Економічні науки / …………
Гаврилишин Наталія Михайлівна
Науковий керівник:
Круць А.В.
Буковинська
державна фінансова академія, Україна
Проблеми
розміщення і функціонування атомної електроенергетики України
Однією з передумов
існування України як дійсно незалежної держави є формування власного паливно-енергетичного
комплексу (ПЕК). Без
перебільшення можна стверджувати, що власне стан ПЕК визначає як стан національної
економіки в цілому, так і рівень життя людей.
Атомна енергетика сьогодні відіграє важливу роль в електроенергетиці України. Це зумовлено
тим, що Україна належить до держав, недостатньо забезпечених власним
енергоресурсом. Окремими видами палива країна забезпечена лише на 20-30% і
тільки вугіллям на 100%. Водночас Україна має найбільш енергомістьку економіку:
споживання умовного палива на душу населення у нас становить приблизно 6,5т.
Сьогодні
практично немає жодної галузі національної економіки, де б не використовувалися
паливно-енергетичні ресурси. І незалежно від обсягу їх використання як на
виробничо-технологічні потреби, так і для господарсько-побутових потреб,
головне завдання – ефективне та економне їх використання.
Необхідно вдосконалювати технологію виробництва, знижувати витрати
паливно-енергетичних ресурсів на випуск одиниці продукцію. Сьогодні в багатьох
галузях національної економіки витрати палива та енергоресурсів на ряд виробів
на одиницю продукції в двічі більші, ніж в зарубіжних країнах з сучасною
розвинутою економікою.
Перехід до більш ефективних технологій
виробництва електроенергії на ТЕС потребує настільки значних витрат на
уловлювання й утилізацію шкідливих відходів, що істотно знижує її
конкурентоспроможність у порівнянні з АЕС.
Крім
кількісно оцінених чинників до екологічних ефектів розвитку ядерної енергетики
можна віднести відсутність споживання кисню і витрат на природоохоронні заходи
для його відновлення, викидів в атмосферу парникових газів, зниження розмірів
відчуженості земель та ін.
Сучасна оцінка економічної вигідності
виробітку електроенергії на ядерному паливі в країнах Західної Європи показує,
що електроенергія, вироблена на ядерному паливі приблизно на 10 % дешевше, ніж
в енергетиці на органічному паливі.
Сьогодні майже 1/3 електроенергії виробляється в районах її
споживання і 2/3 споживається в районах її виробництва. Географію атомних електростанцій
може змінити технічний прогрес.
Середній коефіцієнт використання встановленої потужності
українських АЕС не перевищує 67 %, а найвищий на РАЕС – 74,4 %. Для досягнення
високого показника на наших АЕС необхідно скоротити простій роботи шляхом
оптимізації терміну проведення ремонтів і безаварійності роботи. Екологічний
вплив ядерної енергетики на навколишнє середовище при безаварійній її
експлуатації незрівнянно нижчий, ніж теплової енергетики.
Для
покращення ефективності роботи АЕС у області їх паливозабезпечення необхідним є
здійснення наступних дій:
1)забезпечення чинних АЕС ядерним паливом із
високими показниками безпеки й експлуатаційної надійності;
2)удосконалювання активних зон і паливних циклів
чинних АЕС;
3)розробка активних зон і паливних циклів АЕС
нового покоління, у тому числі з використанням змішаного уран-плутонієвого
палива;
4)розробка технологій обертання з паливом, що
відпрацювало, АЕС і відходами його переробки а також:
·
одним
із основних завдань у енергетичному комплексі є більш ефективне використання
встановлених генеруючи потужностей;
·
приватизація
галузі;
·
залучення
стратегічних інвесторів;
·
стабілізація
та нарощення потужностей.
Створений у свій час в Україні
ядерно-енергетичний потенціал, в умовах здобуття незалежності, зіграв позитивну
роль в електропостачанні країни.
В подальшому розвиток атомної
енергетики буде сприяти:
1.
забезпеченню
енергетичної складової національної безпеки України за рахунок економії
органічного палива, зниження техногенного впливу на навколишнє середовище,
забезпечення конкурентноздатності українських АЕС на внутрішньому і міжнародних
ринках;
2.
забезпеченню
енергопостачання енергодефіцитних віддалених і важкодоступних районів країни;
3.
зберіганню
наукового і виробничого потенціалу ядерно-енергетичного комплексу і виробничих
потужностей атомного енергетичного машинобудування, приладобудування і
будівельних потужностей;
4.
рішенню
екологічних проблем техногенного впливу енергетичних технологій на навколишнє
середовище і здоров'я людини;
5.
розширенню
можливостей передачі енергетичних технологій на базі АЕС нового покоління за
кордон, а також експорту електроенергії від АЕС;
6.
забезпеченню
формування об'єктивної суспільної думки на основі аргументованої і
сформульованої політики розвитку атомної енергетики для рішення стратегічних
задач енергетичної безпеки України і переходу до великомасштабного розвитку
атомної енергетики;
7.
створенню
правової бази для безпечного і економічного розвитку атомної енергетики;
8.
підтримці
раціональної тарифної політики на загальноукраїнському оптовому ринку
електричної енергії (потужності).
Аналіз закордонного досвіду в області
ядерної енергетики показав, що країни з розвинутою атомною енергетикою прагнуть
організувати власне виробництво ядерного палива. Наявність в Україні досить
великих запасів уранових і цирконієвих руд, а також підприємств по видобутку і
переробці урану, виробництву цирконієвих сплавів і прокату, обумовлюють
необхідність вирішення питання про доцільність створення в перспективі в
Україні власного ядерно-паливного циклу. Це дозволить знизити залежність
України від зовнішніх поставок енергоресурсів і підвищити її енергетичну
безпеку.
Отже, можна
стверджувати, що найбільш доцільним для умов України напрямком довгострокового
стійкого енергопостачання є підвищення ролі ядерної енергетики в ПЕК країни.
Список використаної літератури:
1.
Розміщення
продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник/ За ред. В.В.Ковалевського,
О.Л.Михайлюк, В.Ф.Семенова. – 8-ме вид., стер. – К.: Знання, 2006. – 350с.
2.
Безуглий
В.В.,Козинець С.В., Регіональна економіка і соціальна географія світу: Навч.
Посіб. Вид 2-ге, перероб. – К.: «Академія», 2007. – 688с.
3.
Манів
З.О., Луцький І.М., Манів С.З. Регіональна економіка: Навчальний посібник. –
Львів: «Магнолія 2006», 2008. – с.640