Экономические науки/ 3.Финансовые отношения

Романюк В.С., ас. Британська Н.Н.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Проблеми боротьби з відмиванням „брудних” грошей в Україні

Процес відмивання „брудних” грошей економіки згубно впливає на загальну соціально-економічну ситуацію як на національному, так і на загальносвітовому рівні, а також завдає відчутних моральних збитків кредитним установам, підриває довіру добропорядних вкладників.

Коли йдеться про тіньову економіку, слід зважити не лише на її „сіру" складову, але й „чорну", - кримінальну. Відмиті кримінальні кошти сприяють криміналізації "сірого” сектора тіньової економіки, стимулюють розвиток наркобізнесу, торгівлю зброєю, торгівлю людьми, розвиток проституції і контрабанди.

В Україні сьогодні склалися об’єктивні економічні умови для активного відмивання грошових коштів. До загального переліку видів злочинної діяльності, що приносять значні доходи, можна віднести такі, як: незаконний обіг наркотиків, незаконна підприємницька діяльність, торгівля зброєю та людьми, підпільний гральний бізнес[3]. Але це далеко не повний перелік.

«Зростання тіньової економіки спостерігається у багатьох державах, в тому числі і в економічно розвинутих країнах Європи. Це реакція бізнесу на економічну кризу, і Україна відрізняється лише тим, що спочатку обсяги тіньової економіки у нас були вище», - пояснив один з працівників Мінекономіки [2]. Офіційні структури ЄС поки не оприлюднили розрахунки по тіньовій економіці. За оцінками австрійського економіста Фрідріха Шнейдера, в 14-и найбільш благополучних країнах ЄС частка тіньової економіки зросла з початку 2009 року на 0,3-0,9%. У Північній Європі її доля зараз становить 10-18% від реального ВВП, в Середземномор'ї - 20-25%, а в колишніх соціалістичних державах - 36-39% (в Україні - 57%) [2].

Останнім часом в Україні значного поширення набуло створення та використання фіктивних підприємств для приховування прибутків від оподаткування, конвертування коштів. Посадові особи фінансово-кредитних та банківських установ сприяють зростанню зловживань з фінансовими ресурсами, спрямовують грошові потоки на обслуговування угод через фіктивні структури, безпосередньо беруть участь у відмиванні "брудних" коштів, відтоку цінностей за кордон, і, як наслідок, своїми діями створюють умови нестабільності в економіці держави.

Відмиті гроші дають організованій злочинності неабиякі переваги в легальній конкуренції: дозволяють пропонувати надзвичайно високі ціни на торгах й аукціонах; спираючись на неоподатковані накопичення, мати необмежений доступ до кредитів та можливість одержувати ще більший неоподаткований капітал через свої закордонні банки. Інвестування відмитих грошей у легальні підприємства дозволяє легально повертати відмитий капітал і забезпечує невичерпне джерело "чистих" грошей на покриття повсякденних витрат [4].

Прийомів "відмивання" коштів стільки, скільки їх здатний винайти людський розум. Проте їх розмаїття - це не більш ніж варіації на одну й ту саму тему. Незліченні фінансові маніпуляції мають загальні характерні риси. В основу діяльності всіх злочинних організацій покладено один і той же принцип із незначними по суті змінами. Спочатку, як правило, гроші вводяться до національної фінансової системи, а потім переказуються за кордон, де починають циркулювати у банківських та фінансових системах інших країн. Наступна операція - це повернення коштів на батьківщину у вигляді переказу або перерахування грошових сум за різними благопристойними підставами.

Як же протистояти цьому явищу? У країнах із великим досвідом боротьби проти відмивання грошей найбільші зусилля спрямовуються не стільки на пошук і арешт порушників, скільки на контроль за незаконними фінансовими потоками із наступною їх конфіскацією. Пріоритет надається позбавленню злочинних організацій фінансової бази, що зрештою „перекриває їм кисень” і, відповідно, сприяє оздоровленню економіки.

Виявлення фактів легалізації злочинних прибутків починається із визначення, так званих, підозрілих операцій. У світовій практиці підозрілою вважається операція, яка має водночас дві ознаки: кількісну (обсяг здійснюваної операції) і якісну.

До якісних ознак, що підтверджують протиправну спрямованість дій клієнта банку, можна віднести такі як: внесення великих сум на рахунок готівкою; вимога без обґрунтованих причин відкрити кілька рахунків із різними початковими номерами; багаторазове нарахування коштів на рахунок протягом дня різними особами; проведення в інтересах третіх осіб операцій в особливо великих розмірах, зокрема, обмін чималих сум грошей [1].

Сьогодні боротьба з легалізацією злочинних доходів перестала бути справою однієї держави або навіть групи держав. Нині це одна із глобальних проблем, які стоять перед людством. Жодна держава у світі не спроможна вирішити таку проблему на самоті.

Література:

1. Дондик Н.Я. Проблеми боротьби з відмиванням грошових коштів або іншого майна, одержаного незаконним шляхом /Н.Я. Дондик// Вісник Запорізького юридичного інституту. - 2009. - № 1. - Стр 49-51.

2. Дудоров О. Чи спливуть «брудні гроші» на поверхню. Легалізація злочинних прибутків; проблеми кримінально-правової протидії /О. Дудоров// Віче. — 2010. — № 1. — С. 72.

3. Гузар Б. Стратегія та досвід боротьби з організованою злочинністю і нелегальним наркобізнесом /Б. Гузар// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. — Київ: РВВ МВС України, 2007. — С. 75.

4. Савченко А. «Відмивання» грошей; кримінально-правовий і порівняльний аспекти /А.Савченко// Право України. - 2008. - № 1. – С. 38.