Экономические науки/6.Маркетинг и менеджмент

Чернявський А.С., M.Sc.

Проектно-вишукувальний інститут “Дніпроагропроект”

Якість проектних послуг як складова надійності будівельної продукції

Анотація

Питання якості проектних послуг тісно пов’язане з аспектами надійності та безпечності будівельних конструкцій. Існуюча практика внутрішньої та зовнішньої багаторівневої верифікації проектної документації в Україні не демонструє спроможності в повній мірі забезпечити вимоги європейських стандартів надійності категорії А (Eurocode). В статті пропонуються заходи з удосконалення процесів управління якістю проектних послуг на основі методології TQM, а також інструменти верифікації та валідації проектів, спрямовані на досягнення цілей організації.

Ключові слова

оцінка якості, проектна документація, надійність будівельних конструкцій

I. Вступ

Якість проектної документації є одним із факторів, що впливає на надійність будівельних конструкцій. Ретельно документовані матеріали щодо аварій будівельних конструкцій дозволяють виділити узагальнені групи причин відповідних ситуацій [1]. Наприклад, у промисловому будівництві із застосуванням металевих конструкцій кількість причин аварії у 90% випадків не перевищує 2. Серед причин аварій домінують помилки проектантів (27%) та монтажних фірм (29%), а також недоліки норм та стандартів (7%).

Таким чином, для українських проектантів найбільш значущими в контексті безпечності будівельної продукції є питання:

- підвищення якості проектної документації на основі систем управління якістю або інтегрованих систем управління;

- застосування європейських (або гармонізованих) стандартів будівельного проектування.

Ступінь розробленості теми, що розглядається досить незначний. Експертами національного органу із стандартизації було розроблено політику гармонізації українського технічного законодавства [3, 4]. Застосування методів бенчмаркингу до системи технічного регулювання, пропонує Л. Віткін [7]. Ним також було запропоновано модель визначення ступеню небезпечності продукції з використанням методу експертних оцінок [8], що частково застосовується в даній роботі. Спеціалісти МФК зосереджують основну увагу на поглибленні співпраці зацікавлених сторін процесів стандартизації [6].

II. Постановка задачі

Мета дослідження полягає в розробленні пропозицій щодо поліпшення організаційних та технічних аспектів управління якістю послуг проектних та інжинірингових фірм України з урахуванням новітніх тенденцій в сфері, що розглядається. Дослідження проводиться в контексті удосконалення методів проектної діяльності задля підвищення надійності будівельних конструкцій.

Методи дослідження включають процесний та нормативний підходи, а також узагальнення (синтез) та оптимізацію існуючих практик забезпечення якості проектних послуг.

III. Результати

Сьогодні в Україні діє законодавчо регульований, так званий, “багатоступеневий” підхід до верифікації проектно-кошторисної документації. Внутрішня верифікація проектної документації включає обов’язкову перевірку вихідних документів головним інженером (архітектором) проекту та процедуру нормоконтролю. Однією з ліцензійних умов, також, є наявність впровадженої системи управління якістю за ISO 9001. Зовнішня перевірка складається переважно з архітектурно-будівельної та екологічної експертиз. Обґрунтування проектних рішень в експертних органах здійснюється автором проекту.

Досвід, накопичений українськими проектними фірмами, такими як “Проектний інститут ДПСК” [5], свідчить про те, що впроваджена система управління якістю до деякої міри дисциплінує проектантів. Але, власне, поліпшення результативності системи не гарантує зростання якості документації, оскільки відсутній прямий зв'язок між показниками системи (цілями) та результатами діяльності організації.

Впровадження систем управління якістю в проектних організаціях має деякі особливості:

1) на першому (підготовчому) етапі доцільно проводити оціночний аудит з метою визначення рівня упорядкованості процесів організації та обсягу робіт, необхідних для завершення проекту впровадження. При розробленні політики в галузі якості варто враховувати усталені правила та досвід спеціалістів організації;

2) на другому (робочому) етапі впроваджуються відповідні процеси та керівництво з якості, а також проводиться навчання відповідального персоналу. Авторами вбачається за доцільне застосування запропонованої в 2003 році Сіднейської моделі, оскільки “gap”- аналіз дозволяє встановлювати вимірні показники і відслідковувати результативність досягнення цілей організації. Завершальною процедурою впровадження системи управління якістю є сертифікаційний аудит.

В середньому при впровадженні систем якості в проектних та інжинірингових фірмах виділяється 16 основних процесів, що об’єднуються в 5 груп відповідно до стандарту ISO 9001 (менеджмент, управління ресурсами, життєвий цикл, вимірювання, аналіз та удосконалення, менеджмент якості). До групи процесів життєвого циклу входить базовий процес розроблення проектної документації. Схема процесу запропонована на рис. 1.

Рис. 1. Схема процесу розроблення проектної документації

Верифікація проекту здійснюється поетапно: інженером з перевірки креслень та розрахунків, керівником групи, головним спеціалістом та головним інженером (архітектором) проекту, інженером з нормоконтролю, керівником проектного відділу. Авторський нагляд також розглядається деякими експертами як один з етапів верифікації проекту.

Валідація проекту проводиться головним інженером організації. На даному етапі пропонується впровадження паспорту проекту, що дозволить кількісно оцінити якість проектних рішень.

Оцінка якості проекту пропонується проводити поетапно. На першому етапі здійснюється оцінка за п’ятибальною системою складових елементів показників технічного рівня та економічної ефективності, перерахованих в табл. 2 та встановити значення коефіцієнтів k1 та k2. За наявності впроваджених інновацій k1 = 1.1, за відсутності k1 = 0.95. За наявності рішень на рівні інновацій k2 = 1.1, за відсутності k2  = 1. Другий етап передбачає інтегральну оцінку проекту за формулою:

,

О1 – О10 – оцінки, що визначаються у відповідності до табл. 1, 2.

