Гейдор А.П.
Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний
університет імені Вадима Гетьмана»
Формування
та функціонування системи управління капіталом підприємства
Проведений аналіз
існуючих наукових робіт за тематикою менеджменту капіталу дозволяє
стверджувати, що сутність управління капіталом найчастіше висвітлюється у
фінансовому аспекті (як управління фінансовими ресурсами) [2]. Опис та
обґрунтування цілісної інтегрованої системи управління всіма видами капіталу
наводиться у науковій літературі лише фрагментарно.
Як трактується у
науковій та навчальній літературі щодо глобальної економіки, система - не
сукупність взаємопов'язаних елементів, а єдність зовнішнього оточення
(первинний погляд у середину) і внутрішньої структури системи (вторинний погляд
з середини). Методологічно невірне розуміння системи та черговості її
комплексної діагностики призводить до неефективного використання капіталу.
Отже, можемо
сказати, що широкому розумінні, система управління капіталом – це сукупність взаємопов’язаних
та взаємодіючих елементів, до яких, на нашу думку, відносяться підходи до
управління капіталом, базові положення системи управління капіталом,
забезпечення управління капіталом та складові системи управління капіталом.
Ми вважаємо, що у
процесі свого становлення система управління капіталом повинна проходити певний
перелік етапів:
- розробка;
- впровадження;
- оцінювання;
- моніторинг;
- удосконалення.
З метою розробки
цілісної системи управління капіталом актуальним і необхідним є проведення
аналізу загальних наукових підходів до управління та адаптація їх для
використання при управлінні капіталом. Нами визначено, що такі підходи доцільно
поділити на дві групи: перша розглядає капітал підприємства як елемент
глобальнішої системи, наприклад, системи управління фінансами підприємства або
системи управління підприємством в цілому (логічний,
відтворювально-еволюційний, функціональний, процесний, структурний, ситуаційний
та директивний, а також комплексний, глобальний, інтеграційний та маркетинговий);
друга – як систему із своїми елементами (логічний, відтворювально-еволюційний,
функціональний, процесний, структурний, ситуаційний та директивний). До того ж,
до управління капіталом необхідно застосування всіх перерахованих підходів, так
як кожен з них більш глибоко висвітлює
свій аспект управління. Вони не дублюють, а доповнюють один одного.
Вітчизняними
науковцями І. Бланком, Г.О. Швиданенко, Н.В. Шевчук
[1, 4] обґрунтовано, що до базових положень системи
управління капіталом входить встановлення принципів, визначення мети і завдань
управління капіталом підприємства.
Забезпечення системи
менеджменту капіталу – сукупність матеріальних, фінансових або будь-яких інших
засобів і організаційних заходів для реалізації завдань управління капіталом.
Ми вважаємо, що доцільно виділити та розглянути
інтелектуальне, інформаційне та технічне забезпечення системи управління
капіталом. Однак зазначимо, що такі види забезпечення не є відокремленими
елементами, а тісно пов’язані між собою.
Одним з етапів
формування системи менеджменту капіталу є виділення її складових. Проведені
теоретичні дослідження дають змогу стверджувати, що до них відносяться
процесна, функціональна, організаційна та методична.
У межах процесної
складової розглядається сукупність взаємозалежних управлінських процесів,
спрямованих на обґрунтування, вироблення, прийняття й виконання рішень щодо
формування та використання капіталу; у межах функціональної – сукупність
функцій управління як специфічних видів діяльності по обґрунтуванню, виробленню,
прийняттю й виконанню управлінських рішень; у межах організаційної – сукупність
спеціалізованих органів (підрозділів - відділів, бюро, груп і т.п.) управління,
взаємодіючих і взаємозалежних між собою для досягнення цілей і завдань
управління капіталом. Методична складова складається з методик та методів організації управління, тобто сукупності
способів і прийомів управління, що забезпечують досягнення поставлених цілей і
рішення завдань управління капіталом.
Схематично систему
управління капіталу підприємства зображено на рис.1.
1.
Бланк
И. Управление капиталом: Ученый курс. – К.: Ника-центр, 2004. – 573
с.
2. Гончаренко А.М. Економічний зміст та етапи управління капіталом у
машинобудуванні та сфері послуг // Економіка та управління підприємствами
машинобудівної галузі:проблеми теорії та практики. – 2008. - №2. - с.102.
3. Швиданенко Г.О., Шевчук Н.В. Управління капіталом підприємства: Навч.
