Струк Б.М.

Науковий керівник: Гайдукова О. О.

Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці

Транскордонне співробітництво як інструмент розвитку прикордонних територій

(на прикладі Чернівецької області)

Розвиток транскордонного співробітництва (ТКС) в Україні стає одним з важливих напрямів європейської інтеграції, що здійснюється на регіональному рівні і починає посідати провідне місце у процесі формування регіональної політики. В полі вивчення даного питання лежить безпосередньо можливість вивчення розвитку соціально-економічних, науково-технічних, екологічних, культурних та інших зв'язків між суб'єктами та учасниками транскордонного співробітництва.

Дослідженню проблем розвитку транскордонних регіонів в Україні присвячені роботи багатьох економістів, зокрема: М. Р. Мілашовської, Р. А. Соскіна, І. Б. Студеннікова та інших [2, 4, 5].

ТКС в сучасних політико-економічних умовах набуває все суттєвішого значення для розвитку більшості регіонів України. Основне його завдання – налагодження скоординованої співпраці, поглиблення та вдосконалення соціально-економічних, екологічних, культурних та етнічних зв’язків між прикордонними регіонами, котрі в свою чергу розглядаються як сфери особливої уваги в будь-якій державі, тому що проблеми, котрі виникають на території однієї країни, можуть мати всесоюзний резонанс по іншу сторону кордону [2].

Але, незважаючи на історичність розвитку ТКС в Україні, проте залишаються чинники, що стримують його розвиток:

- недооцінка з боку центральної влади ТКС як інструменту територіального-регіонального розвитку і покращення якості життя людей, які мешкають у прикордонних регіонах України;

- обмеженість стратегічного бачення завдань та перспектив розвитку ТКС як з боку уряду, так і з боку місцевих органів влади України, а також "відсутність навичок спільного планування розвитку прикордонних територій";

- мізерний рівень фінансової підтримки спільних транскордонних проектів як з боку уряду, так і з боку місцевих органів влади (за винятком облаштування прикордонної інфраструктури);

- слабкість інституційної бази регіонального розвитку, яка у прикордонних регіонах має відігравати роль одного з рушіїв ТКС;

- відсутність у місцевих органів влади усвідомлення того, що завдання розвитку ТКС потребують від них функцій координації, а не жорсткого адміністрування. Як наслідок, до впровадження проектів ТКС залучається надто мало підприємців та неурядових організацій [5].

Основною суттю ТКС є максимальне задіяння зовнішнього фактора для всебічного соціально-економічного розвитку прикордонних регіонів з метою запобігання загрози перетворення їх у відсталі периферійні провінції своїх держав [3].

За останні роки ТКС розвивалося за двома відмінними моделями: з одного боку – співробітництво з адміністративно-територіальними одиницями іноземних держав, а з іншого – співробітництво з прикордонними областями країн СНД.

На сьогодні ТКС розглядається у двох площинах – як інструмент розвитку прикордонних територій і як чинник реалізації євроінтеграційних прагнень України.

Згідно статті 5 Закону України «Про транскордонне співробітництво» ТКС може здійснюватися :

- в межах створеного регіону;

- шляхом укладання угод про ТКС в окремих сферах;

- шляхом встановлення та розвитку взаємовигідних контактів між суб’єктами ТКС [1].

На сьогоднішній день ТКС в Чернівецькій області досить розвинене, зокрема співпраця у культурній, освітній, економічній, комунікаційній та інших сферах.

В транскордонній співпраці у сфері освіти із сторони Чернівецької області буруть участь вищі навчальні заклади міста, зокрема Буковинська державна фінансова академія та Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича.

Постійні ділові стосунки встановлені БДФА з Молдовською економічною академією та Кишинівським фінансово-банківським коледжем “А. Діордіце” (республіка Молдова). Викладачі і студенти академії неодноразово брали участь у міжнародних конференціях з економіки та інформатики, під час роботи яких розширювались і зміцнювались наукові, культурні та гуманітарні зв’язки.