Обчислення проводяться з точністю до 0.01.

Таблиця 1

Позна-чення

Показники якості

Складові елементи показників

1

2

3

a

Відповідність цільовому призначенню

-

b

Надійність

b1. Дотримання норм та інструкцій

b2. Відповідність конструктивних рішень розрахункам

c

Ступінь технічної досконалості

c1. Раціональний вибір схем споруд

c2. Впровадження науково-дослідних розробок

c3. Впровадження винаходів

c4. Реалізація застосування ефективних матеріалів

c5. Інформативність проекту

d

Рівень уніфікації та стандартизації

d1. Дотримання стандартів

d2. Реалізація можливостей застосування типових проектів

d3. Уніфікація всередині проекту

e

Технологічність

e1. Урахування новітніх методів виготовлення конструкцій

e2. Реалізація прогресивних методів монтажу

f

Економія за рахунок проектних рішень

-

g

Економія за рахунок уточнення ресурсів

-

h

Економія за рахунок впровадження інновацій

-

i

Зниження кошторисної вартості

-

 

Таблиця 2

Показники якості

Оцінка складових елементів показників

Оцінка показників якості

Коефіцієнти ваги показників в загальній оцінці

Складові елементи

Оцінка експертів

1

2

3

4

5

c

c1

c2

c4

c5

O1

O2

O3

O4

0.6

d

d1

d2

d3

O5

O6

O7

0.1

e

e1

e2

O8

O9

0,1

f+g або i

-

-

O10

0.2

 

З табл. 1, 2 зрозуміло, що ступінь технічної досконалості будівельних конструкцій залежить від стандартів проектування, що застосовуються. Методики власне розрахунку будівельних конструкцій в системі Eurocode  та український державній системі надійності та безпеки будівельних об’єктів ДБН побудовані на методі граничних станів, що значною мірою зближує і результати відповідних розрахунків. Але із прийняттям у 2007 році нової версії стандарту “Навантаження і впливи” [2] розрахункові та нормативні навантаження збільшились в 1.5 – 3 разів, що ускладнює реконструкцію існуючих об’єктів, знижує інвестиційну привабливість, а також ускладнює участь українських проектантів в міжнародних проектах. Прийняття єврокодів як стандартів проектування будівельних конструкцій, зокрема Єврокоду 1 “Впливи на споруди” (Eurocode 1: Actions on structures) може розширити межі спільних проектів та спростити трансфер технологій.

Таким чином, доцільно запропонувати гармонізацію в Україні європейських норм будівельного проектування (Eurocode) із ступенем відповідності IDT як альтернативних стандартів для експериментального будівництва. Практика, що склалася в Україні дозволяє залучати зацікавлені сторони до процесів гармонізації нормативної бази через членство в органах із стандартизації – технічних комітетах. Серед методів прийняття єврокодів, що включають “підтвердження”, “метод обкладинки” та “перевидання”, вбачається доцільним використання методу обкладинки із використанням всього тексту стандарту. Прийняття стандартів за цим методом в країнах Євросоюзу, зокрема в Польщі та Словаччині складає відповідно 67% та 55%, що свідчить про можливість розширення сфери його застосування в Україні.

IV. Висновки

Новизна даної роботи полягає у комплексному міждисциплінарному підході до проблематики надійності будівельних конструкцій, що дозволяє визначити причинно-наслідкові зв’язки між якістю процесів проектування та безпечністю і технічною досконалістю будівельної продукції. Не зосереджуючи увагу на процесах розподілу відповідальності між сторонами проектного процесу, автори запропонували практичну систему показників, що дозволяє оцінювати проектні рішення безпосередньо на етапі валідації. Крім того, для поточного управління якістю було запропоновано метод моніторингу результативності досягнення цілей організації. Систему показників було успішно апробовано на базі “Проектного інституту ДПСК” в місті Дніпропетровськ.

В подальших дослідженнях в сфері впровадження систем управління якістю проектних послуг вбачається доцільним удосконалення діючих моделей статистичного та вірогідністного забезпечення надійності конструкцій.

Література

[1] Augustin J., Sledziewski E. (1976) Awarie konstrukcji stalowych. ARKADY, Warszawa.

 [2] ДБН В.1.2-2:2006. (2007) Навантаження і впливи. Вимоги проектування. Мінрегіонбуд України, Київ.

[3] Політикa адаптації вітчизняного законодавства в галузі норм і стандартів до європейських вимог. Біла книга. (2006) Держспоживстандарт України, Київ.

[4] Політикa адаптації вітчизняного законодавства в галузі норм і стандартів до європейських вимог. Зелена книга. (2006) Держспоживстандарт України, Київ.

[5] РК 02-2005. (2005) Руководство по качеству при проектировании, исследовании  и испытаниях металлических конструкцій ОАО “Проектный институт ДПСК”: Редакция №2. ДПСК, Днепропетровск.

[6] Технічне регулювання в Україні: як забезпечити розвиток економіки і захист прав споживачів. (2008) Міжнародна фінансова корпорація, Київ.

[7] Віткін Л., Баласинович Б. (2009) Інфраструктура якості Німеччини як приклад формування сучасної системи технічного регулювання України. Стандартизація, сертифікація, якість. 1: 45-50.

 [8] Віткін Л. (2007) Як визначити ступінь небезпеки продукції. Стандартизація, сертифікація, якість. 3: 48-54.