Буйниченко М.Г.

Харківський національний університет радіоелектроніки

ПРОГНОЗУВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ЗАЙНЯТОСТІ

Суспільне життя неможливе без передбачення майбутнього, без прогнозування перспектив розвитку. Економічні прогнози необхідні для визначення шляхів розвитку суспільства й економічних ресурсів, що забезпечують його досягнення, для виявлення найбільш імовірних і економічно ефективних варіантів довгострокових, середньострокових і поточних планів, обґрунтування основних напрямків економічної і технічної політики, передбачення наслідків прийнятих рішень і здійснюваних у даний момент заходів. В умовах науково-технічного прогресу й удосконалення економічної системи держави, прогнозування стає одним з вирішальних наукових факторів формування стратегії і тактики суспільного розвитку.

У сукупності прогнозів економічного і соціального розвитку група демографічних прогнозів, прогнозів трудових ресурсів і трудового потенціалу покоління є, безумовно, найважливішою, бо одночасно втілює ціль розвитку суспільства і умови її досягнення.

Тенденції демографічного розвитку є неодмінним фактором, який обумовлює економічну і соціальну політику країни. Вивчення процесів відтворення населення, особливо динаміки його чисельності, має практичне значення для встановлення механізму взаємодії економічних і демографічних процесів. Чисельність населення держави чи окремих її регіонів не є величиною стабільною. Вона змінюється відповідно до дії усієї сукупності різноманітних факторів.

Глибоке вивчення населення та проблем його відтворення стає все більш актуальним завданням науки. Людина та закономірності її життєдіяльності є предметом вивчення багатьох наук: демографії, географії населення, економіки трудових ресурсів, соціології, філософії, політичної економії, а також ряду медичних і біологічних наук.

Прогнозування трудових ресурсів потрібне для визначення правильних стратегій і тактики соціально-економічного розвитку, для розроблення бюджету, програм соціального захисту населення, ефективної демографічної політики.

Головне завдання прогнозування раціонального використання трудових ресурсів – забезпечити оптимальну зайнятість працездатного населення, відповідність ресурсів праці потребам економіки у робочій силі та її ефективне використання.

Основними методами прогнозування трудових ресурсів є: балансовий, експертного оцінювання, системного аналізу, моделювання. На їх основі аналізується динаміка соціальних та кадрових процесів, виявляються конкретні шляхи оптимізації цих процесів з урахуванням специфіки окремих регіонів.

Для прогнозування зайнятості у державі загалом використовують балансовий метод, вибір цілей і завдань, розроблення комплексних програм, тривале прогнозування розвитку економіки, комплексне прогнозування на основі системи моделей.

Прогнозування трудових ресурсів в Україні має свої особливості, а саме:

1) істотно змінюються джерела поповнення трудових ресурсів через зниження природного руху населення;

2) змінюється професійно-кваліфікаційний склад робочої сили. Зменшення сфери застосування малокваліфікованої праці в результаті механізації та автоматизації трудомістких і допоміжних робіт викликає потребу в переміщенні працівників з одних галузей в інші, що, у свою чергу, ставить вимогу щодо їх перекваліфікації;

3) посилюється міграційний відплив трудових ресурсів;

4) використання трудових ресурсів в умовах кризи вимагає подальшого вдосконалення механізму економічного стимулювання.

На даний час внаслідок економічної кризи скоротилися обсяги виробництва, трудові ресурси стають надлишковим чинником розвитку господарства, тому прогнозування чисельності трудових ресурсів та їх зайнятості набуває ще більшої актуальності.

Треба враховувати, що під час кризи структурні зміни в економіці стають глибокими і всебічними, що призводить до відповідних змін і в соціальних відносинах – підвищується чутливість соціальної сфери до змін в економічній системі, що відчутно позначається на економічних інтересах різних груп. Ці зміни значно впливають і на прогнозування трудових ресурсів як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях.

Труднощі прогнозування трудових ресурсів в умовах економічної кризи пов'язані з втратою лінійності багатьох соціальних і господарських процесів. Закони функціонування нелінійних систем вимушують використовувати моделі теорії перебудов і катастроф щодо прогнозу чисельності трудових ресурсів і недоданого внаслідок безробіття суспільного продукту.

Безробіття вважається, з одного боку, важливим стимулятором активності працюючого населення, а з другого – великим суспільним лихом. Усі країни докладають багато зусиль для подолання безробіття, але жодній ще не вдалось ліквідувати його повністю.

Вплив безробіття на життєві інтереси людей і систему суспільних цінностей невимовно більший, він виявляється не тільки на чисельності, а й на якості трудових ресурсів. Ці непрямі витрати теж необхідно внести до традиційної моделі прогнозу трудового потенціалу покоління.

Література:

1. Курило І. Деякі демографічні передумови формування економічної активності та соціальної стратифікації населення України / І. Курило // Україна: аспекти праці. – 2003. – №8. – С. 19–25.

2. Попов С. В. Трудові ресурси України: проблеми та перспективи розвитку / С. В. Попов // Форум права. – 2008. – №3. – С. 419–426 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-3/08psvtpr.pdf.

3. Ульяницька О. В. Проблеми безробіття і трудова міграція українців / О. Ульяницька // Економіка і соціальна політика. – 2005. – №8. – С. 167–172.

4. Романюк М. Д. Міграції населення України за умов перехідної економіки: Методологія і практика регулювання / М. Д. Романюк; НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України. – Львів: Світ, 1999. – 289 с.

5. Лук'яненко Г. Я., Ковтун Р. М. Проблеми безробіття в Україні та шляхи його вирішення // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – №9. – С. 172–184.

6. Садова І. Я., Семів Я. К. Проблеми регулювання зайнятості та безробіття на регіональному ринку праці // Регіональна економіка. – 2000. – №2. – С. 208–213.

7. Шот А. Регіональні проблеми зайнятості і шляхи їх розв'язання // Економіст. – 1999. – №9. – С. 32–37.

8. Прибиткова І. М. Основи демографії: посібник [для студентів гуманітарних та суспільних факультетів вищих навчальних закладів] / І. М. Прибиткова. – К. : АртЕк, – 1997. – 256 с.