Економічні науки/ 2. Зовнішньоекономічна діяльність

Джаман А.В.

Науковий керівник Гайдукова О.О.

Буковинська державна академія, м. Чернівці

Обґрунтування співробітництва між Україною та Румунією

В Україні досить швидкими темпами розвивається транскордонне співробітництво. Україна активно співпрацює з багатьма країнами, а особливо з якими межує. Не є винятком і Румунія, а навіть навпаки українсько-румунські відносини розвиваються досить динамічно, що зумовлено суміжним кордоном, спільністю соціально-економічних орієнтирів та широкими потенційними можливостями для розвитку взаємовигідного торговельно-економічного співробітництво. Тому дослідження відносин між Україною та Румунією є досить актуальним питанням на сьогодні.

Вивченням взаємовідносин між Україною та Румунією займались такі вчені, як О. Панухник [4], О. Парфенов [5], С. Гакман [1], М. Гоманюк [2], І. Максименко [3]. У працях цих вчених приділялась увага питанням українсько-румунських взаємовідносин, проблемам співробітництва та можливим напрямам їх вирішення.

Але всеодно залишається невирішеним окреслення сучасного стану торговельно-економічного співробітництва між Україною та Румунією та визначення перспектив розвитку цих відносин. Тому основними завданнями нашої роботи є:

- визначити правову сторону українсько-румунських відносин;

- дослідити основні напрями транскордонного співробітництва між Україною та Румунією у сфері розвитку торговельних відносин;

- окреслити торговельно-економічні зв’язки між цими країнами.

- зазначити основні сфери протиріч у цих відносинах та можливі шляхи їх вирішення.

Відносини України та Румунії розвиваються досить динамічно. Договірно-правова база українсько-румунських відносин охоплює понад 40 договорів, угод та конвенцій, які врегульовують двосторонні та багатосторонні зв’язки між Україною та Румунією у політичному, торговельно-економічному, науково-культурному, гуманітарному плані та інших галузях співробітництва.

Серед цих угод можна виділити такі:

- Спільне комюніке міністрів закордонних справ про встановлення дипломатичних відносин (1992 р.);

- Угода про співробітництво між Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством внутрішніх справ Румунії (1992 р.);

- Протокол про співробітництво між Міністерством промислової політики України та Міністерством промисловості та ресурсів Румунії (1993 р.);

- Угода між Урядом України та Урядом Румунії про торговельно-економічне і науково-технічне співробітництво (1994 р.);

- Угода між Урядом України та Урядом Румунії про створення міжурядової україно-румунської консультативної ради з торговельно-економічного співробітництва (1995 р.) [6].

Зважаючи на вступ Румунії до ЄС з 1 січня 2007 року, існує необхідність продовжити переговори з гармонізації двосторонньої договірно-правової бази в цій сфері з законодавством ЄС, зокрема у сфері транспортної інфраструктури, як основи здійснення активних торговельно-економічних взаємовідносин.

Необхідно сказати, що українсько-румунські відносини розвиваються неоднозначно. Спостерігалися часи піднесення та спаду активності у відносинах, налагодження порозумінням, застої та відчуження. І сьогодні українсько–румунські відносини продовжують залишатися складними.

Розвиток торговельно-економічних відносин між Україною та Румунією протягом останніх років характеризується тенденціями, які пов'язані зі вступом останньої до ЄС, розширенням споживання в обох країнах, розміщенням в Румунії потужних підприємств відомих європейських та світових компаній, стратегії яких передбачають, зокрема, присутність на ринках України.

Зазначене сприяло активному розвитку торговельних відносин між Україною та Румунією протягом 2005-2008 років. Так, річний двосторонній товарообіг за цей період зріс майже у 3,3 рази, при цьому український експорт збільшився у 1,8 рази, імпорт румунських товарів та послуг – у 7,3 рази. Проте у 2009 році у зв’язку із негативним впливом світової економічної кризи, спостерігається спад обсягів товарообігу між Україною та Румунією.

