Моргунова Т. І., Швиденко О. Л.

Херсонський національний технічний університет, Україна

Проблеми інноваційної діяльності підприємств

Постановка проблеми. Одним із шляхів розвитку економіки України є вибір інноваційного напряму розвитку, що спрямовує орієнтацію на розвиток секторів економіки, пов’язаних з інноваційними змінами, виробництвом інноваційної продукції, наданням послуг, в основу яких покладено інноваційний компонент. Конкурентоздатність підприємства на внутрішньому і світовому ринках значною мірою залежить не тільки від якісних характеристик продукції, а й від ефективності системи управління, в тому числі від стану інформаційного забезпечення інноваційної діяльності.

З’явилися такі нові для вітчизняної економіки поняття, як «інновації», «інноваційний продукт», «інноваційна продукція». Відповідно до закону України «Про інноваційну діяльність»:

Інноваційна діяльність – діяльність, що спрямована на використання й комерціалізацію результатів наукових досліджень і розробок та обумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг.

Інноваційний продукт – результат науково-дослідної та (або) дослідно-конструкторської розробки, що відповідає вимогам, установленим цим Законом.

Одним із основних недоліків сучасного обліку є те, що не існує єдиної системи регістрів обліку й бухгалтерських рахунків для відображення витрат, доходів і результатів інноваційної діяльності. Наявні облікові регістри, бухгалтерські рахунки ї статистична звітність не надають достовірних даних для проведення економічного аналізу впливу інноваційної продукції на результати діяльності підприємства. У зв’язку є цим є необхідною розробка науково обгрунтованої системи обліку й аналізу витрат, доходів і результатів інноваційної діяльності промислових підприємств.

Аналіз останніх досліджень. Питанням аналізу інноваційної діяльності підприємства займалися такі вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти: Р. Адамс, О. Бородкіна, Н. Бортник, Я. Крупко, Е. Крилов, І. Крупельницька, І. Солодченко, В. Сопко та ін.

Виклад основного матеріалу. Аналіз літератури і власне бачення проблеми інноваційної діяльності в промислових підприємствах, інших сферах діяльності, а також можливостей їх вирішення дали змогу дійти таких висновків:

· під інноваційною діяльністю слід розуміти діяльність, що спрямована на пошук нових шляхів підвищення конкурентоздатності підприємств на основі використання науково-технічного та інтелектуального потенціалу.

· перехід до інноваційної моделі розвитку є необхідною передумовою входження України до світової економічної системи. Але це можливо досягти лише за цілеспрямованної допомоги уряду.

· в економічній теорії обліку та аналізу інноваційної діяльності проблема полягає в тому, що основу для інноваційної освіти складає зарубіжний досвід, представлений у вигляді зарубіжної літератури, яка мало враховує специфіку інтеграціїї України в ринкову економіку. У сфері бухгалтерського обліку відсутні методичні рекомендації з відображення на рахунках бухгалтерського обліку і в облікових регістрах витрат, доходів і фінансових результатів інноваційної діяльності. У сфері економічного аналізу відсутні методичні рекомендації з визначення економічної ефективності витрат, пов’язаних зі створенням інноваційних продуктів і технологій, їх впровадження у виробництво.

· відсутність методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку витрат інноваційної діяльності призвела до розпорошеності витрат по освоєнню нової продукції на різних рахунках витрат, що ускладнює визначення собівартості кожного етапу робіт і формування загальної суми цих витрат. Розроблені в економічній теорії та затверджені на законодавчому рівні підходи до визначення економічної сутності інновацій є основою для розробки методики бухгалтерськго обліку.

Можливі варіанти відображення інновацій у бухгалтерському обліку

1. Здійснення капітальних інновацій у створення нових видів основних засобів.

Д-т 151 – К-т 20, 22, 23, 661, 65, 131, 372, 631, 685 – відображено первісну вартість створюваного інвестиційного об’єкта основних засобів.

Д-т 10 – К-т 151 – введено в експлуатацію створений інноваційний об’єкт.

Такий варіант передбачено в Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку для витрат на дослідження та розробки (перший запис), для запатентованого інноваційного продукту (другий запис).

2. Здійснення інтелектуальних і капітальних інновацій у створення нематеріальних активів

Д-т 151 – К-т 20, 22, 23, 661, 65, 13, 372, 631, 685 – відображено первісну вартість створюваного інвестиційного об’єкта нематерільних активів.

