Пастушок Т., Ступарик Г.

Буковинська державна фінансова академія

Складання та подання річної фінансової звітності

 

На сьогодні, коли добре розвинені економічні зв’язки і наша країна співпрацює з багатьма країнами, гостро стоїть питання про достовірну фінансову звітність. Тому нині є актуальною потреба у формуванні методології створення бухгалтерської звітності, в основу якої необхідно покласти концептуальні засади узагальнення облікової інформації в бухгалтерській звітності.

За метою дослідження ми обрали визначення методологічних принципів складання бухгалтерської звітності. Серед яких основними є:

·                   виокремлення типових напрямів завдань, за якими приймаються рішення системою управління, щодо яких існує потреба в обліковій інформації;

·                   уточнення вимог до бухгалтерської звітності з огляду на виконання визначених завдань та інформаційних потреб внутрішніх користувачів;

·                   формування типових недоліків надання облікової інформації в управлінській бухгалтерській звітності, які мають поширений та ґрунтовний характер для суб’єктів господарювання;

·                   розробка практичного механізму надання облікової інформації.

Дане питання було актуальне у всі часи, тому його розглядали багато вчених,а саме: Скорина Є.І., Гливенко В.В., Александер, Девид, Лахтіонова Л.А., Мейн А., Крупка І.Я., Шеремет А.Д., Карлен Т.Р., Бернстайн Л.А. та інші. Широкий спектр завдань розглядали українські вчені Ф. Бутинець, Т. Давидюк, Н. Малюга та Л. Чижевська, які розглядали не лише проблеми подання фінансової звітності, а й показали потребу в управлінні бухгалтерської звітності. А. Загородній та Г. Партин справедливо стверджують, що ця звітність має бути достовірною, систематизованою, відповідно згрупованою та за можливості наочною і зручною для використання [1].

На сьогодні виникає дуже багато дискусій про необхідність складання та подання фінансового звіту.Тому визначають такі необхідні умови фінансового звіту:

- доречність — з огляду на суттєвість (доцільність) подання облікової інфор­мації;

- своєчасність - з огляду на оперативність по­дання облікової інформації;

- додержання вимоги зро­зумілості, що спрямоване на забезпечення однознач­ності тлумачення облікової інформації користувача­ми за умови достатніх знань;

- достовірність - відсутність помилок і перекручень у звітності, що можуть вплинути на рі­шення користувачів;

- зіставність - в аспекті порів­нянності звітних даних - можливості порівнювати звітність за різні періоди та в різних центрах відпо­відальності;

- гнучкість — в контексті забезпечення можливості зміни окремих статей звітності в зв'язку з виробничою потребою для детальнішого розкриття облікової інформації, необхідної для вирішення кон­кретного завдання.

Досліджуючи дане питання можна виділити основні недоліки фінансової звітності: дублювання інформації; недотримання принципу єдності первин­них даних, у результаті чого кожен підрозділ вико­ристовує різноманітні первинні документи; недостовірну інформацію, яка є непридатною для управлін­ня; незіставлення інформації; її неповноту та зайвий обсяг.

Зокрема такий вчений, як В. Палій виділяє  типові недоліки на­дання облікової інформації в управлінській бухгал­терській звітності, які мають поширений та ґрунтов­ний характер:

1) надання облікової інформації, яка спрямована на контроль загальних результатів діяльності суб'єкта господарювання без деталізації в плані за­безпечення контролю діяльності за конкретними на­прямами - функціями управління;

2) надання облікової інформації, яка спрямована на контроль загальних результатів діяльності суб'єкта господарювання без деталізації в плані за­безпечення контролю діяльності окремих структур­них підрозділів;

3) відсутність забезпечення інформаційних по­треб менеджерів середньої ланки (надання обліко­вої інформації загального характеру для роботи ме­неджерів вищої ланки - директорів та ін.; при цьо­му інформаційні інтереси керівників сегментів, структурних підрозділів не враховуються та відпо­відно облікова інформації потрібного рівня не дета­лізується);

4) надання облікової інформації в управлін­ській бухгалтерській звітності без урахування кон­кретних проблем системи управління, для вирі­шення яких потрібен той чи інший внутрішній звіт, що призводить, зокрема, до значних обсягів облікової інформації;

5) дублювання облікової інформації внаслідок відсутності єдиного комплексного підходу до впро­вадження форм управлінської бухгалтерської звітно­сті в межах конкретного суб'єкта господарювання;

6) недотримання принципу синергічної єдності при організації процесу документування облікової інформації;

7) незіставлення облікової інформації в управлін­ських бухгалтерських звітах;

8) надання недостовірної облікової інформації, яка є непридатною для управління;

9) надання облікової інформації, яка не викорис­товується системою управління суб'єктом господа­рювання загалом [1].

