Яковишина Н.А., Вінницький П.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Особливості використання систем електорних платежів

Державним Казначейством України

Стабілізація, а потім і прискорене піднесення економіки в Україні сприяли зростанню обсягу платіжних операцій, що здійснюються суб'єктами господарювання - як резидентами, так і нерезидентами. Основний обсяг взаєморозрахунків між суб'єктами підприємництва здійснюється через банківські установи у формі безготівкових платежів. Для цих цілей банками України використовується система електронних платежів (СЕП), утворена Національним банком України (НБУ) ще в 1996 році.

За період з 2004 по 2009 роки обсяг платежів зріс багаторазово. Практично всі платіжні операції, що відбуваються не тільки між банками, але й усередині будь-якої банківської мережі, здійснюються з використанням СЕП.

Державне казначейство України є учасником СЕП поряд з іншими банківськими структурами у СТП одержало статус спостерігача - одержує платежі СТП, але не може їх відправляти. Причину того, що Держказначейство, яке застосовує високоефективні ідеї у своїй роботі, не звернуло належної уваги на дану інновацію, спробуємо зрозуміти, розглянувши роботу цих платіжних систем більш докладно.

Операціоністом відділення заповнюється платіжне доручення і підписується його унікальним електронним підписом (ЕП). На цю операцію витрачається певний період часу. Потім це платіжне доручення потрапляє до бухгалтера, який перевіряє точність його заповнення і саму здійснену операцію. У випадку коректності здійсненої операції бухгалтер підписує своїм ЕП і відправляє на перевірку другій особі - директору, який теж підписує платіжне доручення своєю ЕП. Час, витрачений на перераховані вище операції, позначимо t(2) і t(3). Далі підписані трьома ЕП платіжні доручення надходять до технолога, що формує їх у пакети. Платіжні доручення, зібрані у пакети (від однієї до декількох десятків), криптуються, а потім підписуються черговим ЕП і відправляються у розрахункову палату управління Держказначейства в регіоні (РРП УДКУ), витрачаючи на це час t(4). Загальний період часу, витрачений на ділянці відділення, позначимо Т1.

Період проходження пакета платежів від відділення в РРП УДКУ по електронних каналах зв'язку позначимо Т2. Потім пакети надходять до технолога РРП УДКУ, розшифровуються, перевіряються, якщо платежі "внутрішні" (рахунки учасників платіжної операції обслуговуються в даному РРП УДКУ), то гроші списуються з рахунка платника і зараховуються на рахунок одержувача, формується і відправляється у відділення підтвердження про здійснення даного платежу.

На практиці при дотриманні цих умов час, необхідний для проходження платежу в межах регіону, - 15-20 хвилин, і за його межі - 40 хвилин.

Для роботи з усіма видами платежів НБУ застосовує наймогутніший сучасний і високоефективний (визнаний одним із кращих у Європі) програмний комплекс "Барс" вітчизняного виробництва, аналогічний використовуваному Держказначейством України.

Дані операції здійснюються автоматично, майже одночасно. Максимум що заощаджує СТП на даній ділянці - 2-5 хвилин. Далі шлях платежу в СТП повторює шлях звичайного електронного платежу, займаючи той же час на здійснення, що і звичайний платіж.

Таким чином, у НБУ з'являється можливість відстрочити досить значні витрати на введення в лад нових більш могутніх серверів на якийсь час. Однак, крім проблем, з неможливістю відстеження оперативного стану коррахунків, і внаслідок цього різних порушень встановлених правил, виникають труднощі з проведенням багатоступінчастих бухгалтерських операцій, коли неможливо без закінчення однієї проводки почати наступну. На основі аналізу двох систем електронних платежів вважаємо більш раціональним створення і введення в експлуатацію системи електронних платежів змішаного типу (СЕПЗТ), яка поєднує в собі переваги двох описаних вище систем.

Запропонована система дає змогу максимально знизити навантаження на ділянках РП НБУ, не порушуючи інтереси інших учасників СЕП. Технічно дану схему можливо ввести з мінімальними витратами, використовуючи існуючі схеми й устаткування СЕП, здійснюючи відповідні зміни в чергові відновлення спеціалізованого банківського програмного забезпечення, що розсилається періодично всім учасникам СЕП. Бажано, щоб дана система функціонувала паралельно вже існуючим СЕП і СТП, і підключення до неї здійснювалося на добровільних принципах. На вищеописаних умовах є велика імовірність того, що учасниками СЕПЗТ з великим бажанням стануть і численні комерційні банки.

Першим прикладом для інших учасників СЕП щодо впровадження запропонованої системи може стати Державне казначейство України. Будучи, як і НБУ, державною структурою, воно покликане піклуватися в першу чергу про інтереси держави, у даному випадку - про його фінансові інтереси. Ще однією причиною можна назвати необхідність налагодження більш тісних - партнерських відносин для рішення завдань, що викликають інтерес безпосередньо для самого казначейства.

Отже, викладений матеріал свідчить про необхідність удосконалення системи електронних платежів казначейства України. В умовах зростання обсягів оброблюваної інформації необхідно створити і ввести у експлуатацію систему електронних платежів змішаного типу - СЕПЗТ, яка поєднує у собі переваги існуючих сьогодні систем

Література:

1. "Система строкових платежів" Електронний лист НБУ № 24-112/798 від 03.06.2007 р.

2. "Описання пакетного інтерфейсу між системою автоматизації банку (САБ) і системою електронних платежів НБУ (СЕП) та системою термінових переказів НБУ (СТП)" Електронний лист НБУ № 24-112/256 від 26.02.2006 р.

3. "Система електронних міжбанківських переказів" Електронний лист НБУ № 24-112/736 від 21.05.2008 р.