Д-т 12 – К-т 152 – введено в експлуатацію створений інноваційний об’єкт.

Аналогічну варіанту 1 перший запис передбачено для витрат на дослідження та розробки, другий – для запатентованого інноваційного продукту.

3. Здійснення оборотних інновацій у створення нових видів готової продукції, товарів, робіт і послуг.

1) Із включенням до виробничої собівартості продукції:

Д-т 23 – К-т 20, 22, 661, 65, 13, 372, 631, 685 – включено в собівартість витрати, пов’язані з підготовкою й освоєнням виробництва нової продукції або нових видів робіт і послуг.

2) Із включенням до витрат на дослідження та розробки в складі інших витрат операційної діяльності:

Д-т 941 – К-т 20, 22, 23, 661, 65, 13, 372, 631, 685 – відображено витрати на дослідження та розробку інноваційного продукту в складі інших витрат операційної діяльності.

4. Накопичення витрат на підготовку й освоєння виробництва нової продукції на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів».

Д-т 39 – К-т 20, 22, 661, 65, 13, 685 – відображено виробничі витрати на підготовку й освоєння нових видів продукції;

Д-т 23 – К-т 39 – часткове списання виробничих витрат майбутніх періодів на витрати.

5. Ведення окремого балансового рахунку «Витрати на підготовку й освоєння нової продукції й виробництва».

За дебетом цього рахунку із кредиту різних рахунків протягом періоду освоєння продукції мають відображуватися:

- витрачені матеріали;

- заробітна плата з нарахуваннями;

- амортизація основних засобів;

- надані послуги тощо.

6. Внесення об’єктів інтелектуальної власності до статуного фонду підприємства за справедливою вартістю

Д-т 46 – К-т 40 – відображено зміну статутного фонду після державної реєстрації запатентованого ою’єкта інтелектуальної власності та внесення змін до установчих документів;

Д-т 12 – К-т 46 – об’єкт інтелектуальної власності внесено до статутного фонду підприємства.

7. Створення резерву забезпечення витрат інноваційної діяльності.

Д-т 23, 91-94 – К-т 474 – створення резерву для фінансування витрат інноваційної діяльності, в тому числі соціальних, правових і кадрових інновацій;

Д-т 474 – К-т 20, 22, 23, 661, 65, 372, 631, 685 – списання витрат інноваційної діяльності за рахунок раніше створеного резерву.[4]

· для покращення обліку інноваційної діяльності потрібно проводити інноваційний аналіз, основною складовою якого є технічний аналіз, який дає можливість визначити величину інноваційних витрат відповідно до проекту і поточних витрат на випуск продукції. Такий аналіз дає змогу зробити висновки про рівень реалізації проекту відповідно до прогнозованого обсягу продажів.

· відсутня дійова політика державного регулювання та фінансової підтримки інноваційної діяльності.

Висновки і пропозиції: В умовах обмеження енергетичних ресурсів і необхідності підвищення якості та конкурентоздатності продукції необхідно використовувати нові підходи і методи до розвитку економіки України, задоволення споживчого попиту на вітчизняному і світовому ринках. Визначальним фактором рушійного розвитку ринку України є вибір інноваційного напряму розвитку в діяльності підприємств і країни в цілому. Перехід до такої моделі розвитку є пріоритетним стратегічним напрямом України і невід’ємною умовою входження у світову економічну систему. Але для цього необхідно, по-перше, здійснити на державному рівні систему цілеспрямованих заходів для створення економічних можливостей і передумов формування стимулюючих інноваційний процес заходів; а, по-друге, створити ефективні методики обліку інноваційної діяльності та її аналізу всередині підприємства.

Використані джерела:

1) Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 № 40-4 у редакціх Закону від 25.03.2005р. № 2505-4.

2) Закон України «Про науково та науково-технічну діяльність» від 13.12.91р. №1978-12.

3) Бородкін О.С. Про формування та облік собівартості продукції в ринкових умовах // Бухгалтерський облік і аудит. – 2002. - № 3. – с.32-41

4) Кантаєва О.В. Щодо методології обліку та аналізу інноваційної діяльності підприємств// Економіст. – 2009.- № 3. – с.24-30

5) Крупка Я. Варіанти обліку інноваційних процесів на підприємстві / Я. Крупка // Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. – № 5. – С. 11-18.

6) Минаков А.В. Учет и анализ в управлении иновационной деятельностью предприятий. Дисс. ... канд экон. Наук. – К., 2008. – 253с.