А взагалі, розглядаючи дане питання слід дивитися на статуси підприємств. Так, залежно від статусу підприємства розрізняють такі типи фінансової звітності:

-                    загальна;

-                    спрощена;

-                    консолідована.

Так, загальну фінзвітність складають підприємства незалежно від форм власності та організаційно-правових форм господарювання (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва). Тут використовують такі форми фінансової звітності:

1)                Баланс, ф. №1 (П(С)БО 2);

2)                Звіт про фінансові результати, ф. №2 (П(С)БО 3);

3)                Звіт про рух грошових коштів, ф. №3 (П(С)БО 4)

4)                Звіт про власний капітал, ф. №4 (П(С)БО 5)

5)                примітки до річної фінансової звітності, ф. №5 (наказ Мінфіну України «Про примітки до річної фінансової звітності» від 29.11.2000 р. № 302.

6)                Додаток до Приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами», ф. №6 (П(С)БО 29).

За спрощеної річної фінансової звітності фінансовий звіт складають підприємства, які згідно із законо­давством віднесено до СМП, та представництва нерезидентів, що бізнесують в Україні. щоб бути СМП, підприємство повинно мати середньооблікову чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не більшу 50-ти осіб, а обсяг річного валового доходу — не перевищувати 70 млн грн.

Для СМП існують певні ліміти, затверджені законодавством. І при їх перевищені існує різниця у поданні фінзвітності.

Оскільки при віднесенні до СМП значення має саме середня кількість працівників, то, навіть якщо протягом певного часу у вас працювало понад 50 осіб, але середня їх кількість за рік не перевищила порогу в 50-ти — за цим критерієм ви проходите.

Як саме звітувати залежить від того, коли це трапилось. Так, пункт 2 П(С)БО 25 стверджує:

— якщо бар'єр підприємство (у т. ч. новостворене) здолало в першому кварталі чи півріччі, то спрощення для нього не буде;

— якщо з лімітами перебрали лише за резуль­татами 9 місяців чи року — сміливо подавайте "малий" звіт.

СМП можуть не спрощувати своєї фінзвітності, хоча П(С)БО 25 замовчує таку альтернативу, про неї можна су­дити з листа Мінфіну від 08.12.05 р. № 31-20080-2-6/8885 і вони подають звітність у ф-1 та ф-2. Тому що він напряму пов'язує застосування СМПшного Стандарту бухобліку з використан­ням спрощеної системи обліку й звітності, яку СПД обирає самостійно та фіксує це в наказі про облікову політику. Однак,  якщо підприємство вирішило подавати "повно-форматну" звітність — двома загальними фор­мами (ф. № 1 і ф. № 2) відбутися не пощастить. Тоді доведеться готувати загальний фінзвітний комплект у повному обсязі [9].

Останній вид фінзвітності — консолідована фінансова звітність. Відповідно до п. 4 П(С)БО 20 подають її лише материнські компанії. Тобто ті, що контролюють (вирішально впливають на фінансову, господарську та комерційну полі­тику підприємств для одержання вигод від їх діяльності) дочірні підприємства (далі — ДП).

Консолідовану фінзвітність складають та по­дають за тими самими формами, що й загальну, упорядковано додаючи показники фінзвітності ДП до аналогічних показників фінзвітності ма­теринського підприємства.

Консолідована фінзвітність включає показни­ки фінзвітності всіх ДП, окрім випадків, визна­чених п. 7 П(С)БО 20, а саме, якщо:

—  контроль над ДП тимчасовий, оскільки його придбали й утримують лише для продажу протягом короткострокового періоду;

— умови діяльності ДП обмежують його здат­ність передавати кошти материнському під­приємству. Активи таких ДП відображають як фінінвестиції відповідно до П(С)БО 12.

Важливе значення для фінзвітності є її строк подання. Щоб краще зрозуміти коли і в якому вигляді подавати фінзвітність розглянемо Таблицю 1.  