Традиційні зв’язки налагоджені з вищими навчальними закладами сусіднього Сучавського повіту Румунії. У лютому 2007 року представницька делегація БДФА очолювана ректором, доктором економічних наук, професором Прядком В.В., підписала нову редакцію угоди про поглиблену співпрацю між БДФА і Університетом “Штефан чел Маре” м. Сучава, Румунія, насамперед факультетом економіки та публічного управління.

У ході здійснення міждержавної Програми сусідства “Румунія – Україна”, започатковано проект “VISEC” (Віртуальний транскордонний студентський бізнес – інкубатор), де партнерами виступають Буковинська державна фінансова академія, Університет “Штефан чел Маре” та Сучавська Торгово-Промислова палата. У ході реалізації даного проекту  у жовтні 2007 року зі студентами БДФА проведений тренінг на тему “Набір інноваційного менеджменту”, який проводили представники Євросоюзу Саймон Смід (Люксембург) та Хелен Люксембургер (Франція) [6].

Відповідно до вимог Болонської декларації БДФА ставить за мету розширювати і поглиблювати співпрацю із зарубіжними ВНЗ, насамперед з країнами Європейського Союзу.

Творчі контакти між Сучавським університетом «Штефан чел Маре» (Румунія) і Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича тривають вже досить довго. Наразі протягом звітного року в рамках транскордонного співробітництва між Україною та Румунією в університеті виконувались 2 проекти. Тематика проектів спрямована на розвиток туристичної інфраструктури в прикордонних областях України та Румунії: «Інфо-Буковина – розвиток туристичної промисловості в транскордонному контексті», «Культурні коріння, люди, спільні традиції, природні місця паломництва туристів на Буковині» [7].

Таким чином, для подальшого розвитку ТКС як центральним, так і місцевим органам державної влади України необхідно здійснювати наступні заходи:

1) збільшити повноваження місцевих органів влади та місцевого самоврядування, надання більшої самостійності у вирішенні спільних з регіонами сусідніх держав завдань регіонального та місцевого розвитку (зокрема, що стосується формування місцевих бюджетів та їх використання);

2) підвищувати рівень розвиненості комунікаційної інфраструктури (доступ учасників ТКС до ресурсу телефонних та Інтернет-комунікацій ще є досить низьким);

3) підвищити рівень розвитку інституційної інфраструктури ТКС, а також підготовки кадрів для системи ТКС;

4) спрощення різного роду бар’єрів та процедур перетину державного кордону людьми, капіталами та іншими ресурсами, які стосуються реалізації проектів ТКС.

Упровадження цих заходів, на нашу думку, дасть змогу активізувати ТКС (зокрема Чернівецької області), що сприятиме реалізації євроінтеграційних прагнень нашої держави, зокрема використання досвіду співпраці в сфері розбудови освіти.

Список використаних джерел:

1. Закон України “Про транскордонне співробітництво”, прийнятий Постановою ВРУ від 24 червня 2004 р. - №1861-IV. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

2. Мілашовська М. Р. Концептуальні основи управління розвитком прикордонного регіону / М. Р. Мілашовська // Регіональна економіка. – 2005. – №2. – с.140 - 150.

3. Посібник з транскордонного співробітництва / Укладач АРР “Закарпаття”. – Ужгород : Поліграфцентр “Ліра”, 2005. – 64с.

4. Соскін Р. А. Можливості реалізації геоекономічного потенціалу України в євроазійському просторі / Р. А. Соскін // Економічний часопис – XXI.– 2005. – №1-2. – с.26-30.

5. Студенніков І. Б. Транскордонне співробітництво як дзеркало регіональної політики в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.od.ua

6. Офіційний веб-сайт Буковинської державної фінансової академії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bsfa.edu.ua

7. Офіційний веб-сайт Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.chnu.edu.ua