К.ф.-м.н. Лисенко О.А.

Запорізький національний університет, Україна

Деякі аспекти бізнес-планування у вищих навчальних закладах

Останнім часом наукові дослідження проблеми якості освіти [1] показують, що існує прямий зв’язок між рівнем життя і якістю освіти в державі, тому дослідження цієї проблеми як ніколи є актуальною та необхідною в сучасному світі.

Безперечно сьогодні в ринкових умовах господарювання виші є учасниками конкурентної боротьби подібно до виробних підприємств, оскільки їм необхідний як ринок постачальників (абітурієнти) так і ринок споживачів (ринок праці). Дану ситуацію можна пояснити тим, що практично повністю ліквідований державний розподіл спеціалістів; не готуються спеціалісти, що відповідають вимогам ринку праці при великій кількості традиційних спеціалістів; нестійкий попит на спеціалістів; при невисокій оплаті інженерної професії природно достатньо низка мотивація до оволодіння технічними знаннями; постійне скорочується фінансування державою як освітянської так і наукової діяльності, що призводить до зниження якості надавання освітянських послуг та зменшення результативності наукової діяльності вишу.

Виходячи з принципів побудови своєї фінансово-господарської діяльності ВНЗ як суб’єкт господарювання істотно відрізняється від промислового підприємства. Природно деякі бізнес-процеси ідентичні, але багато є унікальними. ВНЗ з самого початку залежний від попиту на навчання. Також договірна діяльність вишу істотно відрізняється від договірної діяльності виробничих підприємств.

Вищий навчальний заклад можна розглядати як систему, тобто як обмежену сукупність елементів, пов’язаних між собою певним чином, що служить для досягнення визначеної мети, як це пропонується в роботі [2]. Такий опис системи добре узгоджується з процесним підходом і дозволяє охарактеризувати ВНЗ як ергономічну, відкриту, дискретно-неперервну систему, що постійно змінюється. Але ця система є нерегулярною, оскільки у вишах є практика представлення одних і тих же знань різними структурними підрозділами ВНЗ. Отже, щоб зробити перехід зі стану нерегулярної системи у стан регулярної необхідно оптимізувати описані процеси, що призведе в результаті до підвищення якості освіти.

Оскільки вища освіта базується на постійному оновленні дисциплін, що викладаються, та їх відповідності сучасному рівню науки, а також на досвіді впровадження існуючих знань у виробництво, можна стверджувати, що ВНЗ має справу з трьома основними процесами: освітнім, науковим, організаційним.

Освітній процес є основним бізнес-процесом у виші, правильна організація і оптимізація якого веде до зростання прибутку через скорочення витрат.

Так організацію освітнього процесу можна розбити на три етапи. На першому етапі відбувається планування навчальної діяльності освітньої установи, що базується на нормативних документах МОЗ України, переліку напрямів підготовки фахівців, за якими освітня установа здійсню навчання, штатний розклад та аудиторний фонд ВНЗ. Результатами роботи освітньої установи на цьому етапі є план приймальної компанії, навчальні плани, штатний розклад та розклад навчальних заходів, які дозволяють перейти до другої складової освітнього процесу: навчальний процес, який відображається у табелі обліку часу, журналі відвідування занять та обліку успішності. І на останньому етапі відбувається контроль навчальної діяльності у вигляді зовнішньої звітності, аналізі підсумків приймальної комісії, підсумків успішності студентів та дотримання навчальних планів. Таким чином, освітянський процес, враховуючи свою специфіку, повністю відповідає аналогічним процесам на підприємстві.

Практично здійснити концепцію виділення бізнес-одиниць достатньо складно, оскільки базові підрозділи часто неготові до самостійного вирішення завдань в області маркетингу, стратегічного планування, управління фінансами тощо. Складним залишається і питання кількості бізнес-одиниць в університеті.

Як відомо, однією з важливих ознак правильно організованого бізнес-процесу є його гнучкість, тобто можливість легко реагувати на зміни запиту [3]. Але дослідження показують, що жорсткість структури управління ВНЗ не дає останнім можливості реалізувати стратегії підприємницького управління за багатьма аспектами діяльності [4]. Отже, необхідно провести радикальну перебудову організаційної структури вишу, що дозволить змінити бізнес-процеси освітянської діяльності.

Зауважимо, що тільки грамотне та економічно обґрунтоване проектування і відповідна організація освітянського процесу на всіх рівнях: від програми окремої дисципліни і до всього освітянського процесу, в цілому, дозволить винайти резерви оптимізації всіх бізнес-процесів ВНЗ, що так необхідні сьогодні вишам і,як результат, призведе до зростання рівня якості освіти.

Отже, у зв’язку з цим необхідно критично переглянути систему управління освітянським процесом в частині організаційної структури і структури управління освітніми програмами, розробити відповідні технології управління і ефективно застосовувати на практиці.

Література:

1. Качалов В. Проблемы управления качеством в вузах / В. Качалов // Стандарты и качество. – 2000. – №6. – С. 43-58.

2. Зуев М. В. Качество высшего образования в контексте общей теории систем / М. В. Зуев // Автоматизация и управление в машиностроении. – 2001. – №17. – С. 45.

3. Черняк В. З. Бизнес-планирование: учеб. для вузов. / В. З. Черняк. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 470 с.

4. Арзякова О. Н. Механизм управления внебюджетной деятельностью государственного вуза как делового предприятия / О. Н. Арзякова., А. М. Платонов // Университетское управление. – 2000. – №3(14). – С. 50-53.