УДК 633.13:636.085.51

Сільське господарство/5.Рослинництво

Пелех Л.В., аспірантка

Інституту кормів НААН

КЛАСИЧНИЙ АНАЛІЗ ОПИСУ РОСТОВИХ ПРОЦЕСІВ ОДНОРІЧНИХ КОРМОВИХ КУЛЬТУР ПРИ СУМІСНОМУ ЇХ ВИРОЩУВАННІ НА ЗЕЛЕНУ МАСУ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ

У сучасній науковій літературі основними показниками продуктивності кормових культур є накопичення ними зеленої маси, яка містить певну кількість листової частини, що формує значну частку поживних речовин у зеленому кормі. Кожен визначений абсолютний показник у часі має певну інформацію про досліджуваний об'єкт. У наших дослідженнях це вихід сухої маси, площі листя та маси самої листової поверхні. Зазвичай у кормовиробництві саме вони є досить вагомими при описі окремої моделі вирощування кормових культур на зелену масу.

На жаль, у вітчизняній науковій літературі зустрічаються лише поодинокі інформаційні матеріали щодо визначення відносних показників та на основі їх обґрунтування виявлених кореляційних залежностей самих процесів росту рослин. У зв'язку з цим визначення показників LAR (leaf area ratio), що визначаються як у різні фази розвитку, так і за певний проміжок часу, дає змогу розширити уяву про типологію наростання листостебельної маси рослин. Тому, одним із основних завдань нашої роботи передбачалось знайти взаємозв’язки між абсолютними та відносними величинами, які характеризують темпи росту та розвитку рослин.

Методика досліджень. Об’єктом досліджень були: овес, гірчиця біла та редька олійна. Створення сумішей базувалось за різних норм висіву злакового компонента та насиченням його капустяними культурами відповідно на 25%, 50%, 75% та 100% відносно одновидових посівів. Формування продуктивності кормових агрофітоценозів вивчали на трьох рівнях мінерального живлення: без внесення мінеральних добрив, у нормі N₃₀P₆₀K₆₀ та N₆₀P₆₀K₆₀ згідно загальноприйнятих методик у кормовиробництві та рослинництві.

Розрахунки відношення площі листя до біомаси LAR визначали за формулою:

де S - площа листя, тис.м²/га, М - маса рослин, т/га,.

Результати досліджень та їх обговорення. Дослідження показали, що у вівсяно-капустяних сумішах в динаміці проходить накопичення зеленої маси рослин вівса за наростаючим принципом від 3,5 т/га у фазу повного кущення до 12,5 т/га у фазу молочної стиглості вівса. Тоді як, накопичення площі листової поверхні мало параболічний характер, пік якого настає у фазу трубкування. Така ж тенденція спостерігалась у вівсяно-редькових агрофітоценозах. Дослідженнями встановлено, що у фазу трубкування формувалась оптимальна кількість площі листя рослин вівса 6,8-7,1 тис.м²/га, тоді як найбільша кількість зеленої маси 12,9 т/га відмічена у фазу початку молочної стиглості (Рис.1).

з гірчицею білою	з редькою олійною
Рис.1. Динаміка наростання зеленої маси та площі листя рослин вівса (середнє за 2007-2009 рр.)

При визначенні відносних величин, які узагальнюються кількома абсолютними показниками, можна отримати більш повноцінну оцінку продукційних процесів, або ж самого розвитку рослин. Одним із таких показників є LAR, який розраховується за допомогою відношення площі листя до біомаси рослин. За узагальненими даними LAR характеризує економічність використання асимілятивних речовин на побудову фотосинтетичної поверхні рослин [Ошибка! Источник ссылки не найден.].

Дослідженнями встановлено, що величина показника LAR обернено пропорційна до листостеблової маси та прямо пропорційна до площі листової поверхні. Кореляційний зв’язок між LAR та площею листової поверхні знаходився на середньому рівні, де коефіцієнт кореляції становив r = 0,589, а рівняння регресії набирало наступного вигляду:

у= 0,2236 + 0,0614x, де

у – LAR вівса; х – площа листя рослин вівса, тис.м².

Між виходом зеленої маси та LAR зв'язок був слабким r = -0,3008, а рівняння регресії набирало вигляд:

y = 0,943 - 0,0563x, де

у – LAR вівса; х – вихід зеленої маси вівса, тонн.

При виявленні зв’язків між значеннями основна маса апроксимаційних даних зосереджена від 0,1 до 1,0 для LAR та 2-12 тис.м² для площі листя вівса (рис.2).

Рис.2. Опис залежності LAR між площею листя та листостебловою масою рослин вівса

Тоді як при визначенні взаємозв’язків із листостебловою масою більшість даних зосереджено на рівні 0,1-0,8 для LAR та 2-9 т/га для листостеблової маси вівса.

Розглядаючи LAR в часовому просторі від ранніх фаз розвитку до молочної стиглості рослин вівса виявлено, що найвищий його рівень – 1,28 спостерігався у фазу повного кущення на варіантах без удобрення, коли площа листя та листостеблова маса були на рівні 3,5-4,0 тис.м²/га та 3,5-3,6 т/га відповідно. Тоді як при внесенні мінеральних добрив у нормі N₆₀P₆₀K₆₀ цей показник був меншим на 32%, площа листя – 4,15-4,67 тис.м²/га, а листостеблова маса – 4,37-4,52 т/га. Отримані дані вказують на те, що мінеральні добрива викликають диспропорцію у розвитку рослин, яка відображається у прискореному збільшенні листової поверхні та наростанні листостеблової маси у більш пізні фази вегетації.

Вже відомо, що поєднання площі листової поверхні з виходом зеленої маси рослин визначає кількість сформованої площі листя на масову частку виду рослин. Проте досі не відомо чи пов’язані між собою значення LAR та вміст сирого протеїну у сухій речовині рослин. Так, проведені статистичні вибірки показали, що між ними існує певна залежність (рис.3).

Рис. 3. Вміст сирого протеїну залежно від величини LAR в одновидових посівах вівса

При цьому коефіцієнт множинної регресії становив r = 0,7040, а рівняння мало наступний вигляд:

y = 9,16766628 + 9,70249445x, де

у – вміст сирого протеїну в сухій речовині, %; х – показник LAR вівса.

По мірі росту та розвитку рослин, листостеблова маса агрофітоценозу поступово збільшувалась, проте асиміляційна поверхня листя знижувалась.

Отже, при застосуванні класичного аналізу та опису продукційних процесів рослин вівса, виявлено мінливість показників LAR, які змінюються завдяки різному режиму мінерального живлення однорічних кормових культур. Встановлено взаємозв’язки між абсолютними та відносними величинами, де коефіцієнт кореляції між LAR та площею листової поверхні був вищим за коефіцієнт кореляції між LAR та виходом зеленої маси.

Література:

1. Методическое руководство по исследованию смешанных агроценозов / Н.А. Ламан, В.П. Самсонов, В.Н. Прохоров и др.-Мн.: Навука і тэхніка, 1996. - 101с