 

 

Таблиця 1

Строки і склад подання фінансової звітності

Організація

Пакет звітності

Кому подається

Строк подання

Юрособи всіх форм власності

- Баланс

- Звіт про фінансові результати;

- Звіт про рух грошових коштів;

- Звіт про власний капітал;

- примітки до річної фінансової звітності;

- Додаток до Приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами»;

- Фінансовий суб’єкт малого підприємництва

- органам, до сфери управління яких належить підприємства;

- трудовим колективам на їх вимогу;

- власникам (засновникам)

- органам державної статистики;

- іншим органам та користувачам

 не пізніше 20 лютого наступного за звітним року

- державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи підприємства

не пізніше 1 червня наступного за звітним року

Об’єднання підприємств, створених на добровільних засадах

Власна і зведена звітність

Засновникам, іншим користувачам

не пізніше 15 квітня, якщо це передбачено в установчих документах

 

Отже, річна фінансова звітність подається підприємствами не пізніше 20 лютого наступного за звітним року. Будь-яка фінансова звітність має подаватися власникам або органам, у сфері управління яких перебуває під­приємство, трудовим колективам (на їх вимогу) та органам фінансової статистики. Річна фінансова звіт­ність має подаватися не пізніше 1 червня державно­му реєстратору в обсязі балансу та звіту про фінан­сові результати.

Подання фінансової звітності супроводжується листом за підписом керівника підприємства або його заступника, в якому зазначають перелік форм фінан­сової звітності та інших матеріалів (пояснень, роз-шифровок тощо) і обсяг (кількість сторінок).

У рядках фінансової звітності, які не мають показ­ників, ставиться прочерк. Проте підприємства мо­жуть самостійно виготовляти бланк звітності, зберігаючи нумерацію рядків типових форм звітності, не заносячи до них ті статті, показники яких у підпри­ємства відсутні.

Конкретні уніфіковані формати фінансової звіт­ності разом із вказівками щодо їх заповнення затверд­жено наказами Міністерства фінансів України. Суб'єктами нормотворення скасовано Загальну кла­сифікацію галузей народного господарства та перей­меновано Класифікацію форм власності па Класи­фікацію організаційно-правових форм власності, у зв'язку з чим у заглавній частині форм фінансової звітності зазначається КОПФГ та вилучено показник ЗКГНГ [6].

Отже, для вирішення даних проблем, ми пропонуємо ширше використовувати управлінську бухгалтерську звітність та подавати фінансову звітність в електронному вигляді. Так, для достовірного подання інформації у фінансовий звіт необхідно слідкувати за управлінським бухгалтерським обліком. Тому ми пропонуємо таку розроблену систему управлінської бухгалтерської звітності щодо доходів та витрат підприємства.

До складу такої управлінської бухгалтерської звітності щодо доходів та витрат підприємства пропонуємо включати такі звіти:

• Звіт про виконання бюджету доходів та витрат по факту нарахування;

• Звіт про виконання платіжного бюджету:

• Звіт про надходження грошових коштів за про­дукцію, роботи та послуги;

• Звіт з продажу продукції, робіт та послуг;

• Звіт з виробництва продукції, робіт і послуг;

• Зведений звіт про доходи та витрати.

В процесі формування бухгалтерської звітності щодо доходіп та витрат суб'єктів господарювання завжди слід ураховувати наявність двох методів визнання господарської операції в бухгалтерському обліку: І) метод обліку за фактом нарахування; 2) метод об­ліку за фактом оплати (касовий метод).

Критично порівнюючи ці два методи, доречним буде звернутися до роботи американського економі­ста В. Лава, в якій досить грунтовно проаналізовано переваги та недоліки застосування методу нарахування і касового методу при підготовці фінансової звітності з огляду на потреби керівни­ків компаній, оскільки всі наведені автором аргумен­ти повною мірою можна застосовувати при форму­ванні облікової інформації про доходи та витрати для системи управління загалом як шляхом надання фінансової, так і управлінської бухгалтерської звіт­ності.

Перевага методу нарахування полягає в тому, що він краще відображує справжній фінансовий стан і ді­яльність підприємства.

Так як зараз складно уявити собі життя без сучасних інформаційних технологій, ми пропонуємо більш широко використовувати та подавати фінансову звітність в електронній формі. Даний вид подання в першу чергу є зручним як для бухгалтера, що складає звітність, так і для користувачів цією інформацією. Ми хочемо навести основні переваги електронного подання фінансової  звітності:

1.                Економія часу.

