Редько І.А., к.е.н., доцент Закалінська К.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

 імені Михайла Туган-Барановського

ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВИЙ АУДИТ ЯК ФОРМА

ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ

 

На сьогоднішній день органами державної контрольно-ревізійної служби (ДКРС) проводиться одна із нових форм фінансового контролю: державний фінансовий аудит діяльності підприємств.

Державний фінансовий аудит, як форма проведення фінансового контролю суб'єктів господарюван­ня, є предметом наукових досліджень вчених України. Різні аспекти цієї проблеми досліджують провідні вітчизняні науковці: А.В. Мамишева, І.Б. Стефанюк, Л.О. Сухарева, М.Т. Білуха, Н.І. Рубан, СЯ. Зубілевич, Т.В. Федченко. Першочерговим завданням постає вирішення проблеми пристосування органів ДКРС до проведення державного фінансового аудиту, оскільки його метою є оцінювання не лише законності, а й ефективності управління майном, досягнення суб'єктами господарювання визначених цілей і завдань.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (26.01.1993 року № 2939-ХІІ)  [1] державний фінансовий аудит розглядається як різновид державного фінансо­вого контролю, його сутність полягає у перевірці та аналізі ефективного використання державних чи комунальних коштів, а також майна та інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державно­го фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті в порядку та за формою, визначеними ГоловКРУ.

Цим законом визначено, що "державний фінансовий аудит проводиться також Рахунковою палатою у порядку та у спосіб, що визначені законом". Проведені дослідження свідчать, що закон, який визначав би порядок проведення державного фінансового аудиту Рахунковою палатою відсутній. До того ж Законом України "Про Рахункову палату " (11.07.1996 року № 315/96-ВР) [2], не регламентовано проведення нею дер­жавного фінансового аудиту. Отож, Рахункова палата не може здійснювати державний фінансовий аудит суб'єктів господарської діяльності в умовах діючого законодавства. Підкреслимо й те, що чинним законо­давством не визначене поняття «державний фінансовий аудит».

Порядок проведення державного фінансового аудиту в суб'єктах господарювання регулює Постанова КМУ "Питання проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового ау­диту" (25.03.2006 року № 361) [3]. Під час здійснення державного фінансового аудиту, як вже зазначалось, обов'язковій оцінці підлягає рівень управління фінансово-господарською діяльністю суб'єктів господарю­вання. Це управлінні полягає у забезпеченні дотримання вимог законодавства, достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, збереження активів, а також досягнення визначених цілей і завдань з виконання показників економічності, продуктивності та результативності.

Державний фінансовий аудит здійснюється відповідно до плану органів ДКРС. Перед його початком керівнику суб'єкта господарювання не пізніше ніж за десять календарних днів надсилається відповідне по­відомлення. Тривалість державного фінансового аудиту не повинна перевищувати дев'яносто календарних днів. Проведення державного фінансового аудиту включає чотири етапи.

Планування аудиту з метою збору інформації про правове забезпечення фінансово-господарської дія­льності суб'єктів господарювання та його систему управління здійснюється на першому етапі.

Другий етап державного фінансового аудиту передбачає підготовку програми проведення аудиту з урахуванням його плану.

На наступному етапі здійснюється перевірка ризикових операцій фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, тобто підтверджується або спростовується інформація стосовно недоліків і про­блем управління такою діяльністю.

Завершальним етапом є складання звіту про результати проведеного аудиту, в якому містяться: висновки стосовно дотримання законодавства і забезпечення ефективності фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання та обґрунтовані рекомендації щодо її вдосконалення.

Підсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що в запровадженні державного фінансового аудиту поряд з багатьма позитивними сторонами, є й проблемні. Перш за все - неузгодженість законодавст­ва, яка полягає в тому, що чітко не визначений порядок здійснення Рахунковою палатою державного фінан­сового аудиту. Для усунення цієї неузгодженості доцільним було б внесення змін до Закону України "Про Рахункову палату" та прийняття відповідного нормативного акту, який би регламентував порядок проведен­ня державного фінансового аудиту Рахунковою палатою України. При прийнятті такого Закону доцільно розмежувати повноваження Рахункової палати України та ДКРС, тобто кожен орган буде виконувати свої завдання та функції, які будуть визначені законодавством і не буде здійснюватись дублювання по проведен­ню державного фінансового аудиту.

Література:

1.                 Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.1993 року № 2939-ХІІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). –  1993. – № 13, с.110;

2.                 Закон України "Про Рахункову палату " від 11.07.1996 року № 315/96-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. –  № 43, с.212;

3.                 Постанова КМУ "Питання проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового ау­диту" від 25.03.2006 року № 361// http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/cardnpd.