але й усіх бажаючих.

Для ознайомлення з рішеннями судів широкого загалу осіб створений Єдиний державний реєстр судових рішень, який запущений в роботу 01 червня 2006 року паралельно з набранням сили Законом України „Про доступ до судових рішень". Відповідно до ст. 2 вказаного закону кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному законом. Для цього всі рішення судів загальної юрисдикції оприлюднюються на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому законом. Доступ до ресурсів Реєстру, розміщеного на веб-сторінці hppt://геуеstr.court.gov.ua , безплатний. Постановою КМУ № 740 від 25.05.2006 року затверджений Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, обов'язок ведення якого покладено на Державну судову адміністрацію України.

Відповідно до положень вищезазначеної Постанови КМУ передбачено два порядку доступу до судових рішень, що містяться у Реєстрі:

а) загальний доступ до судових рішень - режим доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, який передбачає можливість одержання, використання, поширення і зберігання інформації, що міститься у Реєстрі, з урахуванням вимог щодо нерозголошення в текстах судових рішень, відкритих для загального доступу, відомостей, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу, та відомостей, для забезпечення нерозголошення яких прийнято рішення про розгляд справи в закритому судовому засіданні;

б) повний доступ до судових рішень - режим доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, який передбачає можливість одержання, використання і зберігання інформаційних ресурсів, що містяться у Реєстрі, зокрема відомостей, що не можуть бути розголошені в текстах судових рішень, відкритих для загального доступу.

Право на загальний доступ до судових рішень має кожна фізична або юридична особа без обмежень. Повний доступ до судових рішень мають судді, а також працівники апарату судів. Державної судової адміністрації та інформаційно-технічного адміністратора Реєстру у разі надання їм на один рік дозволу на такий доступ з урахуванням службових обов'язків і здійснюється шляхом автентифікації користувача.

Не дивлячись на безсумнівний прогрес у питанні доведення судової практики до відома широкого загалу населення, на даному шляху ще існує багато невирішених проблем, головні з яких - проблема наповнення Реєстру і включення до нього всіх без винятку рішень судів, а також проблема фінансування ведення Реєстру. Так, наприклад, зі слів посадових осіб, відповідальних за ведення Реєстру, до нього не потраплять рішення місцевих і апеляційних судів загальної юрисдикції, ухвалені до 01 червня 2006 року [2;с.26]. Не останню роль в даному питанні відіграє і невирішена до кінця проблема комп'ютеризації судів і запровадження в них електронного документообігу. І все ж таки головним залишається питання фінансування ведення Реєстру з боку держави, оскільки всі інші проблеми, при належному фінансуванні, можуть бути з часом вирішені, або втратять свою актуальність. В той час як проблема фінансування стоїть на сьогоднішній день особливо гостро і недостатньо серйозне до неї ставлення ставить під загрозу саме функціонування Єдиного державного реєстру судових рішень.

Необхідно все ж зазначити, що при всіх існуючих проблемах і недоліках, створення Єдиного державного реєстру судових рішень - явище без сумніву прогресивне. На думку спеціалістів, створення електронної бази судових рішень і розміщення її в мережі Інтернет дасть можливість:

1) забезпечити вільний доступ всіх зацікавлених осіб до судових рішень

і постанов, а отже забезпечити право учасників судового розгляду на оскарження рішень судів у зв'язку з винятковими обставинами на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону;

2) забезпечити однакове застосування і тлумачення законодавства і, як наслідок, однаковість судової практики;

3) підвищити якість судових рішень, зменшити навантаження на суди;

4) спростити процес збору, аналізу і узагальнення судової практики;

5) оцінювати професійні якості конкретного судді шляхом оцінки ухвалених ним рішень тощо.

Література:

1. Костенко Д. Проведение судебного процесса по гражданским делам. // Советская юстиция. – 1971. - № 7.

2. Андреева Е. Загубили // Бизнес. – 2006. - № 25.