2.                Гарантія доставки звіту. Відправивши його, ви отримуєте доказ (підтвердження) надання та одержання вашої звітності, яким буде перша квитанція в електронному вигляді. У ній зазна­чаються дата та час подання звіту. Ця квитанція є аналогом поштового штемпеля на конверті чи на звіті.

3.                Цілодобове подання звітів. Надіслати зві­ти до відповідного органу можете у будь-який час і день. А приймають їх у робочі дні й пере­важно в робочі години.

     4. Конфіденційність. Коли ви заповнили та підготували звіт, на нього накладається ваш ЕЦП, перевірити та розшифрувати який може лише уповноважений працівник органу-адре-сата, куди він надісланий. Тому завдяки ЕЦП захист інформації від несанкціонованого до­ступу та модифікації гарантовано.

      5. Сумісність з бухгалтерськими програма­ми. Це означає, що ви можете формувати зві­ти в тому бухгалтерському програмному за­безпеченні, яке використовуєте у повсякденній роботі. Адже майже весь цей софт підтримує функцію формування звітності у ХМL-форматі, у якому, зрештою, і подають звітність. Під час підготування звітності програма здатна роз­пізнавати помилки та хибодруки.

      6. Відпадає необхідність подавати паперові звіти. Саме так, бо з практичної точки зору теж є над чим замислитися. Дивіться: вам не потріб­но щораз роздруковувати бланки податкової звітності чи купувати їх, так само як і зникає необхідність накопичувати громіздкі паперові архіви. А відправивши документ зі спеціальним захистом, вам немає потреби дублювати його подання в паперовому вигляді.

         Перш за все відзначимо, що за оформленням електронного цифрового підпису потрібно звертатися до Акредитованого центру сертифікації ключів. Перед укладанням договору в АЦСК зазвичай на­дають такі документи.

 Для фізособи це:

—  паспорт і копії його стор. 1—4, завірені підписом власника;

— копію довідки про присвоєння ідентифі­каційного номера фізособи;

—  відомості про адресу, телефон тощо. які дозволяють зв'язатися з користувачем (їх вказують у заяві на виготовлення клю­чів і посиленого сертифіката користувача АЦСК);

— нотаріально засвідчену копію свідоцтва про держреєстрацію (якщо фізособа — під­приємець);

—  довіреність (якщо документи подає довірена особа).

Для юрособи це:

—  оригінал установчого документа (ста­туту, положення тощо) або його нотаріаль­но засвідчену копію (для ознайомлення в присутності заявника) та копію його першої сторінки, яка завірена печаткою юрособи;

— нотаріально засвідчену копію свідоцтва про держреєстрацію юрособи;

— копію свідоцтва про реєстрацію платни­ка ПДВ (якщо вона є платником ПДВ);

— документи, які підтверджують повнова­ження керівника заявника(протокол загаль­них зборів або наказ про прийом на роботу чи витяг з цих документів;

—  довіреність (якщо документи подає довірена особа), скріплену підписом керів­ника юрособи та її печаткою. Якщо доку­менти подає сам керівник, довіреність не потрібна;

—               відомості про адресу, телефон тощо, які дозволяють зв'язатися з користувачем [11].

 

Список використаних джерел:

 

1.                Бухгалтерський облік та аудит – 2008 - №11 – С.15 – 24

2.                Все про бухгалтерський облік – 2009 - №40 – С.31 – 46

3.                Все про бухгалтерський облік – 2009 - №7 – С.21 – 30

4.                Все про бухгалтерський облік – 2009 - №7 – С.46 – 48

5.                Приклади складання річної звітності підприємства при виконані ручної та автоматизованої форми обліку/Ю.Варига// Бухгалтерський облік - №1- с.23 – 48

6.                Річна бухгалтерська звітність підприємства// Бухгалтерський облік та аудит – 2010 - №1 – С.2 – 22

7.                Річна бухгалтерська звітність підприємства/В.Пархоменко// Вісник податкової служби України – 2010 –  №6 – с.8 – 17

8.                Фінансова звітність у 2009 р.:що змінилося/О.Васалатій// Все про бухгалтерський облік – 2009 - №80 – С.31 – 32

9.                Фінансова звітність//Все про бухгалтерський облік – 2010 - №13

10.            Щодо порядку заповнення форм фінансової звітності: лист Держказначейства України від 05.06.09р.№15 – 04 /1506-9163//Бухгалтерська книга – 2009 - №9 С.17 – 18

11.            Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.03 р. №851 IV