Економічні
науки /Економіка АПК
Аспірант Мішковець Л.
В.
Одеська національна
академія харчових технологій, Україна
Тенденції та проблеми розвитку трудового потенціалу підприємств АПК
Одеської області
На підприємствах АПК Одеської області, і особливо в його аграрному секторі, відбуваються досить радикальні позитивні зміни, зокрема, швидко зростає продуктивність праці, що призводить до різкого зменшення потреби в трудових ресурсах і потребує прийняття радикальних та інноваційних управлінських рішень на державному рівні з метою абсорбції робочої сили, яка вивільняється. Зрозуміло, що слід шукати способи і шляхи розвитку первинної переробки сільськогосподарської сировини, створення дрібних та середніх підприємств в сільській місцевості, забезпечити прискорений розвиток соціальної сфери та сфери послуг, аби призупинити подальше скорочення сільського населення та його вимирання. На досліджених нами сільськогосподарських підприємствах кількість працюючих тільки з 2003 по 2008 рік зменшилась в 2 – 3 рази. І ці процеси та їх вплив на трудовий потенціал АПК на сьогодні практично не досліджені.
Про зміну трудового потенціалу у
сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві Одеської області свідчать
дані табл. 1. За її даними слід відмітити
надзвичайно швидкі процеси скорочення основних кількісних факторів потужності
трудового потенціалу аграрного сектору Одеської області в 2003 -2008 р.р. Це дуже високі темпи зменшення кількісного
показника потужності трудового потенціалу за короткий історичний період. Разом
з тим в цей період спостерігалось певне зростання продукції сільського господарства
(особливо рослинництва), що дає змогу зробити висновок про досить швидке
підвищення продуктивності праці в сільському господарстві Одеської області.
Таблиця 1
Трудовий потенціал та його використання у
сільському господарстві, мисливстві, лісовому господарстві Одеської області
(осіб) у 2003-2008 р.р.[2]
Найменування показників |
Роки |
||||||
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
||
Середньорічна кількість найманих працівників |
95825 |
79529 |
66043 |
57637 |
48657 |
42267 |
|
Розподіл працівників за рівнем освіти |
|
|
|
|
|
|
|
- неповна та базова вища освіта |
10104 |
8558 |
7927 |
5861 |
6125 |
4951 |
|
- повна вища освіта |
5273 |
4394 |
3957 |
3642 |
3917 |
3369 |
|
Зайнятість молоді на 31 грудня (кількість працівників у віці 15–34 років) |
13559 |
18549 |
14621 |
11772 |
9029 |
8418 |
|
Кількість працівників передпенсійного віку на 31 грудня (жінки у віці
50-54 роки, чоловіки у віці 55-59 років) |
11049 |
10494 |
7885 |
6594 |
6468 |
5574 |
|
Кількість працюючих пенсіонерів на 31 грудня |
7310 |
6393 |
5877 |
5373 |
7772 |
4717 |
|
В контексті
соціально-економічного розвитку регіону та формування трудового потенціалу АПК тенденція різкого зменшення кількості
працюючих має особливе значення. Вона може свідчити про те, що кількісні
(екстенсивні) показники потужності трудового потенціалу швидко витісняються та
замінюються інтенсивними показниками, пов’язаними з підвищенням ефективності
використання трудового потенціалу за рахунок техніко-технологічних факторів та
інтенсивності праці.
Це добре видно з рис. 1, який наведено нижче, і який свідчить, що кількість найманих
працівників в агарному секторі економіки Одеської області у 2003 – 2008 роках
суттєво зменшилась (приблизно 2,3 рази).
Оскільки на фактор продуктивності праці великий вплив справляють сезонні
коливання врожайності в рослинництві, то для виявлення тенденції та середніх
темпів зростання продуктивності праці доцільно скористатися як можливостями
комп’ютерної програми для виявлення тренду, так і використовуючи статистичний
метод «плаваючої» середньої.
Рис.
1 - Зміна кількісного фактору
формування потужності трудового потенціалу на підприємствах аграрного сектору
економіки Одеської області в 2003 -2008 роках [2].
Саме
застосування цих методів засвідчило, що продуктивність праці в сільському
господарстві Одеської області за період з 2003 по 2008 рік в середньому
збільшилась приблизно в 2 рази. Виявлена тенденція має велике значення,
оскільки вона не тільки вирішує проблему підвищення ефективності виробництва та
конкурентоспроможності продукції, але й ставить нові проблеми – соціальні (як
забезпечити роботою кадри, які вивільняють з процесу виробництва), демографічні
(зменшується кількість населення, спостерігаються швидкі процеси депопуляції
сільського населення) і навіть культурні, оскільки село не без підстав історично
вважалося колискою української культури.
