Нікула Ю.І.

Харківський національний економічний університет, Україна

Діагностика та моделювання фінансової стійкості підприємства

Більшість підприємств прагнуть бути успішними і керуються в плануванні стратегією чи росту стратегією стабільності (обмеженого росту). У той же час виникнення несподіваних ситуацій у зовнішнім чи внутрішнім середовищі, помилок в управлінні може неусвідомлено, що дуже небезпечно, змусити підприємство перемінити курс на стратегію скорочення. Це відбувається непомітно. Тому важливо в кожнім кварталі і річному циклах управління контролювати спрямованість розвитку підприємства і, при необхідності, протидіяти можливій зміні стратегічної спрямованості розвитку підприємства.

Реалізація такої протидії можлива, якщо передбачити в моделі циклу управління механізм, що складається з блоків:

а) показників стратегічної спрямованості розвитку підприємства;

б) контролю спрямованості розвитку;

в) управляючих протидій стихійній зміні стратегічного напрямку розвитку підприємства. Це дозволить запобігти переходу в кризовий стан, підвищить ефективність управління.

При побудові принципової схеми діагностики фінансового стану підприємства будемо виходити з таких принципів діагностики:

Принцип 1. Від загального до часткового.

Принцип 3. Охоплення повного циклу кругообігу капіталу.

Принцип 4.Сполучення статичних і динамічних оцінок.

Принцип 5. Сполучення кількісних і якісних оцінок.

Принцип 6. Формалізації оцінок.

При побудові функціональної схеми циклу діагностики фінансового стану й стійкості функціонування підприємства необхідно виходити з таких принципів фінансової діагностики:

Принцип 1. Від загального до часткового.

Принцип 2. Від попередньої до остаточної оцінки.

Принцип 3. Охоплення повного циклу кругообігу капіталу.

Принцип 4. Сполучення статичних і динамічних оцінок.

Принцип 6. Формалізації оцінок.

Особливості стратегії скорочення зв'язані з погіршенням усіх показників і приведенням підприємства до управляючої ліквідації. Спрямованість стратегії скорочення прямо протилежна спрямованості стратегії росту і стабільності.

Відповідно до цього розвиток аналогічної стихійної зміни стратегічної спрямованості розвитку підприємства може бути описана моделлю, на якій позначена гранична область між стратегіями стабільності і скорочення. У ній і формуються небезпечні тенденції.

Ця гранична область характеризується зміною спрямованості показників П1 - Пі - Пк, що визначають фінансовий стан підприємства. Саме в граничній області між протилежними стратегіями знаходяться ранні ознаки стихійної зміни спрямованості розвитку підприємства.

Момент першої фіксації Ф є самою ранньою ознакою можливості зміни всієї спрямованості розвитку підприємства. Після фіксації всіх моментів Ф1 - Фі - Фк зміни спрямованості контрольованих показників П1 - Пі - Пк можна говорити про зміну загальної спрямованості розвитку підприємства від стратегії стабільності до стратегії скорочення.

Спрямованість розвитку підприємства по моделі веде в підсумку до кризового стану, банкрутству і ліквідації підприємства.

Щоб пізнати і запобігти розвитку підприємства по цій моделі, передбачається здійснювати контроль показників спрямованості розвитку підприємства Пі. У момент фіксації Фі непланованої зміни спрямованості динаміки кожного з контрольованих показників Пі уводити такі керуючі впливи (механізм протидії), що здатні відновити плановану динаміку цього показника і не допустити зміни стратегічної спрямованості розвитку підприємства.

Реалізація моделі дозволить запобігти переходу підприємства на стратегію скорочення, уникнути можливого банкрутства. Механізм протидії повинний вводитися в дію раніш механізмів запобігання банкрутства й антикризового керування.

У випадку успішного застосування механізму протидії розвиток підприємства повертається в русло стратегій чи росту стабільності. Якщо за допомогою механізму протидії бажаного здійснити не удалося, переходять до підстратегії запобігання банкрутства. При успіху ситуація може бути повернута в граничну область.

Для реалізації механізму протидії можна використовувати контроль фінансової стійкості і поточної ліквідності підприємства за графіком з набором управляючих впливів [1].

