Струк Б. М.

Науковий керівник: Дранович М.П.

Буковинська державна фінансова академія

м. Чернівці

механізм вдосконалення регулювання безробіття в україні

Ринкова трансформація економіки в Україні загострила і актуалізувала проблему безробіття. З одного боку, перехід до ринкової економіки закономірно супроводжується безробіттям, яке є властивістю цієї системи, а з іншого боку, характер ринкових трансформацій та структурно-технологічні перетворення породжують нові умови та причини поширення безробіття. В країнах з невисоким та низьким рівнем економічного розвитку, до яких належить також Україна, проблема безробіття пов’язана з проблемами поширення бідності, зниження якості трудового потенціалу. Розв’язання цієї проблеми потребує комплексного підходу до вирішення економічних, соціальних та політичних проблем, які впливають на стан безробіття.

Вирішенням проблеми безробіття займалися такі вчені, як В. Галицький, І. Моцін, М. Папієв, Я. Міклош, Ю. Маршавін. Питанням взаємозв’язку інфляції і безробіття займався А. Філліпс, в подальшому П. Самуельсон та Р. Солоу [5,с.182]. Артук Оукен прийшов до висновку, що рівень безробіття знаходиться у визначеній числовій залежності від динаміки внутрішнього валового продукту. Теоретичні узагальнення зводяться до того, що, чим вищий є приріст сукупного попиту, тим вищою є інфляція та зростання реального продукту, але нижчим є рівень безробіття. Однак ці припущення у майбутньому викликали великий сумнів, тому було висунуто «гіпотезу природного рівня» [6,с.76]. На сьогоднішній день дослідженню проблем вдосконалення механізму регулювання безробіття присвячені праці таких науковців, як В. Надраги, Н. О. Гаркавенка, І. К. Демко [2, 3, 4] та багато інших.

Проблема безробіття сьогодні є дуже  важливим питанням, що відображає рівень зайнятого населення та  аналіз рівнів безробіття з метою ефективного використання робочої сили. Безробіття є не тільки економічною, але й серйозною соціальною проблемою. Причому соціальні аспекти даної проблеми є більш суттєвими для суспільства.

Щодо ситуації, яка спостерігається на ринку праці в Україні, то за даними Держкомстату, кількість українців, які перебувають на обліку в Державній службі зайнятості, з початку 2010 року збільшилося на 0,3% – до 547 тис. чоловік (на 1 січня 2010 року – 542,8 тис. чоловік, на 1 січня 2009 року – 930 тис. чоловік). На 1 березня 2010 року потреба підприємств у працівниках на заміщення вакантних посад складала 65,9 тис. чоловік (на 1 січня 2010 року – 65,8 тис. чоловік). Зокрема, у лютому 2009 року потреба підприємств у працівниках збільшилася на 0,3 тис. чоловік. За даними Держкомстату, рівень зареєстрованого безробіття у цілому по Україні на 1 березня 2010 року склав 1,9 % від кількості населення працездатного віку [1].

У Мiнiстерствi працi та соцiальної полiтики констатують збереження показника офiцiйного безробiття в Українi на початку травня 2010 року на рiвнi 500 тис. осiб, повiдомив мiнiстр працi i соцiальної полiтики України Василь Надрага.

"Щодо ситуацiї з безробiттям, на сьогоднi радикальних змiн не вiдбулося. Загалом, близько 0,5 мiльйона безробiтних, людей, якi офiцiйно зареєстрованi у структурах Державної служби зайнятостi", – зазначив вiн.

При цьому мiнiстр наголосив, що пiк безробiття в Українi припав на кiнець 2009 року. "Початок 2010 року можна вiдзначити тенденцiєю до зменшення кiлькостi безробiтних", – зазначив В.Надрага [2].

Щодо прогозів рівня безробіття, то варто зазначити, що розглядають експерти ситуацію з точки зору стану світового ринку праці. Відповідно до цих прогнозів, пік безробіття припаде на 2011 рік, до такого висновку дійшли лауреати Нобелівської премії, які глибоко дослідили 14 світових криз. Вони стверджують, що пік безробіття настає через п’ять років після початку кризи. [4].

Хоча і спостерігається тенденція до зниження безробіття ( за рахунок того, що збільшується міграція населення за кордон у пошуках робочих місць, різноробочість населення тощо), але, як бачимо, воно присутнє і досить таки рівень його не низький. У таких умовах політика держави на ринку праці має бути спрямована на скорочення рівня безробіття, тобто забезпечення можливості реалізації своєї трудової активності всім громадянам [3, с. 169].

Необхідно дотримуватись поглядів Кейнса, який у своєму аналізі центральне місце відводив зайнятості, адже безробіття у 30-х рр. набуло катастрофічного характеру, вчений-економіст заперечував можливість стихійного, автоматичного відновлення нової зайнятості на основі вільних ринкових цін. Особливе місце в кейнсіанській теорії відводиться державному регулюванню ринкової економіки, яке у свою чергу може забезпечити максимальний рівень зайнятості і мінімальний рівень безробіття за допомогою державних інструментів. Тому, якщо державний апарат країни працює неефективно в соціально-економічному напрямку, то виникає така проблема як безробіття.

Таким чином, можна запропонувати такі заходи, щодо вдосконалення механізму регулювання безробіття в Україні:

– зниження податків для підприємств, за умови збереження робочих місць (для компенсування витрат на прийом нових працівників);

– надання державою пільгових кредитів для виплати зарплати додатково зайнятим на виробництві, які за розміром будуть дорівнювати зарплаті;

– створення нових робочих місць, за рахунок взяття кредитів для технічного переобладнання і розширення підприємств;

– створення центрів навчання молодих людей тим професіям, шанси на зайнятість у який найбільш високі;

– забезпечення спеціальними службами зайнятості перенавчання або підвищення кваліфікації кадрів, відповідно до потреб галузей, що розвиваються;

– проведення спеціальних ярмарків-праці для навчальних закладів, з метою працевлаштування випускників тощо.

Отже, впроваджуючи запропоновані заходи, ми можемо досягнути зменшення рівня безробіття, збільшення кількості працевлаштованого населення і, як наслідок, загального покращення економічної і соціальної ситуації у країні.

Список використаної літератури:

1. Офіційний сайт Державного комітету статистики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

2. Надрага В. / Безробiття в Українi на початок травня залишається на рiвнi 500 тис. осіб [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.interfax.com.ua/ukr/main/38293

3. Гаркавенко Н.О. / Проблеми зайнятості та безробіття на національному ринку праці // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – №4 – с.168-172

4. Демко І. К. / Ринок праці під напругою [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://smi.liga.net/articles/IT090458.html

5. Чурилова О.А. / Безробіття в Україні: причини, види, наслідки // Наукові доробки молоді – вирішенню проблем європ. інтеграції: зб. наук. статтей у 2 т. –х.: Континент, 2008. – №12 с. 182-184

6. Баланда А.А. / Соціально-економічні ризики та наслідки безробіття в Україні // Економіка та держава. – 2007 – №4 – с. 75-78