Проблема підготовки, перепідготовки і
підвищення кваліфікації кадрів аграрного сектору виглядає сьогодні як невпинний
процес, який потребує постійного находження нових знань, навичок, технологій,
що з'являються в галузі.
Спостерігаються
негативні тенденції і в аспекті вікової структури працюючих на підприємствах
АПК. Так, більше 48 відсотків всіх зайнятих у сільськогосподарському
виробництві - люди пенсійного і передпенсійного віку. Серед керівників
агроформувань 47 відсотків - у віці понад 50 років. Тому формування
цілеспрямованої кадрової політики в агропромисловому комплексі Одеської області,
створення умов для працевлаштування і закріплення на селі молодих фахівців,
здатних забезпечити сучасний розвиток виробництва і його прибуткове
функціонування, є сьогодні найголовнішим
завданням у сфері формування та розвитку трудового потенціалу АПК.
Ще більш складними є вихідні умови для подальшого
розвитку трудового потенціалу в окремих районах області, які ще донедавна мали
досить потужний трудовий потенціал. Так, у Ширяївскому районі майже всі
керівники агроформувань - у віці більше 50 років. Тільки у 58-65 відсотків керівників реформованих
сільгосппідприємств Ананьївского, Красноокнянского, Любашівського районів є
вища освіта. Це, безумовно,
позначається і на рівні господарювання на цих
підприємствах, на вирішенні
соціальних проблем. Але, безумовно, самим головним завданням на сьогодні є
підготовка та перепідготовка фахівців для села.
Згідно з даними, отриманими у ході опитувань найбільших підприємств Одеської області області, перспективна потреба в кадрах для сільського господарства, на середньострокову перспективу (5 років) становить понад 12160 чоловік. Найбільшу потребу в робочій силі заявляють великі сільськогосподарські райони області: Ширяївський, Миколаївський, Березівський, Любашівський, Кодимський райони. Найчастіше роботодавці заявляють вакансії: тракторист, дояр, тваринник, зоотехнік, механізатор, робочий по догляду за тваринами, ветеринарний лікар, агроном. Є велика потреба в підсобних робочих, прибиральниках виробничих і службових приміщень, водіях, сторожах. В свою чергу забезпеченість АПК кадрами характеризується багатьма показниками. Сюди можна віднести такі, як забезпеченість кадрами від штатної потреби, забезпеченість кадрами з вищою і середньою освітою від штатної потреби, частка кадрів з вищою і середньою освітою в загальній чисельності, частка кадрів з вищою освітою у загальній чисельності, частка працівників пенсійного та перед пенсійного віку у загальній чисельності працюючих.
Таким чином, в останні роки в ряді галузей агропромислового комплексу
накопичуються проблеми, які в великій мірі пов’язані з загостренням дефіциту кваліфікованих
кадрів робочих професій. Загострюються і соціальні проблеми в сільських районах
області. Так, за останні 5 років
чисельність населення в сільській місцевості зменшилася на 33,7 тис. чоловік.
Тільки за 2008 рік із сіл мігрувало 12 тис. жителів, в основному - молодь. Чисельність
працівників, зайнятих у сільському господарстві, за останні 5 років скоротилася
з 93 тис. до 43 тис. чоловік. Є потреба в кадрах молодих фахівців з вищою
освітою. В тих районах Одеської області, де спостерігається швидке постійне
зменшення населення, фактично відбувається згортання всіх процесів
життєдіяльності місцевої громади – від культурних, соціальних, трудових - до
виробничих. Саме тому найбільш важливою та першочерговою проблемою керівників
державних органів та органів місцевого самоврядування на любому рівні – від національного до місцевого - є призупинення негативних демографічних процесів.
Література
1.
Бутко М. П. Трудовий потенціал України в трансформаційний період. /Бутко М. П., Задорожна С. М. //Зайнятість та ринок праці: Між від. наук. зб. – К.: РВПС України
НАН України. – 2006.– 328 с.
2. Головне управління статистики в Одеській області. Статистичні дані по Одеській області за 2003-2008 роки. /http://www.od.ukrstat.gov.ua.
3.
Глевацька Н.М.
Конкурентоспроможність робочої сили регіону: методологія та напрями забезпечення. /Глевацька Н.М. Дисертація на здобуття наукового
ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 – демографія,
економіка праці, соціальна економіка і політика. – Рада по вивченню продуктивних
сил України НАН України, Київ, 2007.