Малахова Д.Є.

Харківський національний економічний університет

Застосування методів факторного аналізу у процесі управління ліквідністю підприємства

Ефективність менеджменту багато в чому залежить від його забезпеченості необхідним обсягом достовірної та різновекторної інформації, в складі якої левова частка справедливо належить результатам аналітичних досліджень.

Аналіз ліквідності та платоспроможності — один з аспектів дослідження фінансового стану підприємства, який на сучасному етапі розвитку економіки , потребує використання більш широкого спектру його прийомів і методів для отримання необхідної управлінської інформації. Одним із таких методів, є побудова детермінованих моделей факторних систем на основі вихідних показників ліквідності задля визначення характеру, причин та наслідків їх змін.

До факторів, що впливають на ліквідність підприємства, відносять: якісну структуру активів за швидкістю їх трансформації в грошові кошти; структуру джерел коштів за терміном їх погашення; розмір кінцевого фінансового результату підприємства; швидкість обертання оборотного капіталу; забезпеченість підприємства оборотним капіталом та окремими їх елементами. [3. c, 80]

Враховуючи існуючу підпорядкованість перелічених факторів, доцільно побудову детермінованих моделей почати з алгебраїчного опису однієї з ключових ознак ліквідності, яка розкриває безпосередній зв’язок останньої із структурою майна та джерел його формування. Створена таким чином детермінована модель дозволяє визначити, як певні пропорції між складовими активів і пасивів впливають на зміни досліджуваного показника.

Але в зв’язку з цим слід зауважити, що стосовно збільшення мобільної складової майна існують певні застереження, оскільки надмірне накопичення сировини, матеріалів та інших її елементів веде до погіршення фінансового стану підприємства та зниження результатів його діяльності. За цією причиною визначення величини поточних активів науковці рекомендують проводити з урахуванням об’ємних показників виробничої програми, а формування останньої — здійснювати у відповідності із реальними можливостями підприємства, пов’язаними із реалізацією продукції.

Указане вище вказує на необхідність розширення попередньої факторної системи шляхом її доповнення ще одним критерієм — «обсягом реалізації продукції».

Отже отримана в результаті перетворення модель, відображає пряму залежність результативного показника із першим і другим факторами, які характеризують ефективність використання загального та оборотного капіталу, і зворотну залежність із третім фактором, який являє собою частку короткострокових позикових коштів у загальній їх сумі.

З метою забезпечення можливостей подальшого дослідження ліквідності та детальнішого вивчення чинників, що впливають на її рівень, продовжимо пошук критеріїв, які мають з результативним і факторними показниками безпосередній зв’язок. Таким показником є прибуток, включення якого в факторну модель обумовлено тим, що він є: узагальнюючим показником, який кількісно вимірює кінцевий результат фінансово-господарської діяльності та характеризує рівень ефективності управління нею;

фінансовим забезпеченням процесу нарощення майнового потенціалу підприємства, яке визначається сумою і рівнем його (прибутку) капіталізації;

основним внутрішнім джерелом формування власного капіталу, величина якого обумовлює потреби підприємства в позикових коштах, у т. ч. і тих, що залучаються на короткостроковій основі;

універсальним показником, який має функціональні зв’язки не лише з результативним показником, а й з усіма факторними критеріями моделі.

Використовуючи методи детермінованого моделювання, введемо прибуток у формалізовану конструкцію описаних раніше залежностей і отримаємо нову, ще більш деталізовану факторну систему:

;

де - величина кінцевого фінансового результату підприємства;

- перший фактор — ресурсовіддача; - другий фактор — рентабельність продажу; - третій фактор — рентабельність оборотного капіталу; - четвертий фактор — частка поточних зобов’язань у загальній величині джерел коштів [74].

Аналізуючи відображені в цій моделі зв’язки, слід звернути увагу на наступне: прискорення оборотності капіталу, авансованого в діяльність підприємства, в цілому позитивно впливає на ліквідність. Однак якщо його темпи досягаються, наприклад, шляхом збільшення реалізації витратомістської продукції, то позитивний вплив першого фактору нівелюється зниженням рівня другого показника (рентабельності продажу), який із коефіцієнтом поточної ліквідності також має пряму залежність.

Що ж стосується рентабельності оборотних активів, то її зворотна залежність із результативним показником також є свідченням того, що не будь-які причини її зростання розглядаються як позитивна тенденція. Так, якщо підвищення третього фактору відбувається виключно за рахунок скорочення величини поточних активів, то такі структурні зрушення в майні підприємства негативно впливають на його ліквідність.

Отже розглянуті в моделі функціональні зв’язки вказують на необхідність пошуку таких засобів підвищення ефективності використання як загального, так і оборотного капіталу, практична реалізація яких не суперечить задачам підтримання ліквідності на нормальному рівні. В свою чергу, успішне вирішення такого роду задач не можливо без використання детермінованого моделювання факторних систем, які не лише дозволяють деталізувати причини змін результативного показника, а й виявити суперечливий характер їх наслідків і на цій основі інформативно забезпечити комплексний підхід до розробки управлінських рішень, пов’язаних із мінімізацією ризику втрати ліквідності, а значить із забезпеченням платоспроможності підприємства.

