Казначєєва О.В.

Керівник Сорокіна О.М.

ІНТЕГРАЦІЯ СТРАХОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ У СВІТОВИЙ СТРАХОВИЙ ПРОСТІР

Сьогодні Україна опинилась в ситуації, коли їй у найкоротші терміни треба обрати найраціональніший шлях виходу із кризи до нової, ефективнішої економіки, здатної забезпечити добробут країни, успішно розвивати соціальну сферу, підвищити рівень життя усіх громадян. Водночас трансформування української економіки має врахувати значні зміни у геополітичній і геоекономічній ситуації, пов’язаній з процесом глобалізації.

Глобалізація світової економіки не оминула і систему страхових відносин.

Глобалізація страхових відносин долає законодавчій економічні бар’єри між національними страховими ринками, що відбувається під впливом змін у світовій економіці, і має на меті сформувати глобальний страховий простір. Це явище відбивається у концентрації страхового й перестрахового капіталу; зрощенні банківського та страхового капіталу; концентрації на ринку страхових посередників та споживачів страхових послуг; зміни попиту на «масові» страхові послуги, активізації участі страховиків у пенсійному страхуванні; розширенні приватного комерційного страхування; зміні традиційних форм і видів страхових послуг; зміні ринкового середовища за повної комп’ютеризації споживачів страхових послуг.

Страховий ринок України виник із проголошенням незалежності країни і водночас відчув на собі всю жорстокість і безкомпромісність міжнародної страхової системи. Входження його до світового господарства є актуальним, але й проблематичним, оскільки воно зумовлене багатьма об’єктивними і суб’єктивними чинниками. Чи не найбільшою проблемою стало його формування за відсутності історичних коренів та відірваності української страхової системи радянського періоду від світових страхових ринків.

Формування страхового ринку України супроводжується кризовими явищами. Ситуацію, яка склалася у страховій справі, визначають дві групи факторів – ті, що гальмують страхову справу, й ті, що стимулюють її розвиток. Завдання державних органів у цьому зв’язку – виявити усі фактори, які стимулюють розвиток страхового ринку, реалізувати їхній потенціал та послабити вплив факторів, що гальмують процес.

До факторів, які уповільнюють розвиток страхового ринку, належать: відсутність чіткої цілеспрямованої державної політики стосовно розвитку страхування; фінансово-економічна нестабільність у країні; недосконалість страхового законодавства; низька страхова культура населення; слабкість податкових стимулів; відсутність надійності інвестування.

Успішний розвиток інтеграційних процесів на національному страховому ринку, залежатиме від сталості фінансового середовища господарюючих суб’єктів та населення – потенційних страхувальників, формування фінансових страхових організацій, активізації ролі держави і її органів у зміцненні й розвитку страхового ринку, формування державних пріоритетів у розвитку національного страхового ринку, розвитку законодавчої бази страхування.

Оскільки обмеження глобалізації є нереальним, то єдино правильний варіант дій за цих умов – вироблення нових підходів до регулювання процесів на національному страховому ринку, формування ефективних моделей управління страховими відносинами в Україні. З огляду на це треба: визначити основні параметри й тенденції розвитку сучасного світового страхового простору та місце страхового ринку України у ньому; сформувати систему інструментів економічного регулювання, які б оперативно реагували на ймовірні суттєві зміни в страховій діяльності; забезпечити поступове звуження сфери використання фіскальних механізмів регулювання системи страхових відносин за рахунок максимального зменшення податкового навантаження на фінансову діяльність страховиків на основі запровадження принципів оподаткування, які діють у страхуванні в країнах Європейського союзу; адаптувати понятійні інструментарій національного страхового права міжнародних угод, що регулюють торгівлю страховими послугами за умов глобалізації світового страхового ринку; класифікацію видів страхової діяльності, правила формування страхових резервів та їх інвестування привести у відповідність із вимогами глобального страхового ринку; продовжити роботу з удосконаленням системи й структури управління інститутами національного страхового ринку, вивчити причини, форми і досвід зрощення фінансового, банківського та страхового капіталу.

Підвищення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняних страхових продуктів – основа введення страхового ринку України у процес глобалізації страхових відносин.

Можна констатувати, що за досить значних можливостей українського ринку страхових послуг потреби національної економіки і населення в якісних страхових послугах не задовільнено. На страховому ринку є серйозні проблеми, які перешкоджають подальшому розвиткові. Серед них: недосконала законодавча та нормативна база; незадовільне державне регулювання страховою діяльності; недосконала система державного контролю за фінансовою надійністю страховиків; інвестиційні можливості страховиків використано недостатньо; впровадження обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортного засобів зіткнулося з перепонами на законодавчому рівні; існують поодинокі випадки зволікання, неправомірні відмови від виплати і порушення страхового законодавства.

Таким чином, у процесі глобалізації світового страхування розвиток страхового ринку України може відбуватися як шляхом орієнтації страхової політики на підвищення конкурентоспроможності національної страхової системи, так і за інертним сценарієм, коли державна політика страхування повторюватиме помилки і прорахунки минулих років. Конче важливо мінімізувати їх, спираючись на наукову обґрунтованість, виваженість здійснюваних заходів соціально-економічної стратегії демократичної держави України, що обрала курс на інтеграцію у світо господарські зв’язки, всебічне співробітництво з миролюбними країнами і народами в осяжному й віддаленому часі XXI століття, яке набирає розмаху історичного поступу.

Література:

1. «Фінанси України» - науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал Міністерства фінансів України №7 К., 2002. – 161 с.