Економічні науки/3. Фінансові відносини

Донських М.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

РИНОК ЗОЛОТА В УКРАЇНІ

 

Сьогодні мало хто з експертів не коментує питання щодо впли­ву світової фінансової кризи на українську економіку.

         Якщо говорити про ринок золота в Україні, то сьогодні для нього характерні такі загальні риси, як молодість, нерозвинутість, непрозорість тощо. Процес формування вільного внут­рішнього ринку золота й дорогоцінних металів в Україні розпочався переходом країни до ринкових перетворень, коли були започатковані реформи зі скасу­ванням державної монополії на опе­рації з дорогоцінними металами та лібералізацією загальної системи дер­жавного контролю й регулювання їх обороту всередині країни. Тому процес його формування ще й сьогодні не можна вважати завершеним, зок­рема через низку прогалин у норма­тивно-правовій базі та брак центральної бізнес-ланки в організації торго­вельних відносин (центральної інфра­структури ринку)[1, c.25].

         Стрімке зростання обсягів імпорто­ваного і проданого металу вже наприкінці 1990-х років було зумовлене насамперед стрімким зростанням ювелірної галузі, а потому й попитом з бо­ку непромислових споживачів (фізичних та юридичних осіб). Поступове збільшення банків - учасників цього ринку призвело до зни­ження торгової маржі й наближення внутрішньо українських цін на банків­ські метали до світових котирувань.

         Нині вітчизняні ціни на банківські метали, насамперед на золото, цілко­вито відображають світовий курс, тоб­то наш внутрішній ринок "б'ється в одному пульсі" із зовнішнім, що є свідчен­ням інтегрованості у світовий ринок банківських металів. Йому доводиться мати справу з усіма процесами та тенденціями світового ринку золота.

         Сьогодні Україна - чистий імпортер банківських металів, оскільки власно­го видобутку фактично не має[1, c. 26].

         Варто також зауважити зростання популярності банківських продуктів, пов'язаних із золотом, серед фізичних та юридичних осіб. За нормативними актами НБУ отримати від банків готів­кове золото можуть лише фізичні особи або промислові споживачі. З по­явою золотих депозитних програм комерційних банків купівля злитків з метою заощадження та збереження кош­тів стала менш привабливою. А проте юридичні особи, особливо страхові компанії, мають бути зацікавленими в такому варіанті хеджування валютних ризиків. Падіння темпів зростання імпорту банківських металів є свідченням поступового насичення готівко­вого попиту на золото, тоді як попит на операції з безготівковим золотом, за прогнозами експертів ринку, буде тіль­ки зростати. Ринок таких послуг в Ук­раїні лише розвивається, тому, врахо­вуючи його потенціал, можна прогно­зувати зростання обсягів операцій фізичних та юридичних осіб із без­готівковим золотом упродовж най­ближчого десятиліття[2, c. 12].

         Позиція Національного банку Ук­раїни в цьому аспекті передбачувана: поступова дерегуляція ринку і розширення спектра дозволених операцій з метою подальшого розвитку ринку до­рогоцінних металів.

         Водночас діє низка обмежень операцій із золотом як для фізичних (кредитувати у золоті можна лише промислових споживачів), так і юридичних осіб (купувати готівковий можуть лише фізичні особи та промислові споживачі), а також для нерезидентів (є проблема, пов'язана з регулюванням у разі перетину кордону). Пояснюється це насамперед фінансовими ризиками, браком власного видобутку чи гарантованого джерела надходження золота, а також прагнення запобігти можливим зловживанням і шахрайству. Все це є ознаками нерозвинутості ринку золота. Дійсно, до створення сучасної української біржі золота ще далеко, оскільки ні кількість гравців, ні обсяги ще не досягли рівня розвинутих країн Європи. Сьогодні український ринок золота є ринком індивідуальних домовленостей та банків з великими виробниками і оптовими покупцями, і курси купівлі та продажу металу мають різницю (маржу) в 6-9%! Але ж відомо, що високий рівень маржі є ознакою низької ліквідності ринку. Крім того, про його нерозвинутість свідчить вузький (порівняно зі світовим ринком) спектр здійснюваних банками операцій із золотом, дозволених НБУ[1, c. 27].

         Отож недооцінка можливих фінан­сових ризиків є вельми небезпечною для національних банків різник країн. Сучасна світова система настільки інтегрована, а національні економіки настільки взаємозв'язані, що будь-які різкі зміни в одному регіоні одразу відлунюють в інших. Дуже обережна зміна облікової ставки ФРС - по 0.25—0.5% впливає на всіх без винятку гравців на світовому ринку.                                                                                                    Станом на 1 жовтня ситуація на ринку дорогоцінних металів характеризувалася зниженням котирувань у першій половині дня. Сьогодні під час ранкової торговельної сесії в Азії золото торгувалося на рівні $868,00-$883,00 за унцію. При відкритті Нью-Йоркської товарної біржі золото на торгах було на рівні $880,00, після чого дещо знизилося. 30 вересня на товарній біржі в Нью-Йорку закриття було зафіксовано на позначці $870,00 за унцію [2].

         З огляду на нові реалії, зокрема й стосовно ролі золота у сучасному світі, сьогодні є потреба у професійно роз­робленій, науково обґрунтованій стра­тегії всіх учасників банківської сис­теми України — стратегії, яка б врахувала вельми високий рівень інтегро­ваності вітчизняної економіки у світо­ву та її вразливість до змін на світово­му ринку[1, c. 28].                                                       Прогнози. Якщо в середині 2007 року аналітики компанії Merrill Lynch прогнозували середню ціну на золото в 2008 році $650 за тройську унцію (раніше вони чекали $600 за унцію), то вже на початку 2008-го світові ціни на золото досягли історичного максимуму в $855 за тройську унцію. Всього ж у 2007 році золото виросло в ціні більш ніж на 30%, що свідчить про надійність цього напряму інвестування. Гравці, що вклали засоби в банківське золото 5 років тому, коли воно коштувало 330 доларів, зараз збільшили б свій стан майже в два рази. Щодо того, чи зросла ціна на золото в 2008 році, більшість експертів відповідають, що зростання відбулося, але не так стрімко, як у 2007. Висока ціна золота відображає попит банків і інвестиційних фондів, які сподіваються захистити себе від коливань фінансових ринків. Тому, якщо нестабільність на фінансових ринках зберігатиметься і далі, попит на золото буде тільки рости. Підводячи невеликий підсумок, нескладно зрозуміти, що внески в золоті вигідні, коли вони довгострокові - 3-5 років, і сума внеску повинна складати принаймні 10 тис. грн. Вкладати краще всього не на пікі зростання ринку, що має місце зараз, а слід почекати, поки ринок небагато остигне. Безумовно, при покупці золота присутні і ризики. По-перше, ринковий, пов'язаний з можливим зниженням ціни золота - вартість золота безпосередньо залежить від ситуації на міжнародних ринках. По-друге, це ризик ліквідності, коли ви не зможете вчасно знайти покупця на золото, але це не відноситься до депозитних внесків [1].

 

Література:

 

1. М. Диба. Еволюція золота: історія і сучасність // Вісник НБУ. – 2008. - №10. – С. 20 – 28.

2. Ринок золота України // Додаток до журналу «Вісник Національного Банку України» «Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності». – 1998. – №9 (спецвипуск). – С. 12