Экономические науки/4.Инвестиционная деятельность и фондовые рынки

Фурман І.В., Косовська С.В.

Вінницький національний аграрний університет

Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки

На сьогоднішній день перед Україною постало завдання поліпшити економіку, що має на меті не просто економічне зростання, а й досягнення ним інноваційного розвиткуя, що стає передумовою стабільного економічного прогресу.

Одна з основних причин, що гальмує розвиток економіки України на інноваційній основі, - дефіцит фінансових ресурсів. В сучасних умовах забезпечити фінансування інноваційних змін неможливо лише через бюджетну систему та банківський сектор. Необхідні рішучі дії, спрямовані на розвиток небанківських фінансових посередників, таких як пенсійний фонд, інвестиційні компанії, страхові компанії, що здатні охопити незадіяний внутрішній інвестиційний потенціал.

Даною проблематикою займаються багато вітчизняних і зарубіжних вчених, зокрема Рожко О.Д., Яфінович О.Б, Юркевич О.М, Онишко С.В. та інші.

Особливе значення для активізації інноваційної діяльності має проблема державного сприяння фінансовому забезпеченні підприємств інноваційної сфери. Тому можна виділити такі основні види фінансово-кредитної підтримки підприємництва інноваційним інструментом:

- пряме державне фінансування;

- пряме державне кредитування;

- недержавне кредитування;

- державне гарантування кредитів;

- недержавне гарантування кредитів[3].

Відсутність у держави можливостей спричинило низьку фінансову допомогу. Тому в умовах сьогодення основним джерелом фінансової підтримки являється банківський кредит.

Проте банківські установи не висловлюють особливої ініціативи в інвестиційній сфері, адже вона має певні ускладнюючі обставини: великий ризик, великий обсяг необхідних інвестицій та великий проміжок часу до початку принесення прибутку.

Тому в ситуації, яка склалася, державні позики стають реальним джерелом формування фінансових ресурсів інноваційного розвитку економіки. Поки що з боку держави фінансовою підтримкою інноваційної діяльності займаються лише декілька структур, а саме: Державна інноваційна компанія, Державний фонд фундаментальних досліджень, Український фонд підтримки підприємництва. Проте як свідчить практика, обсяги кредитування зі сторони даних структур не можуть задовольнити велико попиту з боку суб'єктів інноваційного підприємництва щодо отримання фінансово-кредитної допомоги.

Одним із важливих напрямів підтримки розвитку інноваційної діяльності може стати державний механізм стимулювання комерційних банків до надання позик інноваційним підприємствам.

Важливою складовою стратегії підтримки інноваційного розвитку в процесі формування фінансових ресурсів є також залучення найрізноманітніших джерел всіх суб'єктів інноваційного процесу. З цією метою слід підтримувати іноземний потенціал фінансування, а також фінансові ресурси фізичних осіб.

В Україні головним джерелом фінансування реалізації інноваційної політики повинен стати державний кредит, який призначений мобілізатором в особі держави додаткових фінансових ресурсів. Це означає, що державний кредит, будучи засобом збільшення фінансових можливостей держави, може виступати важливим фактором прискорення соціально-економічного розвитку країни, зокрема зростання її інноваційного потенціалу[2].

Поряд із позитивними зрушеннями інноваційного розвитку України, існують проблеми, які негативно впливають на його процес.Основною із них є пошук нових каналів фінансування інноваційного процесу, що здійснюється за рахунок недостатності власних фінансових коштів підприємств усіх форм власності.

Впровадження інновацій в Україні, мають досить коротки час існування. Це насамперед не лише знижує конкурентноспроможність вітчизняної продукції, а й, що особливо важливо, гальмує розвиток науки, техніки та здійснює взаємозалежність від іноземних проектів[1].

За відповідними даними в Україні розподіл обсягу фінансування інновацій діяльності у промисловості за 2009 рік становить10821,0 тис.грн., з них за рахунок: держбюджету 144,8 тис.грн., власних коштів 7969,7 тис.грн., коштів вітчизняних інвесторів 26,2 тис.грн. та іноземних 321,8 тис.грн., кредитів 2351,2 тис.грн.

Таким чином, можна зробити висновок, що для розв'язання проблеми інноваційного розвитку економіки потрібна чітко сформована стратегія із боку держави що матиме довгостроковий характер. Крім того, як свідчить іноземний досвід, що ефективна система інноваційного розвитку є фінансова підтримка державою міждисциплінарних комплексних досліджень, що сприяють розв'язанню соціально-економічних проблем України.

Список використаної літератури:

1. Онишко С.В. Фінансовий потенціал інноваційного розвитку економіки // Фінанси України - 2006 - №3 - С. 67

2. Рожко О.Д. Фінансово-кредитні важелі інноваційного розвитку України // Формування ринкових відносин в Україні - 2005 - №10 - С. 50

3. Юркевич О.М. Фінансовий механізм сприяння розвиткові інноваційної діяльності // Формування ринкових відносин в Україні - 2003 - № 9 - С. 19.

4. Статистичний щорічник України за 2009 рік. – 2009р.- С.459.