посіб. – К: КНЕУ, 2007. – 440 с.
Рис.1. Система управління капіталом підприємства
Передумовами
практичного застосування, тобто системно-процесного підходу до управління
капіталом є впровадження на підприємствах ERP-системи, яка включають комплекс
програмного забезпечення з навчанням персоналу, задіяного в процесах управління
капіталом.
Завданням
оцінювання ефективності впровадження системи управління капіталом підприємства
є визначення досягнутих у процесі функціонування системи управління результатів
і витрачених на досягнення цих результатів матеріальних і часових ресурсів.
Жодна система не може успішно розвиватися без орієнтації на формалізований
вимірний критерій якості. Якщо є такий критерій якості - можна проводити
оптимізацію системи, добиватися від неї максимальних результатів. Якщо такого
критерію немає, ніяка оптимізація просто неможлива. Якщо критерій заданий неправильно,
розвиток компанії може піти зовсім в інший бік.
Треба
відзначити, що поняття показника – критерія якості, що оцінює функціонування
системи, використовується у двох сенсах. По-перше, це показники, які вимірюють
ті чи інші результати реального (або імітаційного) функціонування системи
(експериментальні показники функціонування). Інший варіант - це теоретичні
оцінки можливих значень експериментально визначених показників - теоретичні
показники функціонування. Значення теоретичних і експериментальних показників
функціонування можуть не збігатися. Розбіжність може бути зумовлена
недосконалістю методу побудови теоретичних оцінок, недостатньою інформування
особи, що дає відповідні теоретичні оцінки, можливістю декількох варіантів
перебігу процесу функціонування та ін.. Точність теоретичних оцінок – це
"міра відповідності" теоретично побудованих оцінок їх
експериментальним значенням [3].
Оцінити
ефективність впровадження системи управління капіталом на підприємствах,
зокрема процесної її складової можливо
за допомогою використання збалансованої системи показників (BSC). BSC - це
механізм послідовного доведення до персоналу стратегічних факторів успіху,
цілей управління капіталом та контроль їх досягнення через так звані ключові
показники ефективності, які, по суті, є вимірювачами досяжності цілей, а також
характеристиками ефективності бізнес-процесів і роботи кожного окремого
співробітника. Перевага BSC полягає в тому, що підприємство, що впровадило цю
систему, отримує в результаті «систему координат» дій у відповідності зі
стратегією на будь-яких рівнях управління. Така «система координат» включає
проекцію фінансів, клієнтів, процесів та навчання і зростання, за рахунок чого
з’являється можливість управління не тільки фінансовими показниками, але і не фінансовими.
На
основі проведеного дослідження, нами визначено, що в рамках проекції фінансів
доцільним є використання концепції економічної доданої вартості шляхом
розрахунку показника EVA для підприємств до і після впровадження запропонованої
системи управління.
Моніторинг
системи управління капіталом – процес систематичного або безперервного збору
інформації про параметри управління капіталом, яка може бути використана для
поліпшення процесу прийняття рішення, а також, як інструмент зворотного зв'язку
з метою ефективного управління капіталом. Він виконує наступні функції: виявляє
стан критичних або перебуваючих у стані зміни явищ навколишнього середовища, у
відношенні яких буде вироблений курс дій на майбутнє; забезпечуючи зворотний
зв'язок, у відношенні попередніх успіхів і невдач певної системи управління
капіталом; встановлює відповідності обраним критерія ефективності.
Безперервне
удосконалення системи менеджменту капіталу – політика, яка спонукає, зобов'язує
працівників, пов’язаних з управлінням капіталу і/або наділяє їм повноваженнями
до пошуку способів покращення показників ефективності функціонування такої
системи на безперервній основі.
1.
Бланк
И. Управление капиталом: Ученый курс. – К.: Ника-центр, 2004. – 573
с.
2. Гончаренко А.М. Економічний зміст та етапи управління капіталом у
машинобудуванні та сфері послуг // Економіка та управління підприємствами
машинобудівної галузі:проблеми теорії та практики. – 2008. - №2. - с.102.
3. Малин А.С. Исследование систем управления [текст]: Учебник для вузов / А.С.
Малин, В.И. Мухин; Гос. ун-т – Высшая школа экономики. – 3-е изд. – М.: Изд.
Дом. ГУВМЭ, 2005. – 399.
4. Швиданенко Г.О., Шевчук Н.В. Управління капіталом підприємства: Навч.
посіб. – К: КНЕУ, 2007. – 440 с.