З використанням запропонованої чьоторьохфакторної детермінантної моделі визначення результативного показника поточної ліквідності оцінимо характер, причини та наслідків змін показників ліквідності на діяльність ТОВ «ТЕРРА».

Оскільки, запропонована детермінована модель визначення результативного показника поточної ліквідності є чотирьохфакторною, метод ланцюгової підстановки виявляється найбільш доцільним, адже дозволяє визначити вплив на результативний показник конкретно кожного фактору. Це є досить важливим у процесі прийняття обґрунтованих керованих рішень, щодо дієвості механізму управління ризиком втрати ліквідності. Від вирішення цього завдання, у свою чергу, залежить рівень фінансової стійкості суб’єкта господарювання, ступінь його надійності як ділового партнера та інвестиційна привабливість, темпи економічного розвитку та потенційна можливість підприємства залучати в якості джерел фінансування кредитні ресурси тощо.

За результатами факторного аналізу було виявлено, що позитивній динаміці підвищення ліквідності та платоспроможності ТОВ «ТЕРРА» сприяло: підвищення ресурсовіддачі активів (+0,09 в.п. ступінь впливу), зменшення рентабельності оборотного капіталу (+1,63 в.п. рівень впливу) та зменшення частки поточних зобов’язань у загальній величині джерел коштів (+0,85 в.п. рівень впливу). Незначне зниження рентабельності продаж (-0,7 в.п. рівень впливу) загалом не вплинуло на підвищення ліквідності, але є «вузьким місцем» на підприємстві, яке потребує моніторингу зі сторони управлінського персоналу підприємства. У цілому зміна показника поточної ліквідності в 2008 р, проти 2007 . склала +1,88 в.п.

Діяльність ТОВ «ТЕРРА» у 2009 р. характеризується втратою рівня ліквідності по відношенню до попереднього року, зміна показника поточної ліквідності склала -0,77 в.п. Фактороутворюючими ознаками стали: зниження ресурсовіддачі активів (-0,23 в.п. рівень впливу) та підвищення рентабельності оборотних активів (-134,06 в.п. рівень впливу). Не зважаючи на те, що підвищення рентабельності є позитивною тенденцією, у разі коли підвищення цього фактору відбувається виключно за рахунок скорочення величини поточних активів, то такі структурні зрушення в майні підприємства негативно впливають на його ліквідність. Для підприємства ТОВ «ТЕРРА» зростання рентабельності оборотного капіталу обумовлено різким зростання чистого прибутку підприємства, отже це позитивна динаміка і відбивається на зростанні рентабельності продаж.

Додаткового дослідження потребує значення показника поточної ліквідності, оскільки протягом звітного періоду воно перевищувало нормативне – 1,5-2. Проаналізувавши баланс ТОВ «ТЕРРА» виявлена наступна тенденція. Практична відсутність поточної заборгованості підприємства, дозволяє оцінювати як платоспроможне. З іншого боку, найбільшу питому вагу у структурі оборотних активів підприємства мають запаси – активи, що повільно реалізуються. Отже, за рахунок такої структури активів та пасивів підприємства рівень платоспроможності підприємства не є досить високим. Для підвищення рівня поточної ліквідності необхідно сприяти росту забезпеченості запасів власними оборотними коштами, для чого варто збільшувати власні оборотні кошти й обґрунтовано знижувати рівень запасів [2, с. 150].

Оскільки коефіцієнт поточної ліквідності приймає значення більше нормативного доцільно спрогнозувати подальший стан платоспроможності підприємства для прийняття зважених управлінських рішень. Таким чином, необхідно розрахувати коефіцієнт утрати платоспроможності за три місяці. Формула розрахунку наступна [2, с. 154]:

Таким чином, за підрахунками можна стверджувати про певну ефективність діяльності ТОВ «ТЕРРА», оскільки значення показника поточної ліквідності у звітні періоди відповідає нормативному і у короткій перспективі залишатиметься таким.

Література:

1. Козак І.І. Економічний аналіз: навчальний посібник. – Львів: ЛРІДУ ХНАДУ, 2009. – 220 с.

2. Коровіна З. П., Гізатулпліна О.М., Маглаперідзе А.С., Фінансовий аналіз: навчальний посібник / - Донецьк: Норд-Прес-МЕГІ, 2007, - 250 с.

3. Журавльова Ю.Ю. Сутність платоспроможності підприємства // Фінанси України. – 2006. - №1. -120 с.

4. Гайдис П.М. Фінансовий аналіз: Навчально-методологічний посібник. Львів: ЛБІНБУ, 2006,- 414 с.

5. Баканова М.І., Єфимова О.В.. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. – К.: Алеута, 2006. – 404 с.

6. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т.2. - К.: Ника-Центр, 2007. - 328 с.

7. Білик М.Д., Павловська О.В., Притуляк Н.М. та ін. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – К.:КНЕУ, 2005. – С. 304.