Хвостенко Владислав Сергійович
Викладач кафедри фінансів ХНЕУ
Передумови актуалізації проблем формування та оцінки стратегії фінансового
розвитку підприємства
Сучасними
вченими та керівниками підприємств було приділено значну увагу фінансовій
стратегії, проте більшість вітчизняних підприємств не витримали фінансової
кризи внаслідок багатьох причин. Однією з яких є - використання кількісних
фінансових цілей. Іншою вагомою причиною – є використання застарілих методів у
механізмі стратегії фінансового розвитку, метою якої є здебільшого кількісне
зростання прибутку або вартості бізнесу.
Як відомо,
нова якість певного об’єкту, процесу чи явища завжди забезпечує досягнення ними
вищого рівня, тобто кореспондує з їхнім розвитком. Тому, в сучасних умовах,
виникає необхідність досягнення (додання) нової мети – розвитку фінансової
системи підприємства.
Ця потреба пояснюється за допомогою наступних
концепцій: концепцією «обмеженості ресурсів», згідно якої підприємства не мають
можливості формувати безлімітні фінансові ресурси і тому вимушені підвищувати
їх якість, та (або) використовувати новітні інструменти та механізми управління
ними; та концепцією «життєвих циклів». Згідно з останньою, як економіки держав,
так їх інститути перебувають в окремі періоди часу на різних рівнях їх розвитку
і тому також потребують використання нових методів та підходів до управління
фінансами.
Аналіз
хронології та змісту наукових публікацій, присвячених проблемі формування
фінансовій стратегії на підприємствах виробничих галузей, вказує, що вони
підтверджують потребу покращення якості фінансової системи підприємств.
Так,
Л.В. Дикань вважає, що фінансова стратегія спрямована на управління
фінансовими ресурсами [1]. Ю.В. Лукіна за мету фінансової стратегії
рекомендує приймати підвищення багатства власника підприємства [2].
Е.Н. Станіславчік звертає увагу перш за все на мету фінансової стратегії,
формулюючи її як підвищення вартості підприємства за умови забезпечення
фінансової рівноваги [3].
Цих авторів
об’єднує те, що в якості мети фінансової стратегії, використовуються показники
максимізації чи зростання вартості підприємства, досягнення певного рівня
прибутку та інших фінансових ресурсів. Проте в сучасних умовах жорсткої
конкуренції, наведені функціональні ролі фінансової стратегії не є достатніми.
Тому, в науковій літературі все
більше приділяється уваги питанню якості фінансових ресурсів, фінансової
стратегії, тощо. І.О. Александров та Н.О. Подлужна запропонували
метод оцінювання якості прибутку, як невід’ємну складову формування фінансової
стратегії. [4]. Проблемі оцінки якості прибутку присвячено чимало робот, таких
вчених, як М.І. Баканова, В.В. Мелетьева, О. Чимирис, тощо [5;
6].
О.М. Ястремська [7], поряд
з проблемою оцінювання якості ресурсів виділяє окремо питання якості управління
цими ресурсами. Це слушна пропозиція, але вона потребує вирішення цілого
комплексу завдань щодо поліпшення як загальних функцій управління фінансовими
ресурсами (планування, організацію, аналіз, оцінка, мотивація тощо), так і
розробки, впровадження та подальшого вдосконалення нових методів та механізмів
реалізації цих функцій.
Таким чином, дослідивши
передумови появи та розвитку СФРП, сформулювавши визначення поняття СФРП,
доцільно розглянути основі відмінності між фінансовою стратегією та стратегією
фінансового розвитку підприємства (табл. 1).
Таблиця 1
Порівняльна характеристика фінансової стратегії та стратегії фінансового
розвитку підприємства.
№ |
Елемент стратегії |
Фінансова стратегія |
Стратегія фінансового розвитку
підприємства |
1 |
Мета |
Кількісне зростання |
Якісне ускладнення |
2 |
Об’єкт |
Процес максимізації прибутку та/або вартості бізнесу |
Процес управління розвитком фінансової системи |
3 |
Предмет |
Окремий елемент фінансової системи ( фінансові відносини (зв’язки);
фінансовий потенціал; тощо) |
Фінансова система |
4 |
Заходи |
Використання традиційних фінансових інструментів |
Розробка та впровадження фінансових інновацій |
З огляду на сказане вище, можна
зробити наступні висновки:
По-перше, фінансові менеджери
повинні надавати перевагу не фінансовій стратегій, а більш сучасним та
ефективним інструментам, таким як СФРП, що було підтверджено аналізом
хронології публікацій вчених за цією тематикою. По-друге, появу та розвиток
цього курсу фінансової політики обґрунтовано концепціями обмеженості ресурсів
та життєвого циклу. По-третє, відмінністю СФРП є використання інноваційних
фінансових продуктів та інструментів для досягнення фінансової мети, шляхом
ускладнення якості фінансової системи.
Список літератури:
1.
Дикань Л.В. «Стратегічне управління
фінансовими ресурсами промислового підприємства», - Фінанси України, №3,- 2006
2.
Лукіна Ю.В.
«Формування та реалізація стратегії управління фінансами підприємства»,-
«Фінанси України », №3, 2006; С.113
3.
Станіславчік Е.Н. Основи фінансового
менеджменту. - М.: Ось – 89, 2001.-128 с.
4.
Александров І.О., Подлужна Н.О., -
«Фінансова стратегія підприємства», - ДонНТУ, 2003
5.
Чимирис О.,
Теоретичні аспекти функціонування якості прибутку як самостійної економічної
категорії // Торгівля і ринок України. – 2002. - № 14. –Ч.2. – С.305 -310.
6.
Баканов М.И., Мелетьева В.В., «Оценка
качества прибыли торгового предприятия» // Режим доступу: http://www.cfin.ru/press/afa/1999-4/02.shtml
7.
Ястремська О.М.,
Гриньов А.В. – Якість формування фінансової стратегії підприємства. – Фінанси
України, – №6. – 2006