Cоколенко В.Л., Соколенко С.В., Кононенко Т.І.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

м. Черкаси, Україна

ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ЛЕЙКОЦИТАРНОЇ ФОРМУЛИ У МЕШКАНЦІВ ТЕРИТОРІЙ ПОСИЛЕНОГО РАДІОЕКОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ

Внаслідок аварiї на ЧАЕС, об’єктом впливу малих доз іонізуючої радiацiї став багатотисячний контингент населення. Оскiльки серед радіонуклідів, що сформували радіаційне забруднення території України, є довгоживучi радiоiзотопи, ситуацiя, що виникла, значною мiрою визначатиме стан здоров'я українського населення, принаймi, у найближчий час. Вважають, що в умовах радiоактивного забруднення основне дозове навантаження формують радiонуклiди, котрі потрапляють в органiзм людини з харчовими продуктами, iстотно впливаючи при цьому на стан здоров'я[2; 4; 5; 7]. Тобто, навіть ті особи, що змінили місце проживання, але, при цьому, споживають продукти вирощені на забруднених радіонуклідами територіях, продовжують зазнавати впливу малих доз радіації. Така ситуація, зокрема, характерна для студентів, що приїхали на навчання з територій посиленого радіоекологічного контролю. Все це вимагає детального вивчення наслiдкiв опромiнення малими дозами iонiзуючої радiацiї фiзiологiчних систем органiзму людини, зокрема, динаміки змін показників природної резистентності організму.

Метою наших досліджень стало вивчення динаміки показників лейкоцитарної формули у студентів, що приїхали на навчання до ЧНУ з територій посиленого радіоекологічного контролю у період з 1995 по 2009 рік.

Студентів, що приїхали на навчання з Канівського, Звенигородського та Лисянського районів (4-а радіаційна зона), обстежували на базі студентського санаторію-профілакторію «Едем». Контрольну групу склали студенти Черкаського національного університету, що до вступу у ВНЗ проживали у відносно екологічно чистих районах. Рівень лейкоцитів підраховували в камері Горяєва, їх популяцій – на основі кров’яного мазка (фарбування за Романовським-Гімзом).

Встановили, що протягом всіх аналізованих років загальне число лейкоцитів зберігалося на досить стабільному рівні і було достовірно вищим від контрольних значень.

Рівень лімфоцитів (за середнім значенням) плавно знижувався від 1995 до 2005 року і потім залишився до 2009 року на відносно стабільному рівні. Протягом всіх цих років показник достовірно нижчий від контрольних значень.

Схожа тенденція, але із зростанням показника, відмічена для нейтрофілів. Рівень поліморфноядерних клітин був достовірно вищим від контрольних значень, спочатку плавно зростав і у період з 2000 до 2005 року залишається на досить стабільному рівні.

Загальне число еозинофілів у обстежених знаходиться на стабільно підвищеному рівні порівняно з контролем.

Загальне число моноцитів було дещо підвищеним у період з 1995 до 2000 року і потім повернулося до значень на рівні контрольних показників.

Достовірної відмінності між аналізованими роками за всіма показниками лейкоцитарної формули не відмічено. Всі аналізовані показники знаходяться у межах фізіологічної гомеостатичної норми.

В загальному, у мешканців територій посиленого радіоекологічного контролю спостерігається перерозподіл показників імунітету на користь лейкоцитарних популяцій, що реалізують функції неспецифічного клітинного імунітету, зокрема, поліморфноядерних клітин. Така тенденція характерна для стрес-індукованих змін природної резистентності [6]. Згідно даних літератури, малі дози радіації дійсно викликають ефект, подібний до стресового [1; 3].

Таким чином, навіть через 23 роки після аварії на ЧАЕС у осіб віком 18-19 років, які з народження проживали на територіях, забруднених радіонуклідами, спостерігаються певні зміни показників лейкоцитарної формули. Хоча вираженої динаміки показників протягом аналізованого періоду не відмічено, для збереження здоров’я населення радіаційно забруднених територій необхідно продовжувати моніторинг показників імунної системи.

Література:

1. Бурлакова Е. Б. Особенности биологического действия малых доз облучения / Е. Б. Бурлакова // Радиационная биология и радиоэкология. – 1996. – Т. 36, № 4. – С. 610 – 631.

2. Медичні наслідки чорнобильської катастрофи / [В.Г. Бебешко, Д.А. Базика, О.М. Коваленко, В.В. Талько] // Радіаційна безпека в Україні (Бюлетень НКРЗУ). – 2001. – № 1–4. – С. 20-25.

3. Набухотний Т. К. Вплив іонізуючого випромінення на імунну систему людини (огляд літератури) / Т. К. Набухотний, В.Й. Шатило, В.П. Павлюк // Медичні аспекти впливу малих доз радіації на організм дітей. Збірник наукових праць. – Житомир, 1996. – С. 88 – 94.

4. Пономаренко В.М. Показники здоров’я населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС / В.М. Пономаренко, В.А. Піщиков /Панорама охорони здоров’я України –К.: Здоров’я, 2003.– С. 92–95.

5. Флюнт І.С. Чорнобиль, імунітет, нирки / [І.С. Флюнт, І.Л. Попович, Л.О. Чебаненко, М.М. Чапля] – К.: Комп'ютерпрес, 2001. – 210 с.

6. Хаитов Р.М. Экологическая иммунология / Р.М. Хаитов, Б.В. Пинегин, Х.И. Истамов. – М.: ВНИРО, 1995. – 219 с.

7. Чапля М.М. Роль факторів чорнобильської катастрофи – інкорпорованих радіонуклідів ¹³⁷Cs та хронічного психо-емоційного стресу – у порушеннях імунітету / М.М. Чапля // Медична гідрологія та реабілітація. – 2004. – Т. 2, № 3. – С. 18–28.