Неровня Н.В.

Науковий керівник: Ільченко О.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДНИХ МОНОПОЛІЙ

Оскільки природними монополіями є підприємства важливих для економіки України галузей та займають визначальне місце на ринку, тому необхідно проводити ефективну політику державного регулювання їх діяльності. Природні монополії виконують важливі та специфічні: виробництва життєво важливої продукції; системоутворюючу та інтегративну; стабілізуючу; забезпечення національної безпеки. У різних країнах і за різних часів ті або інші функції набирають першорядного значення.

Державне регулювання природних монополій – новий для України напрям економічної політики. Тому державне регулювання не є поверненням до засад планової економіки — централізованого розподілу державою ресурсів і планування господарської діяльності підприємств. Запровадження державного регулювання в умовах ринкової економіки поєднує стимулювання ефективної діяльності в галузі, контроль за встановленням справедливих цін, захист інтересів споживачів природномонопольних товарів і послуг .

Проведені дослідження особливостей функціонування природних монополій в Україні виявили такі проблеми, як неефективність механізму ціноутворення, низька якість послуг, застарілі технології та відносно високий рівень заборгованості споживачів за отримані послуги.Тому держава повинна забезпечити: недопущення викривлення цін; ефективне використання ресурсів; розробку тарифних схем, що забезпечують встановлення тарифів на рівні оптимальних витрат; гарантію якості послуг; створення стимулів для інноваційної діяльності .

В Україні - з метою встановлення меж природномонопольних галузевих структур, обгрунтування включення господарюючих суб'єктів до сфери природних монополій - органами АМК України, відповідно до наданих йому повноважень, складається і ведеться перелік суб'єктів природних монополій.

Дослідження, проведені АМК України, засвідчили, що ринки природних монополій в Україні складають найчисленнішу групу у системі вітчизняних монополізованих ринків. На них припадає 38,6% усіх монополізованих товарних ринків. Основну частину цієї групи складають ринки послуг централізованого постачання теплової енергії, централізованого водопостачання та водовідведення. Разом на такі ринки припадає 84,4% усіх ринків природних монополій З2% усіх монополізованих ринків країни) .

На особливу увагу в системі регулювання діяльності природних монополій заслуговують інституціональні угоди у вигляді договору (контракту) між державою та керуючим. Оскільки переважна більшість вітчизняних суб'єктів природних монополій належить до державної або комунальної форм власності, то детальніше зупинимося на особливостях укладання саме таких угод. Взагалі існують чотири типи природної монополії, що може регулюватися контрактом з державою або її повноважним представником.

Отже, ефективність діяльності природних монополій може підвищитися за рахунок укладання формалізованого договору між уповноваженим державним органом і керуючим, з визначенням пріоритетних цілей діяльності підприємства та стимулюючих форм оплати праці керуючого.

Список використаної літератури:

1. Ю. Кравченко. Ринкам природних монополій – ефективне регулювання//Економіка України -2006.-№6.-с 12-19.

2. В. Точилін. Напрямки удосконалення державного регулювання цін на продукцію суб’єктів природних монополій//Економіст – 2006.-№9.-с33-35