За даними Державного комітету статистики України станом на 31.12.2009 р. загальний обсяг товарообігу між Україною та Румунією склав 807,6 млн. дол. США, з якого експорт – 319,5 млн. дол., імпорт – 488,1 млн. дол. У порівнянні з аналогічним періодом 2008 року в цілому товарообіг зменшився на 63,6%.

За даними Національного інституту статистики Румунії станом на 31.12.2009 р. загальний обсяг товарообігу між Україною та Румунією склав 813 млн. дол. США, з якого експорт – 325,8 млн. дол., імпорт – 487,2 млн. дол., позитивне сальдо на користь Румунії становило 161,4 млн. дол. У порівнянні з аналогічним періодом 2008 року в цілому товарообіг зменшився на 59,2%, з якого експорт зменшився на 57,8 %, а імпорт зменшився на 60,1%.

Розбіжність у статистичних даних пояснюється різними методиками розрахунку даних щодо експорту та імпорту, які застосовується в країнах ЄС, до яких належить Румунія та в Україні.

Внаслідок суттєвого негативного впливу світової фінансової кризи на економіку двох країн, протягом 2009 року спостерігалось значне скорочення обсягів румунського експорту до України, зокрема:

- у 7,5 разів (з 186,69 млн.дол. США у 2008 р. до 24,78 млн. дол. США у 2009 р.) автомобілів та комплектуючих

- у 3,3 рази (з 689,578 млн.дол. США до 207,959 млн. дол. США) мінеральну сировину

- у 2,6 рази (з 52,818 млн.дол. США до 20,086 млн. дол. США) виробів з пластмас, каучуку та супутніх матеріалів

- у 1,5 рази (з 58,515 млн.дол. США до 37,988 млн. дол. США) продукції хімічної промисловості

- у 1,4 рази (з 126,204 млн.дол. США до 91,26 млн. дол. США) електричних машин та обладнання

В цілому зменшення обсягів румунського експорту до України спостерігався за всіма товарними позиціями.

Тенденції експорту до Румунії української продукції свідчать, що за базовими позиціями українського експорту також спостерігався значний спад, який спричинено значним зменшенням попиту на румунському ринку на сировинну продукцію, металопрокат та мінеральні добрива українського походження. Так, за 2009 рік зменшено обсяги експорту:

- хімічної продукції у 6,1 разів (з 74,594 млн. дол. США у 2008 р. до 12,209 млн. дол. США)

- електричних машин та обладнання у 3 рази (з 22,384 млн. дол. США до 7,354 млн. дол. США)

- металопродукції у 2,5 рази (з 440,343 млн. дол. США до 178,0 млн. дол. США)

- мінеральної сировини у 1,9 рази (з 105,51 млн. дол. США до 54,779 млн. дол. США)

Водночас, в умовах поглиблення економічної кризи за рядом позицій українським експортерам вдалось збільшити обсяги постачання до Румунії української продукції. Зокрема, у 2009 році, порівняно з 2008 р., збільшено експорт до Румунії:

- деревини та продукції деревообробки у 1,5 рази (з 20,853 млн. дол. США до 31,514 млн. дол. США)

- взуття та одягу у 1,2 рази (з 4,856 млн. дол. США до 5,844 млн. дол. США)

Слід зазначити, що зменшення обсягів українського експорту до Румунії є більш повільним, ніж румунського до України, що зумовлено в першу чергу наявністю в експортних товарних позиціях України сировинних ресурсів.

Основними статтями українського експорту до Румунії були:

- недорогоцінні метали та вироби з них (чавун, феросплави, напівфабрикати із заліза та нелегованої сталі, стальний прокат)

- мінеральні продукти (залізна руда та залізорудні концентрати, вугілля, нафта та нафтопродукти)

- продукція хімічної промисловості (карбід, етилен, вінілхлорид, метиловий спирт, добрива), деревина та вироби з дерева.

Основними статтями українського імпорту з Румунії у 2009 році були мінеральна та хімічна продукція, автомобілі та комплектуючи, електричні машини та обладнання [6].

