Катерина Сергіївна Горюнова

аспірантка Київського національного

економічного університету імені Вадима Гетьмана

кафедри політекономії обліково-економічних факультетів

Науковий керівник: д.е.н., професор КНЕУ ім. Вадима Гетьмана Фукс А.Е.

Економічна сутність понять «інвестиції» та «інвестиційна діяльність»

Економічна стабільність тієї чи іншої країни певною мірою залежить від обсягу додаткових джерел, котрі знаходяться за межами країни і здатні забезпечувати високий рівень конкурентоспроможності регіону або держави в цілому. Вивченням економічної сутності іноземних інвестицій займалися як вітчизняні так і зарубіжні економісти Д.Г.Лук’яненко, Александер Г., І.О. Бланк, Ю.В. Макогон, Бэйли Дж., О.Г. Білорус, Ю.М. Пахомов, Гітман Л., У. Фішер, Дж. Кейнс, Ковтун О. П., Крупка Я. Д., Музиченко А. С. та багато інших. Але не дивлячись на велику кількість досліджень щодо цієї категорії, вчені ще досить не винайшли всезагального визначення інвестицій. В таблиці 1.1. наведені найбільш розповсюдження тлумачення поняття «інвестиції».

Таблиця 1.1

Основні тлумачення терміну “інвестиції ”

Визначення	Джерело
Інвестиції - всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект	Закон України “Про інвестиційну діяльність ” 18 вересня 1991 року
Інвестиції – довготермінові вкладення капіталу в різні сфери та галузі господарства всередині країни та за її межами з метою привласнення прибутку.	Мочерний С.В., Ларіна Я.С., Устенко О.А., Юрій С.І. Економний енциклопедійний словник: У 2 т. Т1/ За ред.. С.В. Мочерного. – Львів: Світ, 2005. – 616 с.
Інвестиції – це речі, грошові кошти, майнові права, цінні папери, а також результати інтелектуальної діяльності, вкладені іноземним інвестором в об’єкти інвестиційної діяльності на території України з метою одержання прибутку або досягнення соціального ефекту	Коссак В.М. Правові засади іноземного інвестування в Україні. – Львів: Центр Європи, 1999.- С. 29
Інвестиції – грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладають в об’єкти підприємницької діяльності та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту; капітальні вкладення в розвиток виробництва чи невиробничу сферу.	Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. Фінансово-економічний словник. – К.: Знання, 2007. – 1072 с.
Інвестиція – капітал, нагромаджений і не використаний для споживання за певний період виробничої діяльності та знову вкладений у виробництво	Черевик Е. Инвестиционный процесс в развивающихся странах. – М., 1988. с. 9
Інвестиція – будь який вид активів, інвестованих в зв’язку з економічною діяльністю інвестором однієї договірної сторони на території іншої договірної сторони згідно з чинним законодавством останньої та включатиме: 1). Рухоме та нерухоме майно, як і інші права, такі як заставні та інші подібні права; 2). Паї, акції, облігації, членські внески та будь-які інші цінні папери; 3). Грошові вимоги та права, вимоги про виконання зобов’язань, згідно з контрактом, що має економічну цінність; 4). Авторські права, торгівельні марки, патенти, промислові проекти та інші права інтелектуальної та промислової власності, ноу-хау, комерційні секрети, торгівельні імена та гудвіл; 5). Будь-яке право економічного характеру, надане законом або контрагентом, та будь яка ліцензія або дозвіл згідно з законами про економічну діяльність, включаючи пошук, видобуток та експлуатацію природних ресурсів.	Карпінський Б.А., Шира Т.Б. Інвестиції:термінологічний словник. – К. «Видавничий дім «Професіонал», 2009 р.
Інвестиції – приріст цінності капітального майна в результаті виробничої діяльності за певний період	Кейнс Д. Общая теория занятости, процента и денег. – М., 1978. – с. 117

Мотиви та джерела інвестицій, способі їх здійснення зумовлюють різноманіття їх видів, які можуть бути класифіковані за рядом критеріїв, ознак [1, ст. 15]:

- за джерелами інвестування: зовнішні, внутрішні

- за призначенням об’єктів інвестування: виробничі, невиробничі

- за видами вкладень: реальні, фінансової

- за характером участі інвесторів: прямі, непрямі

- за матеріальністю інвестицій: матеріальні, нематеріальні

- за характером відтворення: будівництво нових підприємств, розширення діючих підприємств, технічне переоснащення підприємств, реконструкція діючих підприємств

- за рівнем економіки: макроекономічні, галузеві, регіональні, мікроекономічні

- за технологічною структурою: будівельні та монтажні роботи, обладнання, інструмент, інвентар, інші капітальні роботи і витрати

- за періодами інвестування: короткострокові, середньострокові, довгострокові

- за способами виконання робіт: підрядні, господарським способом

- за формами власності: державна, колективна, комунальна, приватна, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав.

