Олексів І.Б.

Національний університет «Львівська політехніка»

Концептуальні засади збалансування інтересів груп економіко-управлінського впливу підприємства

Формування ефективної системи управління діяльністю є одним із ключових факторів успішного функціонування організації. Починаючи із 70х років ХХ століття найбільш впливовими теоріями, що слугували підґрунтям для побудови системи управління підприємствами були «Агентська теорія» запропонована M. Jensen [1] та «Теорія трансакційних витрат», розроблена O. Williamson [2]. Основною метою зазначених теорій є максимізація багатства власників підприємства. На думку авторів цих теорій проблеми в діяльності підприємств перш за все виникають через опортунізм працівників організації та неефективність роботи з інформацією. «Агентська теорія» та «Теорія трансакційних витрат» були розроблені економістами та згодом поширились на управлінську науку. Зазначені підходи не враховують інтереси груп впливу інших ніж власники та менеджмент підприємства і в результаті часто є причиною неефективного функціонування підприємства. Багато дослідників вважають, що жорстка фінансова криза 2008-2009 років виникла саме через застосування принципів «Агентської теорії» та «Теорії трансакційних витрат» в управління підприємствами. Як альтернатива «Агентської теорії» в 20 столітті з’явилась «Теорія груп впливу». В [3] групу впливу визначено як людину або організацію, яка має інтерес у певних аспектах його функціонування та вплив на діяльність підприємства з точки зору свого статусу або можливостей.

«Теорія груп впливу» зазначає, що основною проблемою організації є врахування інтересів ключових груп впливу. Ключовими групами впливу є групи інтересів без яких організація не може ефективно функціонувати і які не обмежуються тільки власниками та менеджментом підприємства.

На сьогодні, в рамках «Теорії груп впливу» розроблено класифікацію груп впливу [3; 4], проаналізовано етичні аспекти врахування інтересів груп впливу в діяльності підприємства [3], обгрунтовано необхідність врахування інтересів груп впливу при розробці стратегії та тактики підприємства [3; 4].

На даний момент часу «Теорія груп впливу» це набір ідей, які не є об’єднані в єдину систему. Відповідно, в роботі запропонована концепція збалансування інтересів груп економіко-управлінського впливу, що включає такі складові (рис. 1): складова аналізу груп впливу, складова врахування інтересів груп впливу та складова прийняття управлінських рішень із врахуванням інтересів груп впливу.

Складова аналізу груп впливу. Включає вивчення типу взаємовідносин підприємства з групами впливу, а також аналізування діяльності, інтересів та важливості груп впливу. Складова аналізу груп впливу є найкраще розробленою в літературних джерелах. Зокрема, в науковій літературі представлено класифікацію груп впливу, підходи до відбору важливих для підприємства груп впливу та проаналізовано типи стосунків підприємства з групами впливу. Слід зазначити, що механізми взаємовідносин підприємства з групами впливу є ключовими при виборі підходу та методу збалансування інтересів груп впливу. На сьогодні відомі такі механізми взаємодії підприємства з групами впливу: вплив груп інтересів на прийняття управлінських рішень підприємства, вплив груп інтересів на етапи ланцюга створення вартості підприємства, вплив груп інтересів через недопущення підприємства до ресурсів або обмеження його діяльності, взаємодія груп інтересів з головними групами впливу організації.

Складова врахування інтересів груп впливу. На зазначеному етапі здійснюється безпосередньо збалансування інтересів груп впливу. Врахування інтересів груп впливу, як правило, здійснюється базуючись на складовій аналізу груп впливу. Відповідно вибір підходу до збалансування інтересів груп впливу визначається типом взаємодії підприємства із групами впливу, типом організаційної структури підприємства та типом юридичної особи підприємства.

Рис. 1. Концепція збалансування інтересів груп економіко-управлінського впливу підприємства

Методи збалансування інтересів груп впливу можуть бути таким: врахування інтересів груп впливу при формуванні системи оцінювання діяльності підприємства та при розробці тактичних і стратегічних планів підприємства. Врахування інтересів груп впливу може також здійснюватися шляхом удосконалення організаційної структури управління підприємством, наприклад, шляхом введення представників груп впливу в структуру органів управління організації. Крім того, з урахуванням інтересів груп впливу може формуватися організаційна структура управління підприємством, наприклад, шляхом впровадження посади аналітика відповідального за моніторинг та аналізування діяльність і інтересів груп впливу. Слід зазначити, що врахування інтересів груп впливу може мати зворотній ефект на результати складової аналізу груп впливу, оскільки в результаті врахування можуть змінюватися механізми взаємодії підприємства з групами впливу.

Складова прийняття управлінських рішень із врахуванням інтересів груп впливу. Складова прийняття управлінських рішень зазначеної концепції фактично передбачає удосконалення етапів прийняття управлінських рішень шляхом врахування інтересів груп впливу. Дана складова може базуватися на складових аналізу груп впливу та збалансування інтересів груп впливу, а може функціонувати автономно.

В роботі розроблено структуровану «Концепцію збалансування інтересів груп економіко-управлінського впливу». Зазначена концепція дозволяє будувати систему управління підприємством із врахуванням інтересів груп економіко-управлінського впливу.

1. Jensen M.C., Meckling W.H. Theory of the Firm: Managerial Behavior, Agency Costs and Ownership Structure / M.C. Jensen, W.H. Meckling // Journal of Financial Economics. - 1976. – N3. - P.305-360.

2. Williamson O. E. Markets and hierarchies: Analysis and antitrust implications / Williamson O. E. - New York: Free Press, 1975. – 498 p.

3. Freeman R.E. Strategic Management: A Stakeholder Approach/ Freeman R.E. - Boston et al.: Pitman, 1984 – 315 p.

4. Олексів І.Б. Поняття, класифікація та види груп інтересів, які впливувають на діяльність машинобудівного підприємства / І.Б. Олексів // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку”. – 2009. – № 657. – С.47-52.