Молнар К. О.

Науковий керівник: Паращенко О. В.

АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМ КАПІТАЛОМ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Управління притаманне всім сферам людської діяльності і являє собою сукупність прийомів і методів цілеспрямованого впливу на об'єкт для досягнення визначеного результату.

У більшості літературних джерел відсутнє чітке визначення поняття „управління оборотним капіталом”, тому нижче приведемо наше формулювання. Управління оборотним капіталом полягає у впливі на обсяг і структуру оборотного капіталу, а також джерела його формування з метою отримання економічної вигоди.

Завдання підвищення ефективності функціонування підприємства, є одним з найважливіших завдань управлінської діяльності. Без сумніву, що оборотний капітал як невід'ємна частина всіх ресурсів, які задіяні у торговельно-комерційному процесі, вносять свій внесок у формування економічного результату. У деяких випадках цей вплив може бути вирішальним як для результатів поточного фінансування підприємства, так і його фінансово-господарського стану в майбутньому [4].

Більшість авторів відносять управління оборотним капіталом безпосередньо до питань, які вирішуються фінансовим менеджментом. Але необхідно відмітити, що рішення, які приймаються в сфері управління оборотним капіталом взаємопов’язані як з маркетингом (в частині заходів стосовно реалізації товарів і способів розрахунків з покупцями), так і з управлінням виробництвом (в частині визначення тривалості виробничого циклу і розрахунку необхідних запасів сировини і матеріалів). Тим не менше, саме фінансові відносини створюють основу для їхнього початкового формування і подальшого функціонування [2].

Таким чином, здійснюючи функції, які властиві системі в цілому, управління оборотним капіталом пронизує всі ланки управлінської діяльності. Проблеми пов’язані з управлінням оборотним капіталом знаходяться на стику виробничого, маркетингового і фінансового менеджменту.

В результаті роль управління оборотним капіталом багаторазово зростає, оскільки вимагає узгодження дій різних служб управління підприємства. В подальшому управління оборотним капіталом буде розглядатися з економічної точки зору. Економічний аспект управління оборотним капіталом передбачає розгляд процесів його формування і використання, а також оцінку економічних наслідків зміни цих процесів в часі.

Управління підприємством є безперервним процесом, що здійснюється за допомогою реалізації функцій менеджменту - планування, організація, координація, мотивація і контроль. Ці функції, тобто конкретний вид управлінської діяльності, послідовно складаються зі збору, систематизації, передачі, збереження інформації, вироблення й ухвалення рішення, а також приведення в дію і контролю за виконанням рішень.

Управління оборотним капіталом, як і весь процес управління, включає стратегію і тактику управління. Під стратегією розуміється загальний напрямок і спосіб використання засобів для досягнення поставленої мети. Встановлюючи визначені правила й обмеження, стратегія дозволяє сконцентрувати зусилля на тих варіантах рішень, що не суперечать обраному напрямку управлінської діяльності. Тактика управління - це конкретні методи і прийоми досягнення поставленої мети у визначеній ситуації й у визначений момент часу. Завдання тактики управління - вибір найбільш оптимального рішення і способів його втілення в ситуації, яка склалася.

У системі управління оборотним капіталом, як і в будь-якій іншій системі, виділяють керуючу і керовану підсистему, що відповідно представлені суб'єктами й об'єктами управління. Об’єктом управління в різний час у різному співвідношенні виступають товарні запаси в процесі формування, зберігання й реалізації, кредити, дебіторська заборгованість, грошові залишки, а також економічні відносини, що виникають у процесі кругообороту оборотного капіталу [3].

Перехід до ринкової економіки пов’язаний із суттєвими змінами в сфері управління оборотним капіталом підприємства: об’єктом управління поряд із товарно-матеріальними цінностями стає і найбільш ліквідна частина оборотних активів - грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення. З розвитком фінансового ринку та подальшою стабілізацією економіки виникає можливість раціонального використання тимчасово вільних грошових коштів підприємств, а саме: вкладення їх в прибуткові інструменти фінансового ринку.

Суб’єктами управління оборотним капіталом споживчих товариств у різній мірі є загальні збори, правління, фінансові і комерційні підрозділи, а також персонал торговельних господарських одиниць, що використовують специфічні методи цілеспрямованого впливу на оборотний капітал. Разом з тим їм притаманні єдині прийоми і способи управління, характерні для управлінської діяльності в цілому, що виражаються через реалізацію функцій управління. Управління оборотним капіталом — прямий обов’язок фінансового менеджера. На відміну від рішень, пов’язаних із виплатою дивідендів і структурою капіталу, ми не можемо приймати рішення про оборотний капітал раз в місяць. Вирішення питань пов’язаних із оборотним капіталом є безперервним процесом, оскільки він є фінансовою основою всієї господарської і комерційної діяльності торговельного підприємства і тому постійним і важливим об’єктом управління. Тобто, управління оборотним капіталом відрізняється від інших сфер діяльності фінансового менеджера перш за все кількістю часу, який повинен бути присвячений виконанню цієї функції фінансового менеджменту [5] .

Таким чином можна зробити висновок, що управління оборотним капіталом - багатогранний процес взаємодії безлічі суб’єктів й об’єктів управління, об’єднаних економічною роллю оборотного капіталу у діяльності кооперативних підприємств. Багатоваріантність рішень і кроків, гнучкість та неординарність господарських комбінацій, унікальний характер кожної ситуації становить основу управління оборотним капіталом торговельного підприємства. Тому пошук й реалізація напрямків удосконалення управління оборотним капіталом зачіпає багато аспектів господарської діяльності [1].

Література

1. Савенко И. Н. Оборотний капитал. – К.: « Иффа », 2007.- 350 с.

2.Матова О. В. Управление капиталом. -К.: "Ника - Центр", 2006г

3.Друкер П. Эффективное управление - Managing for Results.: Экономические задачи и оптимальные решения / Пер. с англ. М. Котельниковой. – М.: Фаир-пресс, 2004. – 288с

4. Шевченко Г. В. Фінансовий аналіз: навчальний посіб. - К.: МАУП, 2002. - 142с.

5.Субботович Ю.Л. Прибуток підприємницьких структур в умовах ринкової трансформації економіки: Автореферат. – К.: Київський національний університет ім. Т.Шевченка, 2002. – 20с.