В цілому серйозними перешкодами, що заважають зростанню обсягів українського експорту до Румунії є низький рівень застосування сучасних механізмів оплати за поставлену продукцію, з використанням банківських інструментів гарантування платежів та їх відповідного відтермінування, а це є практично правилом роботи на ринку Румунії. Багато компаній відмовляються від української продукції саме з причин необхідності здійснення передоплати, купуючи при цьому дорожчу продукцію власного виробництва, або з країн ЄС. Негативно відбивається на експортних можливостях середнього бізнесу України проблема відшкодування експортного ПДВ, відсутність необхідних сертифікатів якості та умов післяпродажного сервісу (йдеться про машинобудівну продукцію), незначна участь у виставках та презентаціях. Також проблемним залишається питання щодо перспектив вирішення існуючої заборгованості суб’єктів господарської діяльності України та Румунії.

Також можна виділити такі проблеми двостороннього співробітництва України і Румунії, як відновлення Україною глибоководного суднохідного ходу р. Дунай – Чорне море та добудова Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР).

Виходячи з вищевказаних проблема ми можемо запропонувати такі шляхи їх вирішення для покращення торговельно-економічного співробітництва:

- підвищити рівень застосування сучасних механізмів оплати за поставлену продукцію, з використанням банківських інструментів гарантування платежів;

- забезпечити гарантування післяпродажного сервісу на українську продукцію не тільки силами самих підприємств середнього бізнесу, а й силами держави, таким чином зменшуючи тягар підприємств і стимулюючи експорт;

- необхідно приймати активну участь українським підприємствам у різноманітних виставках та презентаціях;

- необхідно забезпечувати швидке погашення всіх зобов’язань які виникають з боку України і таким чином підвищувати довіру румунських партнерів і розвивати торговельно-економічні відносини;

- що стосується відновлення Україною глибоководного суднохідного ходу р. Дунай – Чорне море та скарги румунської сторони, необхідно провести аналіз негативного впливу на довкілля як з боку України так і з боку Румунії;

- вирішенню добудови Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР) могло б суттєво сприяти чітке визначення Україною можливих односторонніх дій щодо забезпечення відповідних інтересів держави у зв’язку з подальшою долею КГЗКОР та початок їх практичної реалізації.

Досить важливо зрозуміти, що українсько-румунська співпраця має базуватись не на ворожих стосунках, а на міцному економічному фундаменті і чіткому розумінні національних інтересів у країнах.

Отже, можна сказати, що Румунія посідає досить важливе місце у зовнішньополітичних інтересах України. Досить динамічно розвиваються українсько-румунські відносини в усіх сферах, але особливо у торговельно-економічній, хоча є певні проблеми, які потребують негайного вирішення.

Список використаної літератури

1. Гакман С. Проблеми українсько-румунського прикордоння/ С. Гакман // Матеріали міжнародної конференції «Західні кордони України: аналогії, проблеми, перспективи». – 2005. – 26 лютого (Інтернет–ресурс) http://www. ji–magazine.lviv.ua/conf–febr2005/vystupy.htm

2. Гоманюк М. Українсько-румунський кордон. Канал «Дунай – Чорне море»/ М. Гоманюк// Матеріали міжнародної конференції «Західні кордони України: аналогії, проблеми, перспективи». – 2005. – 26 лютого. // http://www.ji–magazine.lviv.ua/conf–febr2005/vystupy.htm

3. Максименко І. В. Українсько-Румунські відносини у контексті розширення ЄС на Схід/ І. В. Максименко// Стратегічні пріоритети. – 2008. – №3(8). – с. 225-232.

4. Панухник О. В. Транскордонна регіональна інтеграція: досвід України та Румунії/ О.В. Панухник// Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – №12. – с. 87-91

5. Парфенов О. На порозі нової доби взаємин? Політичний вимір українсько–румунських відносин на рубежі ХХ–ХХІ століть/ О. Парфенов// Політика і час. – 2005. – № 2. – С. 16-23.

6. Офіційний сайт – Державна підтримка українського експорту. [Електронний ресурс] – Доступний з www.ukrexport.gov.ua.

7. Офіційний сайт Державної статистики України. [Електронний ресурс] – Доступний з www.ukrstat.gov.ua.

8. Офіційний сайт Національного інституту статистики Румунії. [Електронний ресурс] – Доступний з www.insse.ro.