Экономические науки/1.Банки и банковская система.

Сергій О. М., Малиновська І. В.

Буковинська державна фінансова академія

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВАЛЮТНИЙ ФОНД: НЕОБХІДНІСТЬ СТВОРЕННЯ ТА ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ

Кризові явища протягом останніх років змусили багато країн замислитись над їх самостійністю та можливістю впливати на глобальні ономічні процеси. Яскравим прикладом є рішення Європейського союзу про створення аналогу Міжнародного валютного фонду – Європейського валютного фонду (ЄВФ).

В цілому ідея створення ЄВФ не надто оригінальна, її навряд чи можна назвати новою. Вона висувалася вже неодноразово, європейці усвідомили, що ні національні, не централізовані європейські органи влади не можуть бути єдиними джерелами пропозиції грошей в тій кількості, яка необхідна для відновлення економічного зростання в регіоні. Найбільше ідею стали обговорювати минулого року провідні політичні діячі та економісти країн європейської зони, серед яких: німецький міністр фінансів Вольфганг Шойбле, німецький канцлер Ангела Меркель, економічний єврокомісар Оллі Рен, радник президента литовського банку SEB Vinaus Bankas Гітанас Науседа, німецький політолог Александр Рар, експерт бельгійського Центру європейських політичних досліджень Майкл Емерсон, голова комітету ради Федерації з фінансових ринків та грошового обігу Дмитро Ананьєв, директор Centre for European Policy Studies Деніел Гроса і головний економіст Deutsche Bank Томас Майєра.

Вагомими аргументами для створення власного валютного фонду в Європі стали величезні борги та дефіцит держбюджету у Греції, Іспанії, Великобританії та низці інших країн єврозони. У найважчій ситуації в ЄС нині опинилась Греція, її дефіцит у чотири рази перевищує максимально допустимий єврозоною дефіцит бюджету, який становить 3% від ВВП[3]. Основні претензії європейських банків до Греції наведені в табл. 1.

Таблиця 1.

Претензії банків до Греції

млрд. євро.

Франція	55,2 (2,91%)
Швейцарія	55,0 (15,65%)
Німеччина	30,2 (1,30%)
США	11,5 (0,12%)
Великобританія	8,7 (0,47%)
Португалія	7,3 (4,61%)
Ірландія	6,1 (3,91%)
Італія	6,0 (0,40%)
Іспанія	0,8 (0,08%)

В дужках: відсоток ВВП відповідної країни [1]

Німецька пропозиція про створення ЄВФ зустріла підтримку по всій Європі, створивши щось подібне Євросоюз продемонструє: по-перше, бажання закрити власну економіку від потреб зовнішнього світу. По-друге, це вказує на те, що ЄС дедалі чіткіше бере курс на поглиблення інтеграції. Тепер Євросоюз займатиметься не лише створенням та удосконаленням єдиного спільного ринку, але й розробкою інструментів для спільної ліквідації економічних труднощів[2].

Основними завданнями фонду стануть підтримка проблемних країн, моніторинг фінансової дисципліни членів ЄС і попередження боргових криз в Європі. Крім того, створення внутрішнього МВФ дозволило б Євросоюзу позбавитися страху, що, взявши обумовлений кредит МВФ, європейська країна виявиться під впливом Вашингтона.

Поки ідея створення ЄВФ перебуває на стадії розробки навколо неї точаться багато суперечностей на рахунок того, хто буде фінансувати новий фонд, а також кого зможе фінансувати нова валютна організація. Одну з пропозицій фінансового джерела для ЄВФ пропонує німецький політолог Александр Рар. Він заявляє, що грошей не друкуватимуть, хоча резервів у Європи немає. Гроші збиратимуть у всіх за квотами. Багатші країни платитимуть трошки більше. Це стане великим іспитом для європейської солідарності

Натомість інші європейські експерти вважають, що гроші зобов’язані будуть вкладати у фонд не найбагатші держави, а ті, які не дотримуватимуться бюджетної та фіскальної дисципліни. Оскільки ці гроші будуть використані для позик європейським країнам, тому і внески до відповідних резервів робитимуть лише держави-члени ЄС.

Для наповнення резервів фонду у Європі мають намір обкладати податками ті держави, у яких державний борг перевищує 60% ВВП. Ці внески, напевно, залежатимуть від фіскальної дисципліни держав, які увійдуть до цього фонду заявив радник президента литовського банку SEB Vinaus Bankas Гітанас Науседа[1].

На рахунок країн-реципієнтів, що зможуть користуватися кредитами ЄВФ економічні експерти також не можуть дійти єдиної думки. Проте ми вважаємо, що на початку своєї діяльності Фонд зможе фінансувати лише країн-учасниць ЄС, проте він матиме всі фінансові інструменти, які дозволяють виходити на міжнародні ринки, і забезпечувати фінансовими активами всіх країн географічної Європи, в тому числі і Україну.

Визначити джерела фінансування ЄВФ є важливою проблемою, і одним з можливих шляхів вирішення цієї проблеми є концепція запропонована Деніелом Гросу, Томасом Майєром: внески в ЄВФ роблять лише ті країни, які порушують Маастрихтські критерії. Рівень внесків розраховується так:

1% щороку від накопиченої суми "надлишкового" боргу, який розраховується як різниця між фактичним рівнем держборгу на кінець попереднього року і Маастрихтською "стелею" в 60% ВВП. Наприклад, борг Греції в 2009 році складав 115% ВВП. Відповідно, Греція мала б внести до ЄВФ 0,55% ВВП.

1% "надлишкового" дефіциту бюджету, тобто різниці між дефіцитом за цей рік і його максимальною стелею, згідно Маастрихтським критеріям, в 3% ВВП. Наприклад, в 2009 році дефіцит бюджету Греції склав 13% ВВП. Відповідно, Греція мала б внести до ЄВФ 0,1% ВВП [1].

Також залишається проблема забезпечення єдності наданої допомоги та контролю за нею. В аналогічному Міжнародному валютному Фонді цим займається спеціальна комісія, що направляється до країни-позичальника, і може диктувати уряду свої умови проведення макроекономічної політики, в тому числі і бюджетної. Діяльність ЄВФ буде ефективною лише в тому випадку, якщо він отримає аналогічні повноваження.

Нині створення ЄВФ є лише теоретичною можливістю країн єврозони. Проте в будь-якому разі, вирішувати питання створення ЄВФ доведеться колективно всім 27 країнам-членам Євросоюзу, адже для цього доведеться внести поправки до Лісабонського договору, що набрав чинності в 2009-му, і до Маастрихтської угоди, а саме до статті 103, яка забороняє викуп боргів одних членів ЄС іншими.

Література:

1. Снєжко О.«Кому допоможе Європейський валютний фонд» Доступ з: http://eunews.unian.net/ukr/detail/193037

2. Онишків Ю. Європейський «МВФ»// Главред від 23.03.10. Доступ з: http://www.glavred.info/print/articles/16561.prn

3. Буторина О. «Европейський валютный фонд» Доступ з: http://olga-euro.livejournal.com/20211.html

4. Даниэль Гросс «Экономисты придумали европейский аналог МВФ» Доступ з: http://www.kardkredit.com/novosti/ekonomistyi-pridumali-evropeyskiy-analog-mvf.html