Кравець В.П.

начальник управління зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності Тернопільської обласної державної адміністрації

Трансформації систем оподаткування у контексті світової економічної кризи: глобальні тенденції

Світова фінансова криза, яка знайшла свій початок на фінансових ринках США поступово перетворилась на повномасштабну економічну кризу із ураженням усіх без винятку регіонів і секторів світової економіки. Попри позитивні сигнали щодо гальмування негативних процесів, а в окремих випадках і економічного пожвавлення, про її остаточне подолання представники світових фінансових інститутів, влади та теоретики досі говорити не наважуються.

Криза вплинула на обидва сектори економічної системи: ринок і державні фінанси. Уряди практично в усіх країнах світу виступили із цілими комплексами планів допомоги та антикризових програм. Вони носять різновекторний характер, але безпосередньо відобразились на бюджетах шляхом трансформацій у їх дохідній та видатковій частинах. Зростання видатків бюджетів при паралельному зниженні податкового тиску привело до суттєвих дефіцитів, які в окремих країнах перевищують 10 % від ВВП. Тобто відбулось перебалансування між позиковою та податковою основою державних фінансів. Така політика не має довготривалих перспектив, тому сьогодні на перший план у питанні фінансової політики держави виходить проблема її податкової складової, яка у наступні роки повинна забезпечити покриття бюджетних дисбалансів і одночасно підтримати стимулюючі ефекти для захисту хитких паростків економічного піднесення.

Впливу податкової політики держави на регулювання економіки присвячено наукові праці багатьох вітчизняних авторів, зокрема В. Андрущенка, Ю. Іванова, І. Крисоватого, М. Кучерявенка, І. Луніної, П. Мельника, А. Соколовської, Л. Тарангул, В. Федосова, Л. Шаблистої, С. Юрія та ін. Віддаючи належне даному доробку, можна однозначно стверджувати, що дослідження проблематики оподаткування у контексті кризових явищ заслуговує на додатковий розгляд оскільки трансформувалась і продовжує змінюватись сама роль податків.

Заходи подолання кризи носили всеохоплюючий характер. Повну систематизацію їх напрямків наведено О. Барановським [1, с. 9]. Загальний же вектор трансформацій систем оподаткування можна представити як зниження податкового навантаження при намаганні не допустити значних втрат для бюджету. Звичайно є певні відмінності між окремими державами, що залежало від стану державних фінансів та обсягів падіння доходів бюджетів. В окремих країнах, де ситуація була близькою до критичної відбулось навіть збільшення податкового навантаження. Такою є переважаюча тенденція зокрема у країнах Прибалтики. Так, у Латвії відбулося збільшення загальної ставки ПДВ з 18 до 21%, у Литві на 1% — до 19%, у Болгарії - з 20 до 25%, а в Ірландії з 21 до 21,5% [2, с. 36].

Попри це переважною тенденцією є все ж заходи стимулювання шляхом підвищення регулюючої функції податків. Можна виділити наступні їх напрямки:

- з метою пожвавлення ділової активності та покращення стану фінансів суб'єктів господарювання знижено ставки податків на корпоративні доходи (для прикладу Люксембурзі з 22 до 21%, у Швеції — з 28 до 26,3%);

- для стимулювання сукупного попиту здійснено заходи по зниженню податків на споживання як загалом, так і по окремих напрямках. Так, у Великобританії це скорочення стандартної ставки ПДВ — з 17,5 до 15% [3, с 29], у Фінляндії передбачено зменшення ставки ПДВ з 17 до 12% на товари харчування. У Франції з зменшено до 5,5% ставку ПДВ для послуг ресторанного сервісу;

- покращенню стану фінансів домогосподарств обтяжених кредитами сприяло зменшення податків з їх доходів, запроваджені різноманітні пільги. Для прикладу у Німеччині скорочено нижчу ставку податку з доходів фізичних осіб з 15 до 14%;

- заходи по оптимізації адміністрування податків. Так, у Бельгії, Португалії та Іспанії прискорено процедуру відшкодування ПДВ, а у Польщі зменшено термін повернення податку зі 180 до 60 днів.

Проблема зниження державних доходів через падіння обсягів ВВП та загальне погіршення макроекономічної ситуації зумовила необхідність використання фіскального потенціалу системи акцизних зборів, що дало змогу компенсувати скорочення надходжень від ПДВ. Так, у Фінляндії та Великій Британії зросли акцизні збори на алкоголь і тютюн. У Румунії, Словенії, Литві зросли акцизні збори на бензин, спиртні напої, тютюн з метою припинення стабілізації зменшення податкових надходжень [2, с. 38].

Узагальнюючи глобальні тенденції трансформації систем оподаткування на фоні світової економічної кризи можна говорити про певні зрушення між фіскальною та регулюючою функціями податків у короткостроковій перспективі в сторону посилення останньої. Однак виходячи із тенденцій розвитку державних фінансів, особливо у плані прогнозованих проблем із дефіцитами бюджетів та наростанням державного боргу неминучим видається зворотній процес - необхідності посилення фіскального навантаження враховуючи перебіг макроекономічних процесів та об'єктивну необхідність оздоровлення державних фінансів.

Література:

1. Барановський О. Антикризові заходи урядів і центральних банків зарубіжних країн / Барановський О. // Вісник Національного банку України. -2009. - №4.-С. 8-19.

2. Нікітішин А. Податкова політика в умовах світової фінансової кризи: вітчизняна та зарубіжна практика / Нікітішин А. // Вісник податкової служби України. - 2010. - лютий (№6). - С. 35-40.

3. Новосад Л. Фіскально-бюджетна політика у системі антикризових заходів / Новосад Л. // Світ фінансів. - 2009. - березень (№1). - С. 28-34.