Розглядання поняття «інвестиції», викликає необхідність вивчення такого поняття, як «інвестиційна діяльність». В таблиці 1.2. наведені найбільш розповсюдження тлумачення поняття «інвестиції».

Таблиця 1.2

Основні тлумачення поняття “інвестиційна діяльність”

Визначення	Автор
Інвестиційна діяльність — це послідовна, цілеспрямована діяльність, що полягає в капіталізації об’єктів власності, у формуванні та використанні інвестиційних ресурсів, регулюванні процесів інвестування і міжнародного руху інвестицій та інвестиційних товарів, створенні відповідного інвестиційного клімату і має на меті отримання прибутку або певного соціального ефекту. Вона є найбільш потужною формою реалізації економічних інтересів.	Татаренко Н. О., Поручник А. М., Теорії інвестицій: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2000. — 160 с
Інвестиційна діяльність сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій	Закон України “Про інвестиційну діяльність ” 18 вересня 1991 року
Інвестиційна діяльність – сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій	Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. Фінансово-економічний словник. – К.: Знання, 2007. – 1072 с
Інвестиційна діяльність – в широкому значенні – сукупна діяльність по вкладанню грошових коштів та інших цінностей в проекти, а також забезпечення віддачі вкладень. Інвестиційна діяльність – у вузькому значенні – купівля/продаж довгострокових активів та інших об’єктів інвестування, що не є грошовими еквівалентами.	Карпінський Б.А., Шира Т.Б. Інвестиції:термінологічний словник. – К. «Видавничий дім «Професіонал», 2009 р.

Протягом сучасної фінансово-економічної кризи багато українських підприємств опинилися в складному становищі і тому зараз одним із важливих завдань є систематизація всіх можливих проблем інвестиційної діяльності. Діяльність підприємств певним чином залежить від зовнішнього та внутрішнього середовища. Згідно з даними Державного комітету статистики приріст загального об'єму іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, втрат і курсової різниці, за підсумками 2009 року склав 98,3 млн. дол., що складає 12% від рівня січня-березня 2009 року. Приріст іноземного капіталу спостерігали на підприємствах, які здійснюють фінансову діяльність на 214,7 млн. дол., у торгівлі, ремонті автомобілів, побутових виробів, предметів особистого споживання - на 30,2 млн. дол., а також у будівництві - на 6,6 млн. дол. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, спрямованих в Україну, до 1 квітня 2010 року склав 40 млрд. дол., що на 0,2% більше від обсягів інвестицій на початок 2010 року і з розрахунку на одну людину складає 872,1 дол. США [11].

Збільшенню залучення іноземного капіталу в економіку України заважає сучасна світова фінансово-економічна криза, недосконалість інвестиційного законодавства, відсутність чіткої системи оподаткування підприємств з іноземним капіталом та відсутність пільгових програм для іноземних інвесторів, несприятливий інвестиційний клімат України, високий рівень корупції в органах державної влади, політична нестабільність в країн

Література:

1. Денисенко М.П. Основи інвестиційної діяльності: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Алерта, 2003 – 388 с

2. Державний комітет статистики України - www.ukrstat.gov.ua

3. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. Фінансово-економічний словник. – К.: Знання, 2007. – 1072 с

4. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 року

5. Карпінський Б.А., Шира Т.Б. Інвестиції:термінологічний словник. – К. «Видавничий дім «Професіонал», 2009 р.

6. Кейнс Д. Общая теория занятости, процента и денег. – М., 1978. – с. 117

7. Коссак В.М. Правові засади іноземного інвестування в Україні. – Львів: Центр Європи, 1999.- С. 29

8. Мочерний С.В., Ларіна Я.С., Устенко О.А., Юрій С.І. Економний енциклопедійний словник: У 2 т. Т1/ За ред.. С.В. Мочерного. – Львів: Світ, 2005. – 616 с.]

9. Татаренко Н. О., Поручник А. М., Теорії інвестицій: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2000. — 160 с

10. Черевик Е. Инвестиционный процесс в развивающихся странах. – М., 1988.

11. http://www.epravda.com.ua/news/2010/05/18/235718/