У цьому варіанті протидії блок показників стратегічної спрямованості розвитку підприємства представлений показниками фінансової стійкості (частка власних оборотних коштів у покритті запасів ДЗ > 0) і поточною ліквідністю (коефіцієнт поточної ліквідності Кпл > 2).

Зміна спрямованості рухів цих показників можуть служити ранніми ознаками неконтрольованої зміни спрямованості розвитку підприємства. Блок системи контролю спрямованості розвитку підприємства представлений уніфікованим графіком фінансової стійкості і поточної ліквідності.

Гранична лінія абсолютної фінансової стійкості 1 поділяє поле графіка на дві області: А - область фінансової нестійкості (Дсос < 1) і В-С - область фінансової стійкості (Дсос > 1).

Гранична лінія поточної ліквідності при Кпл = 2 поділяє поле графіка також на двох областей: область А-В с Кпл < 2 і область із Кпл > 2.

Можливому фінансовому положенню підприємства відповідають 4 ситуації.

Ситуація 1: область фінансової стійкості В-С (Дсос > 1) і область С з Кпл > 2;

Ситуація 2: область фінансової стійкості В-С (Дсос > 1) і область А-В з Кпл < 2;

Ситуація 3: область фінансової нестійкості А (Дсос < 1) і область С з Кпл > 2;

Ситуація 4: область фінансової нестійкості А (Дсос < 1) і область А-В з Кпл < 2.

Контролюючи динаміку спрямованості показників фінансової стійкості і поточної ліквідності щодо ліній 1 і 2, можна планувати управляючі впливи, змінюючи структурні показники в потрібному напрямку

Приведений варіант реалізації механізму протидії стихійній зміні стратегічної спрямованості розвитку підприємства показує можливість моніторингу ситуації по показниках фінансової стійкості поточної ліквідності, що запобігають неусвідомлену зміну стратегії в кожнім циклі управління.

Використаємо механізм протидії стихійній зміні стратегічної спрямованості розвитку ДП «Новопокровський КХП».

Для цього були розраховані фінансова стійкість та коефіцієнт поточної ліквідності підприємства, на основі яких можна сказати, що впродовж 2007-2009 рр. на ДП «Новопокровський КХП» спостерігається негативна тенденція від переходу від стійкого фінансового стану підприємства до нестійкого. Так, для 2007 р. властива ситуація 1, тобто фінансовою стійкістю. Діяльність підприємства у 2008-2009 рр. характеризувалась ситуацією 3 (табл.3.1.), де значення фінансової стійкості знаходиться в області А (Дсос < 1) та коефіцієнт поточної ліквідності знаходиться в області С (Кпл > 2). Таке положення показників діяльності ДП «Новопокровський КХП» свідчить про нобхідність здійснення таких управляючих дій для ефективного управління та контролю спрямованості розвитку підприємства:

згідно ситуації 3, частка позаоборотних активів та запасів і витрат у балансі повинні знижуватися, а власний капітал, відповідно, збільшуватися цей період діяльності при умові, що > (100% - - 2 ).

Незважаючи на нестійкий фінансовий стан ДП «Новопокровський КХП» за звітні періоди, позитивна динаміка як показника поточної ліквідності, так і фінансової стійкості дають змогу стверджувати про ефективну стратегію підприємства, щодо підвищення ефективності його функціонування. Реалізація перелічених управляючих дій прискорить цей процес спрямує його діяльність у напрямку розвитку.

Література.

1. Ареф'єва О.В. Фінансовий менеджмент: Навч.-метод. Посібник.- К.: Вид-во Свроп. Ун-ту, 2004. -94с.

2.Бандурка О.М. Фінансова діяльність підприємства, К, 2006.,с. 57-59

3.Вишневская О.В. Контроль финансовой устойчивости и текущей ликвидности предприятия по унифицированному графику / О.В. Вишневская // Финансовый менеджмент. - 2004. - N 3. с. 3-11.

4.Головко Т.В., Сагова С.В. Стратегічний аналіз. Київ: КНЕУ, 2002, 198 с.

5.Козак В.Г. Удосконалення методики аналізу фінансового стану в підприємствах України // Економіка АПК. - 2005. - №3. - С. 35-43.

6.Шеремет А.Д. Методика финансового анализа: учебное пособие / А.Д. Шеремет, Р.С. Сайфулин. - М.: Инфра-М, 2005. - 512 с.