Економічні науки/ 3. Фінансові відносини

Пилипюк Ю.А., Акименко Н.Є.

Донбаський державний технічний університет

Податкове навантаження – як основний критерій ефективності системи оподаткування

Сьогодні в Україні досить гостро стоїть питання податкового навантаження. Адже даний показник є основним критерієм ефективності системи оподаткування країни, який впливає на наповнення державних доходів, рівень податкових надходжень у структурі ВВП і відповідно частку ВВП на душу населення.

Надмірне податкове навантаження в Україні негативно впливає на розвиток національної економіки, стримує ділову активність суб’єктів господарювання, формує атмосферу недовіри громадян до фінансових інститутів, призводить до «тінізації» економіки, відтоку національних капіталів за кордон, уповільнює зростання валового внутрішнього продукту та є однією з причиною виникнення соціальної напруженості.

Зниження податкового навантаження є необхідною умовою виходу України з економічної кризи, що приведе до формування цілої низки позитивних зрушень в економічній і податковій сферах.

Теоретичні основи сучасних наукових підходів до визначення та оцінки важкості податкового навантаження в Україні, причин та наслідків його нерівномірного розподілу між суб’єктами господарювання, тенденцій та шляхів зміни закладені в роботах вітчизняних економістів В.Андрущенка, В.Вишневського, І. Луніної, А. Соколовської, В. Федосова та ін.

Мета статті - розкрити сутність та рівні податкового навантаження, його вплив на вітчизняну економіку, проаналізувати рівень податкового навантаження в Україні за останні десять років, дослідити запропоновані шляхи зниження податкового тягаря.

Поняття «податкове навантаження» можна визначити як ефекти впливу податків на економіку в цілому та на окремих їх платників, пов’язані з економічними обмеженнями, що виникають у результаті сплати податків і відволікання коштів від інших можливих напрямів їх використання.

Для аналізу рівня податкового навантаження за допомогою нескладних алгебраїчних обчислень розрахуємо коефіцієнт рівня оподаткування по країні, коефіцієнт податкової квоти у розрахунку на душу населення та коефіцієнт податкової ємності. У таблицю 1 зведемо вихідні данні для розрахунку необхідних коефіцієнтів, а результати зведемо в таблицю 2.

Таблиця 1 – Дані для розрахунку коефіцієнтів

Рік	ВВП, млн.грн.	Чисель-ність населення, тыс.чел	Чисельність занятого населення в економіці, тыс.чел	Податкові надходження, млн.грн.	ВВП на душу населення, тис.грн	1 / частка занятих у загальній чисельності населення
2000	170070	49429,8	20175	20726	3,4406	2,4500
2001	204190	48923,2	19971,5	25321	4,1737	2,4496
2002	225810	48457,1	20091,2	28935	4,6599	2,4119
2003	267344	48003,5	20163,3	35726	5,5693	2,3807
2004	345113	47622,4	20295,7	44854	7,2469	2,3464
2005	441452	47280,8	20680	74476	9,3368	2,2863
2006	544153	46929,5	20730,4	94812	11,5951	2,26380
2007	720731	46646	20904,7	116671	15,4511	2,2314
2008	949864	46372,7	20972,3	198090	20,4832	2,2111
2009	912563	46143,7	20961,2	127803	19,7765	2,20139

Рік	Значення коефіцієнта податкової ємкості	Значення податкової квоти у розрахунку на душу населення	Значення коефіцієнта рівня оподаткування по країні
2000	0,121867466	1,02731103	0,298582
2001	0,124007052	1,2678567	0,303774
2002	0,128138701	1,44018277	0,309052
2003	0,133633072	1,77183298	0,318145
2004	0,129969025	2,21002478	0,304963
2005	0,168706904	3,60135397	0,385716
2006	0,17423776	4,57357311	0,39444
2007	0,161878704	5,58108942	0,36121
2008	0,208545644	9,44531596	0,461124
2009	0,140048413	6,0971223	0,308301

Таблиця 2 – Значення коєфіцієнтів

Коефіцієнт рівня оподаткування по країні прямо пропорційний податковій квоті у розрахунку на душу населення та податкові ємкості ВВП (рисунок 1). Тобто чим більше дані коефіцієнти, тим більше значення коефіцієнта рівня оподаткування по країні. Але в свою чергу значення податкової квоти у розрахунку на душу населення та податкової ємкості ВВП залежать від податкових надходжень. Коефіцієнт рівня оподаткування по країні з урахуванням частки зайнятого населення в загальній чисельності населення, можна інтерпретувати як податкову ємкість ВВП, скореговану з урахуванням існуючого рівня зайнятості. Чим нижче частка зайнятих в загальній чисельності населення країни (і вище відповідно рівень безробіття), тим більше значення коефіцієнта рівня оподаткування. Таким чином, на рівень податкового навантаження на населення впливає рівень зайнятості в країні.

Рисунок 1 – Залежність між коефіцієнтами

Розрахувавши коефіцієнти, ми бачимо що коефіцієнт рівня оподаткування по країні з кожним роком збільшується, але у 2007 та 2009 роках відбулось зменшення цього коефіцієнта. У 2009 році це зменшення відбулось через зменшення податкових надходжень, але не тому що знизились податкові ставки, а тому що більшість доходів залишились у тіні. Не зважаючи на те, що у 2009 році відбулося зменшення коефіцієнта, він все одно залишився достатньо високим, тому потрібне поступове зниження податкового навантаження на фізичних осіб, яке сприятиме збільшенню заощаджень домогосподарств, підвищенню платоспроможного попиту населення, а отже розвитку виробництва та збільшенню реальних доходів платників податків.

Орієнтуючись на досвід країн Балтії доцільно було б провести поступове зниження податкового навантаження протягом не менше як п’яти років. Ставку податку на прибуток підприємств доречно було б щорічно знижувати на 2%, до рівня 15%; ставку податку на додану вартість знижувати на 1% до рівня 15%; соціальні відрахування знижувати щорічно на 2% до рівня 27%. Для компенсації втрати доходів бюджету пропонується запровадити податок на нерухоме майно (понад 300 м. кв) на рівні 1% від балансової вартості. За розрахунками даної моделі за поступового зниження податкового навантаження завдяки ефекту детінізації та вивільненню ресурсів для інвестування можна досягти позитивного приросту економіки.

Висновки. Розкривши сутність та рівні податкового навантаження, його вплив на вітчизняну економіку, проаналізувавши рівень податкового навантаження в Україні за останні десять років та дослідивши запропоновані шляхи зниження податкового тягаря, можна зробити висновок про те що необхідно поступово знижувати податкове навантаження, використовуючи міжнародний досвід, адаптуючи його до специфіки та умов розвитку нашої країни, створювати умови, в яких майже неможливо буде ухилитися від сплати податкових зобов’язань, що призведе до поступового збільшення надходжень до державного бюджету, а також подбати про те, щоб податкові надходження були доцільно розподілені. За умови ефективного реформування податкової системи в частині зниження реального податкового навантаження, Україна матиме шанси стати серйозним суб’єктом податкової конкуренції на світовому просторі.

Література:

1.www.ukrstat.gov.ua – Офіційний сайт статистики України

2.www.dcz.gov.ua – Офіційний сайт служби зайнятості України

3.www.nbuv.gov.ua – Офіційний сайт НБУ