Шестопаловой Н.

Донецький національний університет економіки і торгівлі ім.. М. Туган-Барановського

ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

У сучасному суспільстві інтелектуальна власність є основою його багатства. Саме вона визначає конкурентоздатність економічних систем, виступає ключовим ресурсом їх розвитку.У сучасній економіці, що ґрунтується на інформації та знаннях, інтелектуальна власність стає важливим ресурсом підприємства, необхідною складовою його інноваційного розвитку та забезпечення конкурентних переваг. Якщо в індустріальну епоху володіння матеріальними активами дозволяло підприємству бути успішним на ринку.

Формування інтелектуальної власності підприємства є досить важливою проблемою на сьогоднішній день, тому що вона значною мірою впливає на його вартість та стає важливим критерієм оцінки ефективності роботи суб’єкта господарювання.

Актуальність обраної теми обумовлена тим, що, незважаючи на існування значної кількості досліджень у галузі управління інтелектуальною власністю підприємства, низка питань, пов’язаних з розвитком організаційно-методичного забезпечення процесу управління інтелектуальною власністю, залишаються недостатньо дослідженими. Це, перш за все, проблеми формування ефективної системи управління інтелектуальною власністю на підприємстві та її економічної оцінки. Основною метою даної роботи є дослідження особливостей оцінки інтелектуальної власності підприємства в умовах сучасної вітчизняної економіки.[1]

Аналіз існуючих досліджень свідчить про значну увагу, яку приділяють проблемі управління інтелектуальною власністю підприємства вітчизняні та зарубіжні науковці. Важлива роль у дослідженні даної проблеми належить таким відомим вченим як Едвінсон Л., Нонака І., Нортон Д., Прусак Л., Саліван П., Свейбі К.Е., Стюарт Т. [4]

Поняття «інтелектуальна власність» включає в себе три основні елементи, а саме : інтелектуальний продукт, інтелектуальна власність та нематеріальний актив.Важливими складовими аналізу інтелектуальної власності є визначення її сутності, складових, принципи методології, її основні положення та наукові підходи до оцінки. Під економічним аналізом ІВ розуміють аналіз як сукупність відносин, що виникають у процесі формування, розподілу, використання та відтворення інтелектуальних ресурсів підприємства, так і виробництва, обміну , розподілу та споживання інтелектуального продукту.Цей термін дає узагальнену характеристику аналітичних процедур, що полягають у застосуванні певних методів та моделей, що використовуються для оцінки й обґрунтування дій з управління інтелектуальною власністю підприємства. [2]

На нашу думку основи аналізу інтелектуальної власності підприємства мають базуватися на таких складових, як аналіз стану інтелектуальної власності підприємства, аналіз використання інтелектуальних ресурсів, комплексний аналіз ринкової вартості та рентабельності підприємства.

На сьогоднішній день існує декілька підходів до оцінки ІВ, а саме : ринковий, затратний, дохідний. Вибір того, чи іншого підходу залежить від кількості необхідної інформації, потреби покупця чи власників об’єктів ІВ.

При ринковому підході використовується метод порівняння продажів, коли даний актив порівнюється з аналогічними об’єктами ІВ чи інтересами в цих об’єктах або з цінними паперами забезпеченими невідчутними активами, які були продані на відкритому ринку. Метод ґрунтується на принципі заміщення.За допомогою цього підходу встановлюється так звана «справедлива ціна». [1]

Затратний підхід використовується при оцінці вартості об’єктів ІВ, якщо неможливо знайти об’єкт-аналог чи відсутній який-небудь досвід реалізації необхідних об’єктів або прогноз майбутніх доходів є не стабільним. Цей підхід до разрахунку вартості влаштовує покупця, тому що він може документально відстежити витрати на створення ІВ і таким чином переконатися, що ця вартість виправдана. Даний підхід припускає визначення вартості об’єктів ІВ на основі калькуляції витрат, необхідних для створення або придбання, охорони, виробництва і реалізації об’єкта ІВ .

Дохідний підхід припускає, що ніхто не стане вкладати свій капітал у придбання того чи іншого об’єкта ІВ, якщо такий прибуток можна отримати будь-яким іншим способом. Суть підходу полягає в тім, що вартість прав на об’єкти ІВ визначають як функцію доходу, що може принести використання даного об’єкта ІВ у майбутньому.

При проведенні аналізу ІВ крім загальних методів, існує ряд таких, що застосовуються в окремих випадках і для певних видів ІВ. Наприклад, метод ринкових мультиплікаторів, методи оцінки брендів, методи, що ґрунтуються на гібридному базисі.

Розглянувши підходи, можна зробити висновок : ринковий підхід є вигідним тим, що ґрунтується в основному на ринкових даних, але його недолік в тому, що він базується на минулих тенденціях і не враховує майбутні вигоди.Переваги затратного підходу в тому, що він працює з первісною бухгалтерською документацією та дає об’єктивну оцінку витрат, а його недолік-те, що минулі витрати не завжди відображають можливість приносити прибуток у майбутньому. Переваги прибуткового методу – враховує майбутні очікування прибутків та видатків підприємства, забезпечує облік економічного старання. Але до його недоліків належать складність проведення прогнозу і , що він суб’єктивний . [1]

Література :

1. Бабій П. Підходи до оцінки інтелектуальної власності підприємства // Економічний аналіз.-2008.-№ 19.-С. 132-134;

2.Журавльова І.В Фінансовий аспект оцінки інтелектуального капіталу // Фінанси України.-2002-№10.-С. 103-109;

3.Положення (стандарт Бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» // Українська інвестиційна газета.- 2001. № 48.-С. 26-29

4.ttp://otherreferats.allbest.ru/economy/000003182.html